У Придністровському держуніверситеті імені Т. Г. Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція.
Цифровізація – це впровадження сучасних цифрових технологій у різні галузі життя і виробництва. У Придністров’ї на сьогодні поки що залишається не розв’язаним питання створення загальної кадастрової системи та цифровізації сільського господарства.
Водночас у республіці існує безліч напрямків, розвиток яких безпосередньо залежить від упровадження сучасних технологій. Для того, щоб кроки в реалізації всіх задуманих планів стали реальними, керівництво вишу 25 травня організувало майданчик з обміну досвідом між придністровськими та закордонними експертами-практиками.
До конференції приєдналися колеги з Молдови та Росії, які представили невелику аналітику своєї багаторічної праці з переходу на електронний документообіг та інші високотехнологічні операції.
Про цифровізацію розповів Іван Сирбу, директор Національної IT компанії «DAAC SOFTWARE SYSTEMS» SRL, PM, м. Кишинів. Він і його команда розробляють інтеграційні проекти, програми й інженерні сервіси. Це перший у Молдові Центр інформаційної безпеки й великий провайдер IT-рішень у галузі банківських технологій.
Завдяки онлайн-підключенню Іван Іванович спілкувався з аудиторією зі свого робочого офісу. Спираючись на аналітичну інформацію, фахівець зазначив, що процес початкової цифровізації в Молдові був запущений приблизно у 2006 році. Тоді вже з’являлися пробні електронні підписи. Прогрес їх упровадження зростав, але повільно. Основні проблеми пояснювалися відсутністю єдиної законодавчої бази під час обміну різних установ електронними даними. У процесі співпраці виникало питання: на чий же регістр спиратися і що приймати за зразок? Цю складність вирішила держава, яка взяла на себе функції регламентування.
У підсумку до 2017 року по кейсу «eReporting» 99 % звітів уже надходило в електронному вигляді. Це стало можливим завдяки законодавчому рішенню про обов’язковий перехід на електронну звітність практично всіх компаній. Сюди ж увійшли єдині портали державних послуг, окремі сервіси для авторизації та видачі прав. Усе це поступово обумовило перехід громадян на користування електронними носіями.
Цю ж тему продовжив перший заступник голови Правління ЗАТ «Агропромбанк» м. Тирасполя Сергій Лупашко. Його доповідь містила практичні аспекти застосування електронного підпису в ПМР. Він оголосив також базові переваги сучасного документообігу: швидкість, економічна ефективність, зручність (доступність) і безпека. «Агропромбанк» надає послугу з реєстрації кваліфікованого електронного підпису з 2018 року. Застосовувати його нині можна не тільки в особистих документах, а і під час взаємодії з Порталом державних послуг, онлайн-касами та державною інформаційною системою «Електронна звітність».
Сергій Валентинович також нагадав про одну з новинок банку – стандартизований електронний формат документів у ПМР «EDoc». Перевага цієї інновації полягає в повному машиночитанні зі збереженням можливості відображення візуальної форми для читання людиною.
За результатами впровадження, формат «EDoc» зарекомендував себе позитивно і скоротив час підписання договору у два-три рази. За словами Сергія Лупашка, електронний документообіг сприятиме прискоренню процесів обробки інформації без втрати юридичної значущості, з мінімізацією операційних ризиків і скороченням витрат на роздрук матеріалів.
Всупереч прогресивним думкам і сучасним рішенням, у населення все ще залишається популярним переконання в тому, що «папери повинні зберігатися в папці». Тут експерти поспішають попередити, що це тільки уявне відчуття безпеки, а новий час вимагає нових рішень.
На загальному шляху до цифровізації людині належить проявити наполегливість, бути готовою вчитися і поступово відходити від старих звичок. Такі науково-практичні конференції надають підтримку галузям, що розвиваються, і сприяють налагодженню міжнародних зв’язків з перспективою на майбутню співпрацю.
Лара КОШЕЛЄВА.
Фото автора.