Ім’я поета, журналіста, режисера, члена Спілки письменників Придністров’я відоме поціновувачам ліричних творів колишнього кореспондента газети «Гомін». Автор із псевдонімом «Лара Чайка» довгий час радувала своїми проникливими статтями та актуальними замальовками читацьку аудиторію нашого видання.
Сьогодні портрет Лариси Стойлової красується на першій сторінці газети. Усе тому, що в цієї чудової жінки 8 червня стався ювілей, і вона зовсім не збирається приховувати свій прекрасний вік. Сама й сповіщає, що святкує ювілейну дату – сімдесятиріччя від дня народження. Хоча з першого і навіть з другого погляду на Ларису не виникне й думки, що за плечима автора поетичних і прозових рядків роки, з якими вона крокує вже «з ярмарку».
Ми зустрілися в переддень ювілею нашої колишньої колеги, й Лариса розповіла про себе щиро і відверто.
«Народилася я в будівлі старого пологового будинку міста Бендери. Всі мої предки, мама і тато, також корінні бендерчани. Бабуся, наскільки мені відомо, була неграмотна, дідусь, щоправда, навчався в міській гімназії. Про моїх старших родичів розповідала мама. Вона знала багато різних історій, і, що цікаво, так уміла їх піднести слухачам, що ті лише дивувалися, звідки в неї такі здібності. Можливо, це я від мами й перейняла вміння так до ладу складати слова», – поділилася спогадами Лариса Миколаївна.
З дитячих років дівчинка мала пристрасть до читання, благо, дитяча бібліотека сусідила з її будинком. Середню освіту Лара здобула в Бендерській СШ № 2 ім. О. С. Пушкіна. Признається, що не дуже тяжіла до осягнення всіх знань та предметів, які пропонувала програма середньої школи. Однак віддавала перевагу літературі та історії. Твори російських класиків улюблені нею й нині. У поезії це – Олександр Пушкін, Олександр Блок, Сергій Єсенін, Осип Мандельштам та інші відомі автори. У низці видатних письменників в пріоритеті був і залишається Лев Толстой.
Лариса з задоволенням писала шкільні твори на вільну тему і вдячна вчителям літератури, які цінували й підтримували щирість та самостійність думки учениці в кожному з них. Вона брала активну участь у виставах театру юного глядача при ПК імені Павла Ткаченка. Колективна творчість сприяла формуванню в її характері відповідальності, впевненості у своїх силах, робила життя цікавішим, насиченим емоціями та спілкуванням з ровесниками.
Набуті творчі навички в самодіяльному театрі вплинули на подальшу долю Лариси Арнаутової. Не роздумуючи, вона після десятого класу вирушила до Кишинівського інституту мистецтв ім. Г. В. Музическу, і без будь-яких зусиль стала студенткою режисерського відділення, де протягом чотирьох років освоювала нову для себе кваліфікацію.
Лариса Миколаївна пригадує: «Моїм наставником був надзвичайно талановитий молдавський актор, театральний режисер і педагог Віктор Герлак. До речі, він народився ще до революції в нашому Григоріополі, працював навіть якийсь час у Тираспольському театрі. Він відкрив низку місцевих драматургів і першим використав метод Станіславського на молдавській сцені. Мені дуже пощастило бути ученицею такого геніального майстра».
Після отримання 1975 року диплому Кишинівського державного інституту мистецтв ім. Музическу Лариса розпочала трудову діяльність режисером у Палаці культури, потім працювала керівником театрального колективу і директором Бендерського Палацу піонерів. За цей час встигла вийти заміж і народити донечку.
На початку 90-х вона разом із чоловіком та двома дітьми переїхала в Дністровськ, де обіймала посаду художнього керівника Будинку піонерів.
Лариса Миколаївна має 25 років педагогічного стажу та є відмінником народної освіти. Понад п’ятнадцять років вона працювала журналістом у газеті «Енергетик» на Молдавській ДРЕС, періодично співпрацювала з республіканськими газетами – «Приднестровье» та «Гомін». Вона є членом Спілки журналістів Придністров’я та двічі переможцем республіканських конкурсів журналістської майстерності.
Перша книга її віршів «Літера» вийшла 2004 року. Тоді ж Ларису Стойлову прийняли до Спілки письменників Придністров’я та до Міжнародної співдружності письменницьких спілок Росії. Вірші та прозу автора можна побачити на сторінках республіканських газет, а також у літературно-мистецькому та публіцистичному журналі Спілки письменників «Днестр», у виданні
«Антологія сучасної літератури Придністров’я», у літературній збірці «Придністров’я XX століття», а також у щорічному журналі СПП «Літературне Придністров’я». Наставником у творчості вона вважає свого колишнього колегу по роботі в газеті «Енергетик», нині голову
правління Спілки письменників Придністров’я Валерія Кожушняна та бендерського поета Леоніда Литвиненка.
Вони першими дали професійну оцінку її творам, підтримали у прагненні до творчості, навчили прискіпливо працювати над словом і змістом, домагаючись ясності задуму, виразності й точності, краси форми та змісту. Цикл патріотичних віршів, присвячений 30-річчю республіки, відзначений у категорії переможців конкурсу, оголошеного газетою «Приднестровье».
Поезія та проза Лариси Стойлової увійшли до шкільної програми з літератури рідного краю для учнів 5, 7 та 9 класів. Твори автора публікувалися в літературно-мистецькому та суспільно-політичному журналі «Наше поколение» (м. Кишинів, Молдова), а також на сторінках російської загальнописьменницької «Литературной газеты», у поетичній збірці «Берега» (Москва).
Вірші Лариси Стойлової про батьківщину були удостоєні Гран-прі на Республіканському конкурсі літераторів «Поэт ликующего мая» у 2003 році.
За творчі успіхи авторку удостоїли Листа подяки Президента ПМР.
Подруга по життю, колега по перу, придністровська поетеса Ольга Молчанова називає Ларису надійним і вірним другом, який ніколи не підведе. «Вона, без сумніву, обдарована великим талантом. Лариса відрізняється відкритістю, чесністю, порядністю, попри те, що має іскру Божу та неабиякий хист, ніколи не ставить себе вище за інших. Вона надзвичайно різностороння, інтелігентна людина з позитивним началом і добрим серцем. Ми в Спілці письменників її дуже поважаємо», – призналася Ольга Миколаївна, вітаючи свою подругу з ювілеєм.
Долучаючись до святкових побажань, колектив редакції газети «Гомін» зичить ювілярці міцного здоров’я, удачі, наснаги й творчого довголіття.
Михайло ТРЕМБIТА.
Фото М.Сови.