У Бендерах нещодавно відкрили новий туристичний об’єкт – турецький підвал під назвою «Винный подвал Бендкоопсоюза».
Справжню історичну знахідку під землею випадково відкрили під час ремонтних робіт на вулиці Леніна. Пам’ятаючи про те, що у Стратегії розвитку ПМР на 2019 – 2026 роки записано, що підтримка і сприяння розвиткові туризму є пріоритетом політики держави, дуже зраділи. Зрозуміло, що такий об’єкт сприятиме підвищенню туристичної привабливості республіки на внутрішньому та міжнародному ринку, вдосконаленню якості туристичного продукту, що також допоможе в реалізації амбітних державних програм у цій галузі.
Про заходи, пов’язані з ремонтом підвалу, та перебіг реновації журналістам розповів глава державної адміністрації міста Бендери Роман Іванченко: «Зробили безпечний спуск, усередині посилили певні конструкції, щоб уникнути нещасних випадків. Теперішня площа нового об’єкта становить близько 70 м2. Насправді цей підвал був набагато більшим. Він проходить через площу Визволення та в бік будівлі Управління народної освіти, під дорогою. Проте через вібрації, які створює проїжджа частина, вирішили його обмежити, щоб гарантувати безпечні умови».
За словами бендерського історика та краєзнавця Олександра Тихонова, нова туристична пам’ятка на карті Бендер стилізована під епоху популярного літературного героя Остапа Бендера. «Відомий придністровський історик і журналіст Віктор Худяков став ініціатором версії про можливість запозичення авторами романів «Двенадцать стульев» та «Золотой теленок» Ільфом і Петровим прізвища головного героя від назви міста Бендери. У нього турецьке минуле, а найвідоміша за межами міста найголовніша його пам’ятка – турецька фортеця. Фінал роману «Золотой теленок» також підтверджує версію В. Худякова: Остап не перетинає кордон СРСР із Польщею чи Фінляндією, не пливе морем у бік Стамбула, а вибирає для переходу Румунію, річку Дністер біля Тирасполя, а на іншому березі, з колишньої тоді румунської сторони – саме Бендери», – розповів Олександр.
Історик пояснив, що теперішню назву турецького підвалу фахівці знайшли в бендерських газетах 20 – 30 років минулого століття.
До урочистого відкриття підвалу організатори підготували цікаву музичну програму. Святковий настрій бендерчанам і гостям міста подарували яскраві молдавські та єврейські танці, а також духовий оркестр. Його мелодії супроводили «матеріалізацію великого комбінатора», фігура якого віднині зустрічатиме відвідувачів на вході до підвалу.
Загалом, у музеї на глибині 4 метрів розмістилися дві великі та три маленькі зали. У них представлено понад 200 унікальних експонатів. Для надання певної атмосферності, організатори зібрали автентичне начиння: тяги та преси, дерев’яні бочки, колекцію старовинних глеків та горщиків, терези столітньої давності, гасові прилади для приготування їжі та інші предмети побуту і виноробства. На стінах відвідувачі мають можливість побачити фотографії Бендер початку ХХ століття.
За словами директора Історичного військово-меморіального комплексу «Бендерська фортеця» Олександра Яськова, відвідувач підвалу матиме можливість прийти до об’єкта, ознайомитися з самою обстановкою, інтер’єром, а також здійснити дегустацію вин різних сортів або купити готову продукцію вже у пляшці. «Передбачається, що реалізуватиметься продукція як наших місцевих виробників, так і молдавських. Оскільки підвал має відношення до самої фортеці, його планують включити до туристичних маршрутів Бендер. Надалі ми вже його розвиватимемо, складатимемо туристичний маршрут між фортецею та цим підвалом», – пояснив Олександр.
Наступного тижня щойно відкритий музей можна відвідати ще безкоштовно в суботу та неділю з 12:00 до 19:00. Про його подальшу роботу стане відомо дещо пізніше.
Роман Іванченко зазначив, що в майбутньому новий об’єкт чекає перетворення на своєрідний центр туризму республіки, в якому можна буде знайти інформацію про різноманітні туристичні маршрути Придністров’я.
Він висловив упевненість у тому, що турецький підвал стане таким же привабливим для туристів, якою для них є Бендерська фортеця.
Віталій МАЛЬОВНИЧИЙ.
Фото автора.