У Придністров’ї третій рік працює державна цільова програма «Профілактика туберкульозу» на 2021 – 2025 роки». Про діагностику та лікування небезпечної хвороби ми поговорили з завідувачем діагностичного відділення Республіканської тублікарні Миколою Добровольським.
Для довідки. Микола Володимирович з дитинства мріяв реалізуватися в медицині: професійний багаж формує з Тираспольського медколеджу, 2012 року успішно закінчив медфакультет ПДУ. За розподілом обрав професію лікаря-фтизіатра. Спеціалізувався на базі Республіканської туб-
лікарні, де трудиться й дотепер. За понад десять років встиг попрацювати завідувачем відділення малих форм туберкульозу, підвищити кваліфікацію в Російській медичній академії безперервної професійної освіти (м. Москва) та очолити діагностичне відділення установи, в якій нині продовжує вдосконалювати набуті знання та готується до атестації на підвищення кваліфікаційної категорії.
– Миколо Володимировичу, що таке туберкульоз, як поширюється, які органи вражає і чим небезпечна ця хвороба?
М. Д.: Це інфекційне захворювання передається повітряно-краплинним шляхом, може тривалий час протікати безсимптомно і виявитися випадково під час флюорографії або рентгенівського знімку грудної клітини. Людина, хвора на активну форму туберкульозу, протягом року заражає в середньому 10–15 осіб. Коли імунітет ослаб, мікобактерії лімфатичними судинами або з током крові переносяться в інші частини тіла, потрапляють в нирки, кістки та суглоби, мозок і лімфовузли. Довгий час залишаються в неактивному стані, а коли організм ослабне, в цих частинах тіла також може розвинутися туберкульоз.
– Що може знизити захисні сили організму?
М. Д.: Інфекція проникає в організм внаслідок порушення правил гігієни – через брудні руки, немиті овочі та фрукти, погано оброблене м’ясо і некип’ячене молоко. Фактори, що сприяють розвитку мікобактерій в організмі, це стрес – душевне або фізичне перенапруження; надмірне споживання алкоголю, куріння, недостатнє або неповноцінне харчування; інші хвороби, що ослаблюють організм. Діти, підлітки, вагітні та люди похилого віку – найбільш не захищені від інфекції.
– Ви очолюєте діагностичне відділення (ДВ) тублікарні, що це за структура, які можливості для лікування вона має на сьогодні?
М. Д.: У ДВ частіше перебувають пацієнти, які не виділяють бактерій і є відносно безпечними для оточення. Це хворі з різноманітною локалізацією недуги (переважно з туберкульозом легень, лімфовузлів, кісток і суглобів). На базі ДВ відкрито 10 дитячих ліжкомісць, а більша частина маленьких пацієнтів має ураження лімфовузлів.
За останні роки динаміка захворюваності на туберкульоз серед дорослого населення виглядає більш оптимістичною, тоді як ситуація з дітьми викликає занепокоєння. Цифри свідчать, що з 2016 року кількість виявлених хворих значно зменшилася.
Позитивні зміни пояснюються фінансуванням ДЦП із профілактики туберкульозу, яка діє в республіці з 2021 року. Кошти спрямовують на реалізацію комплексу заходів для стабілізації епідеміологічної ситуації, зокрема придбання необхідної діагностичної апаратури та медикаментів на лікування пацієнтів.
– Чи маємо ми на сьогодні профілактичні інструменти в боротьбі з цією хворобою?
М. Д.: Що стосується боротьби з туберкульозом, то головне – не очікувати, поки грім гряне: у нас проводяться профілактичні огляди – флюорографія, туберкулінодіагностика (реакція Манту), а також інноваційний діаскін тест. Це також бесіди й робота диспансерів. Основна боротьба відбувається в стаціонарі, де лікують хворих.
Отже, підступному туберкульозу можна запобігти, його можна вилікувати. Для цього необхідно дотримуватися безперервності лікування під наглядом кваліфікованого медперсоналу.
Олена СТЕФАНЮК.
Фото автора.