Звернення до придністровців у День Бендерської трагедії

19 червня 1992 року Бендери зазнали нападу з боку молдовських збройних формувань. Ця трагічна дата нагадує нам про героїчний опір захисників міста, про непохитну волю людей, які стали на захист домівки та республіки в період широкомасштабної агресії Республіки Молдова.
Збройна атака на Бендери – це воєнний злочин, який призвів до численних жертв, до багатьох поранених і покалічених людей. Тисячі жителів були змушені покинути місто, рятуючись від смерті, руйнувань, грабежів і каральних дій тих, кого керівництво Молдови послало «навести конституційний порядок».
Подвиг захисників Придністров’я, їхня мужність і відвага завжди житимуть у нашій пам’яті.
Ми глибоко вдячні Росії за припинення кровопролиття на берегах Дністра в 1992 році й високо цінуємо її миротворчі зусилля щодо збереження миру.
Світла пам’ять загиблим героям! Вічна слава захисникам Придністровської Молдавської Республіки!
Президент В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ


Одна з найтрагічніших дат в історії становлення Придністров’я – 19 червня 1992 року. Відтоді минув 31 рік, а в пам’яті очевидців ще живі страшні дні, полеглі захисники та мирні жителі Бендер. На захист рідного міста і нашої республіки стали гвардійці, козаки, ополченці, пересічні бендерчани, що боронили свою домівку, захищали своїх рідних і близьких.

Націоналісти віроломно напали на інтернаціональне волелюбне Придністров’я, прикриваючись гаслом наведення конституційного ладу в Молдові. До якої ж міри цинізму можна дійти, щоб убивство мирних жителів, артилерійські обстріли міста прямою наводкою, бомбардування, перешкоджання медикам виконувати свою благородну місію з порятунку людей називати «наведенням порядку»!

Героїчні захисники, не шкодуючи свого життя, боролися за наше з вами мирне, світле майбутнє, за нашу державність, за те, щоб ми з вами могли розмовляти рідною мовою, жити в мирі з людьми всіх національностей, які мешкають на цій землі.

Полеглих героїв не повернути, але пам’ять про їхній подвиг вічно житиме в наших серцях і трепетно передаватиметься з покоління в покоління. Ми знаємо, якою ціною дісталася нам незалежність. На вівтар свободи захисники Придністров’я принесли найдорожче, що в них було, – своє життя. Тому кожен з нас повинен бути відповідальним за долю республіки, за те, щоб вона міцніла і розвивалася.
Світла пам’ять полеглим, вічна слава живим!
Голова Верховної Ради О. КОРШУНОВ


19 червня 1992 року місто Бендери опинилося під ударом кривавої військової операції Республіки Молдова проти народу Придністров’я.

Кожне життя, втрачене в те «спекотне» літо, має своє продовження у скорботних серцях близьких людей, відбивається болем у їхніх очах. Наш обов’язок сьогодні – зберегти пам’ять про тих, хто віддав свої життя за свободу і мир. Ми повинні зберегти й передати майбутнім поколінням повагу до справи захисників і любов до нашої рідної землі. Зробити все можливе, щоб подібні трагедії не повторювалися, а наші діти й онуки жили в мирі та безпеці.

Ми пишаємося силою та стійкістю захисників нашої країни, які зуміли втримати рубежі до приходу допомоги миротворчого контингенту Російської Федерації. Братній народ допоміг звільнити місто Бендери, яке стало символом нашого опору загарбникам. Ми цінуємо тісні зв’язки, які єднають нас із російськими воїнами-миротворцями. Багатонаціональна республіка глибоко вдячна їм за підтримку і збереження стабільності на нашій прекрасній щедрій землі.
У цей день я бажаю, щоб єдність і солідарність придністровського народу була на довгі роки оплотом миру і процвітання в країні. Спільними зусиллями ми зможемо подолати будь-які труднощі й досягти нових висот.

Висловлюю глибоку вдячність усім, хто зі зброєю в руках відстояв суверенітет нашої держави, хто своєю працею допомагав відновлювати зруйновану економіку, хто прищеплює дітям почуття патріотизму і повагу до здійсненого подвигу.
Пам’ять про полеглих завжди житиме в наших серцях. Спасибі вам, герої, за самовіддане служіння і захист нашої країни!
З повагою Голова Уряду
О. РОЗЕНБЕРГ