Трактування минулого, об’єктивне чи упереджене, з давніх часів допомагає формуванню оцінки сьогодення й образу майбутнього, тобто є інструментом політики. 27 березня виповнилося 100 років з того моменту, як в умовах найжорстокішого військового тиску, під багнетами румунських солдатів, тимчасовий молдавський парламент «Сфатул Церій» проголосував за об’єднання з Румунією.
30 березня в ПДУ ім. Т. Г. Шевченка відбулася наукова конференція «100-річчя анексії Бессарабії Румунією». Її організаторами стали Придністровське історичне суспільство та Інститут соціально-політичних досліджень і регіонального розвитку (ІСПДРР). Про важливість заходу нашому кореспондентові розповів директор ІСПДРР Ігор Шорников: «Румунізм, як ідеологія, «живе» вже понад 150 років. Він призвів до окупації Бессарабії, а згодом і Придністров’я. Досі Румунія має претензії на ці території, в тому числі й українські. Це загроза регіональній безпеці, міна уповільненої дії в цій частині Європи».
У роботі конференції взяли участь науковці з Придністров’я, Росії, Сербії, Молдови. Учасників конференції привітала Державний радник Президента ПМР Ганна Волкова. «Для нашого народу важливо зберігати історичну пам’ять, – сказала вона. – У Бендерах досі не забули причини й наслідки травневого повстання 1919 року проти румунської окупації. Через 70 років придністровці знову дали гідну відсіч румунізму і знову зі зброєю в руках. Для представників історичної науки ПМР важливо відновити історичну правду про події того часу, в тому числі завдяки фактам і документам».
Проректор з науково-інноваційної роботи головного вишу республіки Олена Бомешко у своєму виступі зазначила, що завжди треба висловлювати історичну правду.
Представники історичної спільноти розповідали й про опір населення Бесарабії румунським завойовникам. Кандидат історичних наук Петро Шорников навів факти про те, що на лівому березі Дністра представники більшовиків і Білого руху об’єднувалися, щоб не дати можливості румунам закріпитися на цій території.
За словами професора Державного інституту міжнародних відносин Молдови Сергія Назарія, існує багато доказів того, що до і після 1918 року переважна більшість бессарабців виступила проти об’єднання з Румунією і за возз’єднання з Росією. Про це свідчать аналітичні записки сигуранци (таємної поліції королівської Румунії), доповіді військових і цивільних властей. Молдавани завжди були русофілами».
Виступ російського історика, провідного наукового співробітника Центру пострадянських досліджень Національного дослідницького інституту світової економіки та міжнародних відносин ім. Євгена Примакова Російської академії наук Олександра Гронського стосувався вже сучасного румунського впливу на Молдову та Україну. Вчений зазначив, що Бухарест нині заявляє свої претензії на територію РМ, а також на Південну Бессарабію (частина Одеської області), Північну Буковину (Чернівецьку область) і на так званий Північний Мараморош – Закарпаття.
Варто зазначити, що всі матеріали конференції будуть видані окремою збіркою, вихід у світ якої планується вже влітку нинішнього року.
Володимир ДАНИЛОВ.