У конференц-залі Рибницької філії ПДУ ім. Т. Г. Шевченка 5 червня відбулася Православна науково-просвітницька конференція, присвячена 20-річчю чоловічого монастиря на честь Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Iоанна.
Серед почесних гостей заходу – архієпископ Тираспольський і Дубоссарський Сава, президент ПДУ ім. Т. Г. Шевченка професор Степан Берил, намісник монастиря архімандрит Зосима Гржибовський.
Відкрив роботу конференції Правлячий Архієрей архієпископ Тираспольський і Дубоссарський Сава. Владика привітав присутніх з ювілейною датою та зупинився на причинах заснування в Придністров’ї чернечого життя.
Від імені державної адміністрації міста Рибниці та Рибницького району учасників конференції привітала начальник Управління з соціальних питань Олена Тимкован. У Вітальному адресі, зокрема, зазначено: «20 років монастир є місцем покаяння, джерелом підтримки та розради для численних паломників. У стінах монастиря вони знаходять чисте, невичерпне джерело віри. Будучи невіддільною частиною багатої історії придністровського краю, нині монастир переживає часи перевтілення і розквіту».
Архімандрит Зосима (Гржибовський), голова відділу Тираспольсько-Дубоссарської єпархії з монастирів і чернецтва, у своїй доповіді «З історії створення і становлення Іоанно-Предтеченського монастиря» звернувся до витоків створення на території єпархії чоловічого монастиря в ім’я Пророка, Предтечі та Хрестителя Господня Іоанна.
На відміну від інших монастирів, які створювалися переважно у святих місцях або там, де раніше були святі обителі, Іоанно-Предтеченський монастир був заснований виходячи з єпархіальної необхідності. Для розміщення монастиря єпархії було передано будівлі колишньої бази відпочинку «Ера», розташованої неподалік від села Строєнці, в одному з живописних місць Придністров’я.
Єпископ Тираспольський та Дубоссарський Юстиніан (Овчинников) 29 червня 2003 року видав наказ про заснування чоловічої чернечої громади. 7 липня 2003 року, у свято Різдва Іоанна Предтечі вперше була здійснена Божественна літургія на чолі з єпископом Юстиніаном. Намісником першого в Придністров’ї чоловічого монастиря було затверджено ієромонаха Фаддея (Чередниченка).
Становлення обителі супроводжувалося величезними труднощами, однак за активного сприяння Правлячого Архієрея вдалося не тільки упорядкувати й облагородити територію, а і поступово створити повноцінний комплекс монастирських будівель. Крім того, в монастирі на сьогодні є чимало святинь, як-от: велика ікона Божої Матері «Ієрусалимська», пожертвувана монастирю й доставлена зі святого града Ієрусалима; велика, писана на дереві, ікона Божої Матері «Іверська» з житіями; чудотворна ікона Божої Матері «Стягнення загиблих», а також сорок п’ять малих часточок святих мощей угодників божих, поклонитися яким приїжджають віряни не тільки з Придністров’я.
На завершення доповідач зазначив:
«Як Іоанн Хреститель був Предтечею Господнім, так і чоловічий монастир з його ім’ям став попередником появи в нашому краї інших монастирів – Свято-Петропавлівського та Введенсько-Пахомієвського. І провидінням Господнім є благословення створення чернечої обителі саме там, де стояла фортеця, призначена для захисту нашого краю і нашої віри. І хоча немає вже давно замку Калагур, нині на зміну воїнам князя Вітовта прийшли ченці – воїни Христові, які оберігають північні рубежі нашої держави від проникнення розколів та смут».
На сьогодні в монастирі живуть сім ченців і кілька послушників.
Державний радник Президента ПМР, професор Анна Волкова виступила з доповіддю «Історія Руської Православної Церкви в Придністров’ї на сторінках наукових видань ПМР».
Щире зацікавлення викликала у присутніх тема дослідження доцента кафедри історії ПДУ ім. Т. Г. Шевченка, кандидата історичних наук В’ячеслава Содоля. Доповідь «Руська Православна Церква в Придністров’ї в радянський період» вразила переліком цифр та маловідомих фактів того часу.
Начальник Державної служби управління документацією та архівами ПМР Зінаїда Тодорашко провела дослідження на тему «Документальна спадщина Тираспольсько-Дубоссарської єпархії як джерело комплектування архівного фонду ПМР». Головною тезою доповіді стали слова, що все забувається, а зафіксовані документально факти – це історія, яка є запорукою існування держави та народу.
Вкрай важливу тему порушив директор Центру дослідження культурно-історичної та духовної спадщини, кандидат культурології, професор Микола Димченко в доповіді «Взаємодія Руської Православної Церкви, держави та суспільства щодо духовно-моральної просвіти молодого покоління Придністров’я». Збереження історичної та духовної спадщини, за його словами, –
одне з головних завдань нашого суспільства. Професор, зокрема, зазначив:
«Втрата пам’яті – найстрашніше із зол, бич нашого часу, який ризикує перетворитися на лихоліття, банальний споживчий синдром. Відновлення духовних основ життя сьогодні – це проблема сім’ї, суспільства і держави в цілому. Проте без православ’я як духовного стрижня, якому надається провідна роль в системі культурних і моральних цінностей придністровського суспільства, ця діяльність не може бути успішною. Сьогодні можна зробити висновок, що духовність, освіта і культура є основними домінантами взаємодії світської та релігійної просвіти».
На завершення конференції Владика Сава запросив присутніх на Божественну літургію з нагоди свята та ювілею Іоанно-Предтеченського монастиря.
Галина БЕРЕЗНИЦЬКА.
Фото: rfpgu.ru