Відбулася прес-конференція Олександра Розенберга для представників республіканських та російських засобів масової інформації, на якій обговорювалися питання, що хвилюють жителів нашої республіки. В поле зору потрапили економіка, сільське господарство, медицина тощо.
Голова Уряду нагадав, за яких умов формувалися макроекономічні показники 2022 року. Негативно вплинули порушення логістичних ланцюжків, зростання вартості паливно-мастильних матеріалів, енергетична криза та посилення тиску з боку Молдови. Внаслідок усього істотно зменшився обсяг промислового виробництва через зниження темпів роботи експортоорієнтованих підприємств. Однак, позитивну динаміку продемонстрували виробники, що працюють на внутрішній ринок.
Олександр Розенберг акцентував: «До кінця 2023 року ми прогнозуємо нехай незначне, проте зростання. Все залежить від того, наскільки будуть стабільними умови, що тепер складаються. Змінюється все досить динамічно, і ми повинні дякувати нашому бізнесу, який навіть у таких умовах шукає можливості, виявляє професійність, виходить із ситуації, знаходить шляхи розв’язання проблем та продовжує працювати», – зазначив керівник відомства.
Стосовно до роботи найбільших промислових підприємств республіки, зокрема Молдавського металургійного заводу та Молдавської ДРЕС, Голова Уряду пояснив, що на їхню діяльність впливає стабільне газопостачання та попит на зовнішніх ринках. За умови збереження до кінця року стабільності вказаних напрямків, очікується, що обсяги виробництва ЗАТ «Молдавська ДРЕС» і ВАТ «Молдавський металургійний завод» перевищать минулорічні параметри, особливо зважаючи на низьку базу другого півріччя 2022 року. В результаті сукупний показник промислового виробництва республіки за підсумками 2023 року може перевищити базовий рівень на 3,5 %.
Нинішні умови потребують уваги й до можливих точок зростання економіки. Олександр Розенберг назвав серед основних – промисловість та агропромисловий комплекс:
«Якщо говорити про точки зростання, то ми повинні «на відмінно» робити те, що ми вміємо традиційно. У нас сформований економічний кластер. Ми його повинні розвивати та прагнути до максимуму, тоді матимемо кошти на виконання всіх узятих на себе зобов’язань».
ПРО ЗАРОБIТНI ПЛАТИ ТА ПЕНСIЇ
Варто зазначити, що середньомісячна заробітна плата за підсумками першого кварталу 2023 року зросла на 5,6 %. Окремо зупинилися на рівні заробітної плати в бюджетному секторі, а також на можливостях держави щодо збільшення пенсій та допомоги. Відповідаючи на це запитання, Голова Уряду наголосив, що керівництво республіки готове рухатися шляхом підвищення пенсій та допомог, які забезпечували б їх одержувачам достойне життя. Однак для цього потрібно заробити гроші. На даний момент зусилля Уряду спрямовані на досягнення цієї мети.
Створюються максимально комфортні умови ведення ефективної економічної діяльності, податки з якої дозволять поповнити скарбницю. Тільки тоді, розраховуючи на ці кошти, держава готова індексувати та підвищувати заробітні плати та пенсії. Так сталося минулого року, коли сформовані резерви спрямували на підвищення з 1 лютого 2023 року пенсій на 5 % та на 10 % –допомоги.
«Зарплати, пенсії, допомога – це постійне зобов’язання держави. Ми не можемо їх сьогодні підвищити, а завтра – скасувати. Аналогічну ситуацію ми мали у 2012 – 2015 роках, коли був скорочений робочий день, коли не виплачувалося 30 % заробітної плати працівникам бюджетної галузі та пенсіонерам. Це – популізм, неприпустимі речі. Ми виходимо з того, що нам необхідно заробити гроші перед тим, як брати на себе нові зобов’язання», – нагадав О. Розенберг про події минулих років.
ПОДАТКОВА ПОЛIТИКА
Нині податкова галузь держави перебуває в стадії вдосконалення. Перш за все, це стосується індивідуальних підприємців (ІП). З 2023 року діють нові податкові режими. Цей крок Голова Уряду визнав вдалим.
Загальна кількість ІП станом на 1 червня становила 22,8 тис. осіб, що на 1,13 тис. осіб більше, ніж у грудні 2022 року. При цьому загальна сума податкових надходжень за п’ять місяців поточного року зросла на 35,5 % у порівнянні з минулим роком.
Олександр Розенберг зауважив, що в податковій політиці правила гри мають бути зрозумілими й мати стабільний характер, оскільки все це значно впливає на інвестиції, зокрема внутрішні. Вже зроблено перші кроки щодо зниження адміністративного тиску на бізнес шляхом спрощення податкового адміністрування.
«Бізнесмени не повинні витрачати час на сплату податків. Вони мають займатися економікою, виробництвом, наданням послуг, а податки сплачувати автоматично. Саме тому ми намагатимемося максимально нівелювати адміністративне навантаження», – пояснив Голова Уряду.
Щодо податку на благоустрій. У 2006 році запроваджено цільовий збір села (селища) на благоустрій населеного пункту обсягом до 10 РР МЗП. Місцеві Ради наділені правом встановлювати розмір збору та визначати напрямки витрачання зібраних коштів. До недавнього часу в межах міста подібний збір оплачували лише юридичні особи, з поточного року громадяни також роблять свій внесок.
«Якщо ми збираємо податок на утримання місць загального користування, соціальної інфраструктури, тоді його мають сплачувати всі, незалежно від місця проживання. Це конституційна норма», – наголосив, відповідаючи на запитання, Олександр Розенберг.
Усі податки, що сплачуються до бюджетів відповідних рівнів, розподіляються та затверджуються місцевими Радами народних депутатів або Верховною Радою. Це невеликі ресурси, але вони будуть підмогою для комунальних організацій міст, що утримують пляжі, парки, сквери та кладовища. Громадяни ж мають право затребувати інформацію, на що витрачені кошти.
ПIДТРИМКА НАСЕЛЕННЯ
Формуючи концепцію бюджетної та податкової політики держави на середньострокову перспективу, яку нещодавно затвердила Верховна Рада, Уряд спирався виключно на те, що Придністров’я є соціально орієнтованою державою. Насамперед має забезпечуватися стабільність у соціальній галузі. Один із ключових напрямів підтримки громадян – збереження на незмінному рівні тарифів на комунальні послуги.
«Що стосується тарифної політики, то вона залишиться стабільною», – наголосив урядовець, відповідаючи на запитання щодо потенційних змін у 2024 році.
Водночас Олександр Розенберг звернув увагу на необхідність більш раціонального використання енергетичних ресурсів.
Йшлося про основні державні цільові програми в галузі соціального захисту громадян, які не заморозили навіть під час запровадження жорсткої економії та формування резервів.
Згадали про державні цільові програми з забезпечення житлом дітей-сиріт, пільгового кредитування інвалідів-захисників ПМР, а також забезпечення доступного середовища для громадян з обмеженими можливостями тощо.
Iрина МАСЛОВА.
Фото прес-служби Уряду.