На пленарному засіданні придністровських законодавців 5 липня було прийнято низку важливих для республіки та її громадян рішень. Розглянемо найактуальніші з них.
Депутати ухвалили в першому читанні законопроект «Про Фонд капітальних вкладень». Нагадаємо, що з його коштів фінансується будівництво, реконструкція та ремонт об’єктів соціальної інфраструктури. Цей закон необхідний, його завдання – регулювати всі особливості, пов’язані з діяльністю фонду капвкладень (ФКВ).
«Формування ФКВ, принципи його роботи, пошук додаткових джерел, методика визначення об’єктів – цей процес завжди має творчий характер, – наголосив голова Комітету з економічної політики, бюджету та фінансів Віктор Гузун. – Тому ми вважали, що з урахуванням усталеної практики, напрацьованого досвіду, який має держава в діяльності ФКВ, було б правильно запровадити законодавче регулювання цього процесу, прописати основні правила взаємодії».
«Встановлення максимальних обсягів капвкладень, які сягатимуть двох відсотків ВВП, – це головна мета законопроекту. Такий норматив має стати одним з орієнтирів держави під час формування республіканського бюджету та визначення коштів Фонду залежно від реальної економічної ситуації», – переконаний депутат.
В остаточному читанні депутати планують ухвалити законопроект до завершення весняно-літньої сесії, тобто через тиждень – 12 липня.
У другому остаточному читанні ухвалено зміни до Кримінально-процесуального кодексу ПМР щодо спрощення процедури оголошення вироку в кримінальних справах. Цей законопроект запропонував Голова ВР Олександр Коршунов за клопотанням суддівського співтовариства.
Віднині під час виголошення вироку в кримінальних справах зачитуватимуться лише вступна та резолютивна частини без мотивувальної, оголошення якої найчастіше триває кілька годин – іноді навіть до десяти й більше. Ситуацію ускладнювало те, що весь цей час присутні в залі суду, включаючи суддів, мали вислуховувати вирок стоячи.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що оптимізація процедури оголошення вироку спрямована на вдосконалення кримінально-процесуальної системи та її гармонізацію з Кримінально-процесуальним кодексом Росії. Це дозволить ефективніше використовувати ресурси судової системи, скоротити час розгляду кримінальних справ, а також збільшити термін подання касаційної скарги – з 7 до 15 днів після рішення суду.
Крім того, на сесії розглянуто законопроект Прокурора ПМР Анатолія Гурецького, який регламентує процес накладення арешту на майно. Депутати погодилися з точкою зору, що слідчий має право накласти арешт на майно обвинуваченого або підозрюваного лише за ухва-
лою суду.
Відтепер слідчий має направити до суду клопотання, вказавши фактичні обставини, за якими він вважає за потрібне накласти арешт, а також встановити обмеження, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням заарештованим майном. Ухвалений закон набуде чинності через 14 днів після його підписання Президентом та офіційного опублікування.
Депутати ухвалили відразу у двох читаннях зміни до закону «Спеціальний податковий режим – спрощена система оподаткування», які передбачають пом’якшення умов переходу індивідуальних підприємців зі спрощеного режиму оподаткування на інший та повернення на «спрощенку». Автор ініціативи Віктор Гузун наголосив, що зміни до законодавства вносяться за зверненнями підприємців.
«Ми маємо звернення з боку підприємців, які просять надати їм можливість використати ті податкові режими, які є в нашому економічному полі. Це патентна система, спрощена система оподаткування або робота у формі юридичної особи. Потреба переходити з патентної системи оподаткування на спрощенку чи навпаки у підприємців є. Вони пробують, і дехто розуміє, що, можливо, десь незручно, щось не виходить. У результаті хочуть повернутися на спрощену систему, а можливо, і навпаки – зі спрощеної системи готові рухатися далі», – пояснив Віктор Гузун.
Павло ОСТАПЕНКО.