У середній школі № 2 міста Дністровська українську мову викладають п’ять чудових педагогів. Серед них – найдосвідченіші вчителі з багаторічним стажем Тетяна Товкан та Наталія Заносьєва. Понад 10 років у цікавій ігровій формі долучають дітей до української мови вчителі початкової школи Ганна Смагіна та Любов Тітієвська. П’ять років тому в колектив прийшла молода викладачка української мови Марина Чебан. На сьогодні її можна назвати справжнім учителем, закоханим у свою справу.
З першого дня робота в школі глибоко захопила Марину. Вона з вдячністю згадує, як щедро керівництво і старші колеги ділилися з нею досвідом і допомагали у всьому. Впевнитися у своїх силах їй допомогло і те, що учні, з першого класу по четвертий, вивчили ази української мови. Напевно, азарт учителя і його бажання навчити передаються дітям, і ті з задоволенням йдуть на її уроки, старанно виконують завдання, вчать вірші, пісні, оформляють виставки. Цього року семикласники дружно долучились до роботи з підготовки заходів у рамках Тижня державних офіційних мов. Десятки барвистих стінних газет, присвячених життю і творчості Тараса Шевченка прикрасили стіни класу і школи. Гарним завершенням тижня для всіх вчителів української мови стало призове ІІ місце Катерини Мирончук на Шевченківських читаннях у Палаці Республіки, успіх ще кількох учнів і високі оцінки за виконання міністерських контрольних робіт.
Вихованці Марини Миколаївни люблять розігрувати сценки з українських літературних і фольклорних творів. Нещодавно учні 7 «А» класу дуже смішно й артистично інсценували казку «Коза-дереза». Багато хлопців та дівчаток стали активними помічниками вчителя на уроці та у творчих справах. Це – Валерія Стратулат, Микита Заносьєв, Ліза Торовець, Юлія Кожухар та інші.
Звичайно, у роботі не буває без труднощів. Учителю дуже хочеться, щоб обновився бібліотечний запас підручників української мови, які свого часу були на превелику силу здобуті й прослужили солідний термін. Багато наочних і методичних посібників доводиться розробляти й виготовляти самостійно. Хорошою підмогою в роботі Марина вважає газету «Гомін»: «Мої учні з задоволенням знайомляться з її змістом. Їм подобається брати участь у конкурсах. Скільки радості й гордості було, коли малюнок Лізи Торовець став призером конкурсу з нагоди ювілею Лесі Українки й був опублікований у газеті! Діти цікавляться статтями про події в нашій республіці, про шкільне життя й народні традиції. Особливо їм подобаються новорічні випуски, школярі навіть вивчили веселі колядки та з задоволенням вітали малюків».
Марина Чебан народилася в селищі Красне Слободзейського району. Мелодійну українську мову вона з дитинства чула від любих мами й бабусі. Після 7 класу, попри те, що вивчала в школі молдавську мову, дівчина вступила до Республіканського українського теоретичного ліцею. Прийняти це непросте рішення їй допоміг приклад батьківської любові до рідної мови. Марина з величезним задоволенням згадує про проведений у ліцеї час. Всупереч юному вікові, вона не відчула непереборної туги за рідною домівкою, з перших днів її захопило цікаве ліцейське життя. «Я стала більш самостійною і цілеспрямованою, – каже вона. – У мене з’явилося багато друзів, і я повірила у свої сили». Добрий слід у душі Марини залишили всі викладачі, але особливо полонила її серце вчитель української мови та літератури. Надія Яківна по-материнськи тепло ділилася зі своїми учнями знаннями й багатим життєвим досвідом, давала мудрі поради. Вона подарувала Марині не тільки любов до української мови, а і мрію стати вчителем. По закінченні ліцею Марина вступила до Придністровського державного університету імені Т. Г. Шевченка, отримала диплом викладача української та англійської мови, які нині викладає.
Говорячи про якість і проблеми викладання української мови, директор школи наголосила, що багаторічна практика вивчення азів української мови в початковій школі допомагає зберігати стабільний контингент учнів, які обирають для подальшого вивчення саме українську мову. Підвищенню інтересу до мови сприяє й те, що учні залучені до великої кількості цікавих заходів: вони декламують вірші українських поетів, співають народних пісень, малюють, беруть участь у святах і конкурсах.
Відрадно й те, що вчителі підтримують зв’язок із головою товариства української культури «Пролісок» Галиною Федоренко, яка відвідує усі шкільні заходи, надає методичну літературу, національні костюми, заохочувальні призи. Нещодавно вона сповістила керівництво школи про те, що Україна виділила Придністров’ю квоти на вступ випускників до вишів у 2018 році.
Для наших дівчат і юнаків відкривається багато доріг. Марина Чебан впевнена, що посіяні в дитинстві «зерна» любові до рідної мови проростуть, і для багатьох вона стане вірним другом і надійною опорою. Вчитель сподівається, що хтось із її учнів обов’язково повернеться до школи та продовжить відкривати молодому поколінню красу, мудрість і безцінні скарби чудової української мови.
Лара ЧАЙКА.