Учасник бойових дій із захисту ПМР 1992 року, ветеран територіально-рятувальних загонів республіки, керівник Республіканського Союзу захисників Придністров’я Валерій Ширков 9 липня відзначив своє 69-річчя.
Валерій Любомирович жартує: «69 – кругла дата. Її як не поверни, хоч догори ногами – все одно буде 69!».
Доля чоловіка нерозривно пов’язана з героїчними сторінками захисту ПМР і становлення республіки. За освітою він зовсім не кадровий військовий. Закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут. Наприкінці 80-х років ХХ століття працював виконробом в одній із будівельних військових частин Одеського військового округу.
Однак на початку 90-х років, коли постало питання про захист молодої республіки, він за покликом совісті, відповідно до своїх переконань учинив так, як повинен був зробити придністровський патріот і прихильник незалежної республіки. Після нападу молдовських силовиків на місто Дубоссари Валерій Ширков прийшов до Об’єднаної Ради трудових колективів і запропонував свою допомогу у створенні інженерних загороджень біля мостів через Дністер та на блокпостах робітничих загонів Придністров’я. ОРТК з готовністю погодилася на таку співпрацю.
Після успішного виконання свого першого «бойового» завдання голова ОРТК Володимир Ємельянов представив Ширкова підполковнику Валерію Кирєєву, на той час начальнику штабу цивільної оборони Тирасполя, для надання допомоги в організації захисту Придністров’я. Валерій Любомирович згадує: «Ми почали зі створення територіально-рятувальних загонів (ТРЗ)». Так він опинився біля витоків створення цього невоєнізованого формування.
До головних завдань організації входили порятунок людей, ліквідація наслідків стихійних лих та надзвичайних ситуацій. Основу її склали члени робітничих загонів сприяння міліції, що підпорядковувалися штабу цивільного захисту. Здебільшого сюди приходили люди, які не мали спеціальної підготовки.
У період збройних провокацій Молдови проти Придністров’я бійці ТРЗ відіграли виключно важливу роль. Їм ставилося в обов’язки підтримання громадського порядку, протидія підривним і терористичним діям агентів націонал-уніоністів і провокаціям терористичних груп. У зв’язку з надзвичайною обстановкою на початку 1992 року цю бойову одиницю реорганізували в окремий воєнізований підрозділ. Його бійці перебували на найбільш небезпечних напрямках, обороняли важливі промислові об’єкти, переправи й мости, очисні споруди, електростанції. Першим командиром ТРЗ призначили Валерія Ширкова. Він брав участь у деблокуванні мосту через Дністер, а також у звільненні Бендер від ОПОНівців Молдови.
По закінченні збройного конфлікту і підписання Угоди «Про принципи врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні РМ» ТРЗ були розформовані, але стали надійним резервом для створення силових структур ПМР. На їх основі були засновані прикордонний загін республіки та батальйон спеціального призначення «Дельта», і В. Ширкова призначили командиром першого прикордонного загону. Він згадує: «Прикордонників у Придністров’ї тоді було мало, тому й настав час і нагальна потреба в них та у своїй прикордонній службі».
Після демобілізації у 2017 році Валерія Ширкова одностайно обрали головою громадської організації «Союз ветеранів ТРЗ», де він працював до обрання його на посаду голови Республіканського Союзу захисників Придністров’я. На новій громадській посаді Валерій Любомирович поставив перед собою головне завдання: у зв’язку з несприятливою геополітичною обстановкою навколо республіки, всіляко зміцнювати Союз захисників Придністров’я шляхом об’єднання всіх організацій і патріотів ПМР, а також надавати посильну підтримку – соціальну, фінансово-економічну та юридичну, технічну – не тільки членам Союзу, але і всім захисникам республіки.
Пріоритетною для нього залишається ідеологічна лінія: проведення патріотичних заходів, активна участь у вихованні молодого покоління. Як вважає Валерій Любомирович, важливим, потрібним, хоч і далеко не простим завданням є перевірка списків членів Союзу, впорядкування даних та їх систематизація. Отже, справ у В. Л. Ширкова, який нещодавно відзначив свою «круглу» дату, – 69 років – вистачає.
Iгор ШЕВЧЕНКО.
Фото: ИА «Новости Приднестровья»