Старовинний парк – не тільки улюблене місце відпочинку городян і гостей Кам’янки. Тут уже багато поколінь знайомляться, захоплюються, залицяються та закохуються. У цьому парку призначають побачення та освідчуються в коханні. Якщо почуття взаємні, тут відповідають «Так» на пропозицію про шлюб. А деколи й сльози ллють через нещасне кохання…
Тут часто можна зустріти наречених. Раніше вони покладали квіти до Меморіалу Слави, тож цю традицію не погано б відродити. Тепер молоді організовують весільні фотосесії в мальовничих куточках, а їх у будь-яку пору в парку чимало.
Багато років на літній естраді вшановують сім’ї, якими городяни пишаються. Зародилася ця традиція в 1990-х, коли в парку почали урочисто відзначати День Кам’янки. З появою в нашому календарі Дня сім’ї, любові та вірності маємо більше приводів для того, щоб спільно відсвяткувати яскраві ювілеї родинного життя.
Цього разу вшановували пари, сімейний стаж яких перевищує півстоліття. Володимир і Валентина Дашковецькі, Василь і Марія Доліщани відзначили «золоте» весілля; Володимир і Вероніка Сюрис рука в руку дійшли до «смарагдового». А Михайло та Євгенія Мельники – «діамантове» подружжя зі стажем: 1 вересня відзначатимуть 63 роки сімейного життя. Кожен із героїв дня присвятив роботі на благо Кам’янки та Придністров’я приблизно по півстоліття й удостоєний безлічі нагород, зокрема орденів і медалей. Як родинні пари вони старалися все робити разом: будували домівки й облаштовували побут, виховували дітей і передавали їм головні навички – працьовитість і розуміння цінності шлюбу. Синам і дочкам, що підросли, допомагали ставити на ноги онуків, а зараз уже радіють правнукам.
Глава Кам’янської держадміністрації Володимир Бичков від імені земляків сердечно привітав ювілярів і вручив їм пам’ятні подарунки. «Міцна, дружна сім’я є основою здорового суспільства, і що більше буде таких родин, то багатшою та сильнішою буде наша держава», – наголосив керівник району. Особливі слова він адресував подружжям, які впродовж довгих років є прикладом невичерпної любові та вірності й багатодітним родинам: «Нехай у ваших будинках завжди панують сердечне тепло та злагода, лунає дитячий сміх. Бережіть і цінуйте дорогих вам людей!»
Двома «п’ятірками» оцінила доля взаємну повагу і терпіння, спираючись на які будували свою сім’ю Сюриси. Перша оцінка за виховання трьох дочок, друга – за онуків. Олена та Вікторія яскраво проявляють себе в науках і творчості. А справжня гордість родини – професійні спортсмени Іван і Володимир.
Так склалося, що зростали двійнята з Володимиром Івановичем і Веронікою Іванівною. Донька Тетяна, щоб у важких 1990-х заробити гроші на утримання малят, вимушена була поїхати за кордон. Саме дідусь відвів прудконогих 10-річних шибеників Ваню і Вову до спортивної школи, тренери якої допомогли розвинути природні задатки хлопчиків.
Тепер біг визначає спосіб життя братів. Вони викладають цю дисципліну спортсменам-початківцям. Іван при цьому не перестає радувати сім’ю та знайомих яскравими перемогами. У його скарбничці – звання чемпіона Європи в бігу на 1 500 м і срібна медаль Балканіади, успішний виступ на I Європейських Олімпійських іграх, перемоги на марафонах у Молдові та Румунії.
Володимир Іванович, відмахнувшись від розпитування про себе, з гордістю повідомив, що навесні онук посів третє місце на марафоні в німецькому місті Майнц, а на початку літа завоював золоту і бронзову медалі на 68-му Міжнародному чемпіонаті Румунії, який відбувся в Бухаресті.
«Результати, що Іван демонструє на дистанціях 3 000 та 1 500 м, на марафонських трасах надають йому реальний шанс претендувати на путівку на Олімпійські ігри 2024 року в Парижі. Знаючи, який він трудяга, ми сподіваємося, що з Божою допомогою зуміє підкорити й цю вершину!» – поділилися надіями члени сім’ї Сюрис.
Подружжя Доліщан знають і поважають не лише в Кам’янці. Василь Мартьянович усе життя працював трактористом, здобув славу одного з кращих фахівців міжгосподарської будівельної організації, що зводила по всьому району різноманітні об’єкти та житлові будинки, зокрема багатоквартирні. Марія Василівна – вихователь із 47-річним стажем. Відмінний працівник освіти, вона стала другою мамою для сотень кам’янських дітей. Своїм же прищепила прагнення до розвитку та самовдосконалення.
Батьки були й залишаються для Маргарити та Руслана прикладом у всьому: в роботі, якої ніхто в сім’ї не цурається, у взаєминах з оточенням, які будуються на пошані до чужої думки, на прагненні зрозуміти співбесідника та знайти компромісне рішення. Зразком служить і модель батьківської сім’ї, в якій упродовж 50 років панують любов і взаєморозуміння.
Місяць тому Василь Мартьянович і Марія Василівна у широкому колі рідних відзначили золотий ювілей. «Урочистості організували діти. Як ми свого часу метушилися, готуючись до їхніх весіль, так вони тепер увесь клопіт взяли у свої руки. Запросили найближчих людей, і з’ясувалося – у нас утворився власний рід! Гуляли, за народною традицією, два дні. Мені навіть пощастило знов пригадати, як то бути нареченою у вінчальному платті та фаті», – поділилася враженнями про «золоте» весілля Марія Василівна.
На цих урочистостях Доліщани побажали дітям і старшій онучці, яка рік тому ощасливила їх правнучкою, дійти рука об руку з обранцями до такого ж поважного ювілею, а молодшим – Русланці, Настусі, Марійці й Алісі – знайти справжнє кохання. Це найкраще батьківське побажання дітям.
Свято в парку вийшло дійсно родинним. Прикладом щасливих союзів були не лише ювіляри, а й інші учасники: артисти Вікторія Цуркану та Віталій Дашко, рукодільниці Наталія Кавтя й Олена Лембас, які прикрасили захід своїми талантами. Кожен із них знаходить час для творчості, бо відчуває підтримку всіх членів сім’ї, щедро ділиться своїм умінням з юним поколінням, яке зростає обдарованим, сміливо шукає свою дорогу, не боїться реалізовувати власні мрії.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора (Марія і Василь Доліщани з дітьми та онукою).