Про майбутнє – упевнено, з вірою в краще

Тираспольський завод консервів дитячого харчування, створений у липні 1956 року, не лише забезпечував консервами та соками місцеве населення, а й на системній основі постачав значні партії продукції до радянських республік та експортував її в країни далекого зарубіжжя.


Начальник відділу кадрів підприємства Аліна Батушан, яка першою зустріла нашого кореспондента, розповіла, що колись завод випускав десятки мільйонів банок дитячих консервів та соків (загалом понад 75 найменувань), які користувалися великим попитом не лише в Радянському Союзі, а й у країнах Ради економічної взаємодопомоги: Польщі, Афганістані, Монголії та багатьох інших.

Заступник директора з якості Віра Марцева доповнила свою колегу: «Наша продукція була популярною, тому що виготовлялася з натуральної сировини, відзначалася високими смаковими якостями, її знали в найбільш віддалених куточках СРСР, на крайній Півночі та найнедоступніших країнах півдня. На наших соках «виросло» не одне покоління радянських людей, зокрема і придністровців».

Віру Іванівну заводчани називають людиною-легендою, тому що вона трудиться на підприємстві з 1968 року. Ще молодою дівчиною Віра, яка народилася в Ново-Аненському районі МРСР, закінчила в Тирасполі технічне училище № 2 з «червоним» дипломом, та, практично, без екзаменів поступила в Одеський технологічний інститут.

Після навчання її, молодого спеціаліста, направили за розподілом на роботу до Тираспольського консервного об’єднання, розташованого в с. Паркани. Довгий час тривала реорганізація підприємства: воно перебувало у складі аграрно-промислового об’єднання на базі заводу «1 Мая» та «Молдплодоовощпром». Лише у 1977-му дістало назву «Завод консервів дитячого харчування», а через сім років його перейменували в «Експериментальний завод кон-
сервів дитячого харчування». Тут і працює Віра Іванівна з 1982 року. Була на різних посадах, а нині – заступник директора з якості, як ми вже згадували вище.

Попередній директор заводу – Василь Федорович Тимотін, коли вийшов на пенсію, не покинув рідне підприємство, а перейшов на посаду головного інженера. Він знає кожен робочий процес, за всім слідкує і навчає молодь.

Нині завод виглядає зовсім не так, як піввіку тому. Він витримав чимало випробувань, однак зумів зберегти досвідчених спеціалістів, хоча кадровий голод відчувається й тепер. Тираспольський промислово-економічний технікум готує майстрів холодильних установок. До речі, в. о. начальника холодильно-компресорного цеху Олександр Филимончук є випускником цього навчального закладу. Він зарекомендував себе досить високопрофесійним спеціалістом.
Практику на заводі проходять також студенти ПДУ імені Т. Г. Шевченка.

Нинішнє керівництво заводу – Ігор Добрань та Андрій Садковський – заклопотане реновацією підприємства та турботою про надання йому сучасного європейського вигляду. Вже замінили підлогу в цехах, побудували нові холодильники, шукають і знаходять виходи на міжнародний ринок, переймаються проблемами переоснащення та впроваджують новітні технології у виробництво власної продукції: працюють за системою поле-завод. Тобто, з поля сировину привозять зразу на підприємство і перероб-
ляють. Нині на площі 4 тис. га вирощують горох і кукурудзу, а ще планують перейти на виробництво гречки, за допомогою спеціальних технологічних процесів доводити її до необхідної кондиції, щоб потім пускати в продаж.

Кількісний склад працівників заводу невеликий. Постійно працюють майстри, слюсарі, лаборанти. На сезонні роботи доводиться набирати до 300 осіб.

На сьогодні завод є, практично, основним постачальником зеленого горошку та цукрової кукурудзи на європейські ринки. Заморожену продукцію фасують у мішки по 25 кг і продають замовникам. Ті, у свою чергу, присилають авторефрижератори, якими транспортують її до місця призначення.

Підприємство одержало на свій товар міжнародний сертифікат якості ISO – документ, що підтверджує відповідність вимогам системи управління інформаційною безпекою. Цей важливий документ свідчить про безпеку та захист усіх даних, а також про покращення всіх бізнес-процесів в організаціях, що його здобули.
Аліна Степанівна та Віра Іванівна – старожили ВАТ «Завод консервів дитячого харчування», впевнені, що підприємство працюватиме стабільно, розвиватиметься і набуде такої ж популярності, як і його попередник.


Михайло ТРЕМБIТА.

Аліна Батушан (стоїть) та Віра Марцева. 

Фото автора.