У Придністровському держуніверситеті імені Т. Г. Шевченка відбувся республіканський круглий стіл: викладачі географії та студенти обговорили різні форми та методи розвитку етнографії. Подію присвятили професійному святу – Дню етнографа.
Про історію появи свята представникам етнографічної науки розповів директор придністровського Центру Всеросійської громадської організації «Російське географічне товариство» Володимир Фоменко:
«Воно присвячене дню народження видатного російського етнографа, антрополога і мандрівника, члена Імператорського Російського географічного товариства Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая (1846 – 1888), який відкрив Старому Світові звичаї папуасів Нової Гвінеї. Не маючи офіційного статусу, День етнографа відзначається досить широко. Уперше його святкували в 1970-х роках з ініціативи професора Рудольфа Фердинандовича Ітса – організатора і завідувача кафедри етнографії та антропології історичного факультету Ленінградського державного університету. До того ж це професійне свято припадає на липень, саме в розпал етнографічних експедицій та студентських практик».
Варто звернути увагу на той факт, що етнографія – наука, яка вивчає народи – етноси – та інші етнічні спільності, їхнє походження, склад, розселення, побут, культурно-історичні та міжетнічні відносини, а також їхню матеріальну та духовну культуру. Важливе місце в етнографії належить етногенезу – вивченню історії виникнення того чи іншого етносу, становлення соціальних інститутів. Головне джерело етнографії – інформація, добута шляхом безпосереднього спостереження за життям народів. Попри те, що етнографія є частиною історичної науки, насправді вона виходить далеко за рамки історії, оскільки вивчає народи з різних боків, зокрема в поєднанні з екологією, політикою, мистецтвом, тим самим змикаючись із соціологією.
Першим етнографом в історії людства вважають Геродота. Саме він здійснив історичні дослідження в контексті з аналізом життя народів. Згодом аналогічну діяльність проводили Страбон, Юлій Цезар, Марко Поло, Миклухо-Маклай та багато інших учених, завдяки яким нині ми знаємо таку науку, як етнографія.
Господиня рукотворної казки – майстерні народних ремесел «Вовняний дім «Міоара» культурного й туристичного об’єкта міста Слободзеї Світлана Кожухар є активним учасником процесу відродження та популяризації народних традицій і ремесел. Жінка творчо освоює досить багату спадщину предків, вона працює не заради минулого, а заради майбутнього. Здавалося б, така дрібниця, як виготовлення окарин – мініатюрних свисткових флейт – справа, в якій вона досягла особливого успіху.
Світлана розповіла про важливість збереження відомостей про національний одяг:
«Він є відображенням історії держави. З часом змінюються покоління, мислення людей і влаштування їхнього життя. Та найважливіше, щоб зберігався зв’язок із минулим, щоб люди пам’ятали про своє коріння, бо як дерево не може жити без коріння, так неможливо побудувати сучасну державу, не пам’ятаючи досвіду попередніх поколінь».
Світлана Кожухар представила жіночий костюм, який пропонує вважати національним придністровським. Його ескіз вона придумала сама, а втілили його її подруги-ткалі. Вбрання складається з білої сорочки, чорної спідниці та тканинних постолів. На рукавах у зоні передпліччя – струмки, що символізують минуле наших предків, на плечах – однотонна смужка (алтиця). Майстриня вважає, що на її костюмі мають бути символічні зображення веретена, сонця, елементи православної віри.
На спідниці синій колір уособлює Дністер, помаранчевий і бурий упереміж із сірим та чорним створюють образ щедрої осені та родючої землі.
Вчителька географії першої кваліфікаційної категорії МОЗ «Бендерська ЗОШ № 14» Лариса Кодацька поділилася з присутніми власним досвідом роботи за темою: «Етнічний склад населення ПМР». Педагог розповіла, що в нашій республіці проживає близько 80 великих та малих етнічних спільнот. Найбільше мешкає росіян, українців та молдаван.
Відносно великими спільнотами славиться гагаузьке, болгарське, німецьке та єврейське населення. Трапляються й «екзотичні» національності, наприклад, евенки, хакаси та ханти.
На завершення заходу Володимир Фоменко висловив подяку учасникам семінару, які сприяють популяризації етнографії поміж різних груп населення республіки.
Володимир ДАНИЛОВ.
Фото автора.