Медичний працівник – це не просто професія. Це служіння людям і покликання, в основі якого лежать милосердя, співчуття та любов. Саме так бачить свою роботу головний лікар ДУ «Слободзейська центральна районна лікарня» Олена Лапіна, яка 4 серпня відзначила свій день народження.
Народилася Олена в Чобручах у сім’ї виховательки дитячого садочка та колгоспника. За її словами, в дитинстві вона ніколи навіть і не думала, що поєднає своє життя з медициною. «Медиків у нашій сім’ї немає. Я інколи жартую, що мене випадково занесло в медицину, але ця випадковість виявилася щасливою. Після отримання атестата про середню освіту на сімейній нараді з мамою та батьком ми ухвалили рішення про вступ до Кишинівського медичного інституту.
По закінченні вишу я повернулася додому. Першим місцем моєї професійної діяльності стало селище Первомайськ, де я працювала лікарем-терапевтом. З превеликою вдячністю згадую свого керівника Бориса Григоровича Куцюрубу за розуміння і створені умови для лікаря-початківця», – розповіла Олена Іванівна.
Про важливість праці терапевта вона сказала так: «Попри те, що його можна назвати фахівцем широкого профілю, який не заглиблюється в будь-які вузькі медичні теми, саме на нього лягає одне з найважливіших у лікуванні завдань – встановлення правильного діагнозу. У межах первинної діагностики терапевт вислуховує пацієнта, збирає анамнез, уважно оглядає, призначає аналізи чи апаратні дослідження, підбирає способи лікування. Якщо захворювання не дуже серйозне, терапевт, швидше за все, залишиться єдиним лікарем, до якого звертався пацієнт, тобто його дій буде достатньо для ефективної терапії. У складніших випадках терапевт направляє хворого до вузькопрофільних фахівців. Саме тому він мусить мати глибокі знання в різних царинах медицини».
Через деякий час Олена влаштувалася лікарем-терапевтом у Слободзейську центральну районну лікарню, а з 2020 року вона обіймає посаду головного лікаря медичної установи. Під час пандемії на території закладу був розгорнутий Слободзейський інфекційний госпіталь, де лікарі на чолі зі своїм керівником рятували життя придністровців.
Олена Іванівна стверджує, що запорукою успішного лікування пацієнтів є налагодження контакту, взаєморозуміння між лікарем та хворим. Вона впевнена у тому, що всі люди різні, але незмінним повинен залишатися лікар та його милосердне і співчутливе ставлення до хворого та його близьких. Для набуття цієї навички лікареві достатньо зробити тільки одне – просто поставити себе на місце хворого або його родича. Бо коли розумієш, що відчуває пацієнт чи його рідні, тобі буде легше сприймати їхні емоції, ти спокійно реагуватимеш на перепади їхнього настрою і таке інше.
Безумовно, робота забирає в нашої героїні багато сил та енергії. Однак вона вміло використовує вільний час. Лікар пояснила, що фізична робота в селі допомагає поновити власні сили, а свіже повітря та гарні краєвиди підносять настрій – от уже й не відчуваєш втоми. Потрібно також давати можливість відпочити своїм вухам. Єдиним способом розв’язання проблеми є тиша. Слід просто побути в спокої, відмовитися від будь-яких додаткових шумів. Погортати сторінки улюбленої книги, якою є роман видатного німецького письменника Еріха Марії Ремарка «Тріумфальна арка». На її думку, висловлювання цієї талановитої людини глибоко врізаються в серце і залишаються в пам’яті ще довго навіть після того, як ви закрили книгу.
Підтримка чоловіка Олександра та сина Миколи теж має важливе значення для Олени Іванівни. Попри те, що син не став медиком, вона пишається тим, що діти її подруг і знайомих вирішили пов’язати життя з медициною, беручи за взірець відданості професії нашу героїню.
Держава високо оцінила заслуги лікаря. Кілька років назад вона стала переможницею республіканського конкурсу «Людина року – 2020» у номінації «Медичний працівник року», має почесне звання «Відмінник галузі охорони здоров’я», нагороджена медаллю «За відзнаку в праці».
Олена Лапіна дала рецепт успішного лікаря молодим колегам: «Будьте професіоналами й поважайте людей, які звернулися до вас по допомогу. Дуже важливо розуміти, що лікар завжди повинен бути готовий надати медичну допомогу, якщо вона комусь буде потрібна. Тобто, медичний працівник завжди перебуває на роботі».
Володимир ДАНИЛОВ.
Фото з сімейного архіву Олени Лапіної.