Республіка вдруге у своїй історії 15 серпня відзначила професійне свято археологів.
Глава нашої держави Вадим Красносельський, з огляду на значущість та ефективність діяльності придністровських шукачів стародавніх артефактів, минулого року вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про включення Дня археолога в календар професійних свят ПМР. Депутати одностайно підтримали цю пропозицію, і у 2022 дату вперше відзначили офіційно.
Нинішнього року Президент привітав наших археологів із професійним святом. «Досягнення придністровських археологів – це предмет особливої гордості республіки, – йдеться у вітанні. – Воістину видатні археологічні знахідки не лише суттєво доповнюють історичні знання, а й роблять серйозний внесок у формування позитивного іміджу нашої держави, сприяють підвищенню інтересу до історії, культури й традицій народу.
Новими експонатами щороку поповнюються експозиції та фонди археологічного музею. Вітчизняні археологи активно працюють над публікаціями результатів своїх досліджень. Вони привертають увагу експертів із близького та далекого зарубіжжя, що сприяє співпраці археологічної школи Придністров’я з закордонними колегами, міжнародному визнанню багаторічних праць наших дослідників стародавніх поховань.
Відрадно, що цього року археологи зробили чергове наукове відкриття – знайшли стародавні глиняні статуетки перших індоєвропейців, що дозволяє розкрити цивілізаційні основи розвитку Придністров’я».
На теренах республіки перші археологічні розкопки розпочалися ще наприкінці ХІХ століття. У 1896 – 1911 роках доглядач земської лікарні Тирасполя Іоїль Стемпковський досліджував 412 курганів довкола міста. Допомагав йому відомий російський археолог Віктор Гошкевич – засновник і хранитель Херсонського музею старожитностей.
У радянський період у Придністров’ї працювали такі авторитетні вчені, як Тетяна Пассек, з чиїм ім’ям безпосередньо пов’язане встановлення Дня археолога, відомий скіфолог Ганна Мелюкова досліджувала кургани біля села Бутор, Микола Кетрару знайшов на околицях Дубоссар знамениту золоту скіфську гривну з левами.
Сенсаційні знахідки аланських прикрас поєднані з ім’ям придністровського археолога Тетяни Щербакової. Крім того, вона ж досліджувала поховання стародавніх угорців у Слободзеї. Титанічну організаційну та методичну роботу провів славіст Микола Тельнов, який очолював розкопки в період з 2004 по 2018 рік.
На сьогодні пошуком відомостей про стародавні епохи на землі Придністров’я заклопотані співробітники науково-дослідної лабораторії «Археологія» ПДУ імені Т. Г. Шевченка. До її складу на чолі зі скіфологом Віталієм Синикою увійшли фахівець із вивчення бронзового віку Сергій Разумов, фраколог Сергій Фідельський, фахівець з дослідження середньовічних кочівників Максим Квітницький, сарматолог Сергій Симоненко, найдосвідченіший учасник польових розкопок із 30-річним стажем Ігор Четвериков, а також ще один скіфолог Оксана Закордонець.
Уже три десятиліття вони досліджують археологічні пам’ятки, публікують наукові статті, завдяки яким світова історична наука збагачується новими даними. Результатами роботи придністровських археологів давно цікавляться наукові центри Росії та Європи. Про це свідчить досить високий рейтинг цитування публікацій тираспольських шукачів та дослідників стародавніх артефактів.
Необхідно наголосити, що за кілька останніх десятиліть археологія стала одним із потужних провідників популяризації Придністров’я. Про дивовижні знахідки в республіці знають далеко за її межами. То чому ж вони викликають такий інтерес і широкий резонанс? Справа в тому, що ще в давнину територія Придністров’я була унікальною контактною зоною, місцем зустрічі різних культур і цивілізацій. Тут сходилися шляхи різних народів і, що найцікавіше, попри культурні відмінності, представники різних етносів переймали традиції одне одного, змішувалися, утворюючи нові спільноти. Про це свідчать археологічні знахідки.
Тому пріоритетом лабораторії «Археологія» є скрупульозні розкопки скіфських курганів – тих самих степових пірамід. І серйозною підмогою в цій роботі можна вважати президентський грант. Він допоміг придністровським археологам зосередитися на об’єктах, дослідження яких вимагали чималих фінансових вкладень.
Iгор ШЕВЧЕНКО.
Фото: arhmuseum.spsu.ru