У Придністров’ї 18 серпня відзначили День географа – свято фахівців, до яких у всьому світі ставляться з особливою повагою. Iсторія людства – це низка великих географічних відкриттів, і дослідження віддалених земель не втрачають своєї актуальності досі.
Географічні відкриття завжди оповиті багатими та захопливими історіями, проте офіційна знаменна дата у географів з’явилася зовсім недавно. Вперше це професійне свято відзначили 18 серпня 2020 року. Цього ж дня 1845 року за наказом імператора Миколи I було засноване Російське географічне товариство (РГТ). За свою багаторічну історію воно неодноразово змінювало назву, ставило перед собою нові цілі, та незмінно користувалося повагою як в очах громадськості, так і у владних структур.
З 1956 року РГТ увійшло до Міжнародного географічного союзу поруч із такими найстарішими товариствами, як Празьке, Берлінське і Лондонське. Тепер суспільство фінансує експедиції, подорожі та наукові дослідження віддалених місцевостей та маловивчених географічних об’єктів. У нашій республіці 30 жовтня 2020 р. з метою популяризації географічної науки серед придністровців був утворений Придністровський центр РГТ. Його очолив Володимир Фоменко – доцент кафедри соціально-економічної географії та регіонознавства природничо-географічного факультету (ПГФ) ПДУ ім. Т. Г. Шевченка. Цього року в День географа на ПГФ ПДУ відбулася республіканська науково-просвітницька конференція, присвячена професійному святу географів та дню заснування Російського географічного товариства. Відкрив роботу форуму Володимир Фоменко. «Цього дня щиро та сердечно вітаємо всіх із професійним святом, – звернувся він до колег. – Нагадаю, що рішення про започаткування ПЦ РГТ виходило з того, що географія – це більше, ніж просто наука, яка розповідає, де і що знаходиться. Географія – це наука, яка має колосальне прикладне значення».
Він розповів про роботу ПЦ РГТ та Молодіжного клубу РГТ, який відкрили на базі Контактного центру Росспівробітництва в головному виші ПМР. Діяльність цих об’єднань будується у взаємодії зі школами та профільним факультетом ПДУ. За цей час для школярів, студентів та викладачів провели цикл онлайн-лекцій «Подорож Росією», вікторини, квізи, круглі столи та конференції.
Декан ПГФ ПДУ Сергій Філіпенко зазначив, що географічна освіта в Придністров’ї переживає не найкращий період в історії, проте географи схильні дивитися в майбутнє з оптимізмом.
Успіхів у роботі учасникам конференції побажав тимчасово в. о. керівника Російського центру науки та культури в Кишиневі Артем Науменков. «Нині ми можемо сміливо говорити про те, що географічна наука розвивається, – зазначив він. – РГТ є провідником цього розвитку. Географ у широкому розумінні – це дослідник, мандрівник, людина, яка може виживати в екстремальних умовах, людина, яка має безліч компетенцій».
Він розповів про програму Росспівробітництва «Нове покоління», яка в липні цього року дала можливість молодому викладачеві географії з Бендерського теоретичного ліцею Дмитру Мортіну взяти участь у діяльності Молодіжного палеонтологічного наукового табору «Парк крейдяного періоду на Південному Уралі».
Сам Дмитро Мортін, який уже повернувся з експедиції до Оренбурзької області, представив учасникам конференції доповідь-презентацію про свої унікальні знахідки під час палеонтологічних розкопок. Він дуже жваво та цікаво розповів про основи палеонтології, про життя в наметовому таборі посеред оренбурзького степу, про відвідування навколишніх заповідників, про роботу на розкопках. На долю учасників розкопок випали всі принади похідної романтики – життя в наметах, їжа, приготовлена на багатті. Та ще погода не балувала – щодня йшли дощі. «У перші дні мені, як і всім, траплялися дрібні зуби стародавніх акул, – пояснив Дмитро. – Аж на восьмий день розкопок мені вдалося знайти хребець стародавнього ящера мезозавра, предка динозавра, який пролежав у ґрунті 80 млн років. Я знайшов його, почав обкопувати, але підбігли палеонтологи з криками: «Все! Не чіпайте! Далі ми самі». Отже, з розкопу знахідку витягували вони».
Крім того, нашому «палеонтологу» вдалося розкопати зі скам’янілостей деревини кістки променевих риб та фрагменти амоніту – вимерлих молюсків. З колекцією він ознайомив присутніх колег і вирішив передати її в дар музею університету.
Виступи викладачів географії Ірини Мисякової та Алли Іванової були присвячені питанням викладання географії у школі.
На завершення роботи конференції провели вікторину «Географія+Історія+Туризм». Команда-переможниця та найактивніші учасники вікторини отримали особливі «інтелектуальні призи» від Російського центру науки та культури в Кишиневі – цікаві книги з серії «Морская летопись» Московського поліграфічного видавництва «Вече».
Юрій ТЕЛЕШ.
Фото автора.