Фонтани й каскади Петергофа

Перші фонтани й каскади міста на березі Фінської затоки забили 22 серпня 1721 року. Днем раніше Петро I одержав звістку, що канал від річки до головних петергофських водопроводів викопаний. Тоді він з’явився зі свитою і заступом відкрив течію води. Наступного ранку вода дійшла до Петергофа.


Історична довідка

Задум створення літньої резиденції, яка за своєю розкішшю не поступалася б знаменитому французькому Версалю, виник у Петра I в 1714 році після перемоги російського флоту над шведами при Гангуті. За його задумом, Петергоф повинен був стати величним пам’ятником героїчної боротьби російського народу за вихід до Балтійського моря.

Цар планував створити палацово-парковий ансамбль безпосередньо на березі Фінської затоки, недалеко від споруджуваного Санкт-Петербурга. Це місце було обране не випадково. Обстежуючи місцевість, Петро виявив кілька водойм, що били з-під землі ключами.

Створення водопровідної системи доручили російському інженеру Василеві Туволкову, який здобув освіту в Голландії та Франції. Під його керівництвом протягом літа 1721 р. побудували фонтанний водопровід протяжністю 24 км. До проекту належали шлюзи й канал. Унікальність водопровідної системи Петергофа полягає у відсутності помпових станцій. Вода тече шляхом природного перепаду висот і надходить в накопичувальні басейни для живлення фонтанів.
У серпні 1721 року в Петергофі забили перші фонтани й каскади, які й досі є пам’яткою світового гідротехнічного мистецтва XVIII–XIX ст.

У 1726 р. під керівництвом архітектора Т. Усова були запущені фонтани «Адам і Єва». У Нижньому парку, що складається з шести садів, були відкриті фонтани «Дракон», «Лабіринт», два «Римських» фонтани й каскад «Шахова гора». У 1734 р. 25-річчя Полтавської перемоги було ознаменоване влаштуванням грандіозного фонтану з монументальною групою «Самсон, що роздирає пащу лева» (автор Бартоломео Растреллі). Вважається, вона символізує боротьбу Росії зі шведами (день Полтавської битви – день св. Сампсонія, а лев – символ Швеції).

Спочатку, за задумом Петра I, планувалося вздовж морського каналу спорудити 22 фонтани зі скульптурним оздобленням на сюжети байок Езопа. Однак пізніше вирішили зробити їх у вигляді ваз, частину яких із часом реконструювали й на їхньому місці залишилися 14 фонтанних басейнів, потужні струмені яких нині утворюють чудову кришталеву колонаду, що веде до Великого каскаду.

Створення ансамблю тривало протягом двох століть, і садиба з маленькими палацами (Монплезір, Марлі, павільйоном Ермітажу тощо) перетворилася в «столицю фонтанів», перлину світової архітектури. До речі, перша картинна галерея в Росії з’явилася в палаці Монплезір: до колекції картин Петра I увійшли роботи голландських, фламандських, італійських та німецьких художників XVII-XVIII ст.

Сьогодні Петергоф – всесвітньо відоме місто-музей просто неба. Тут відкриті для огляду 10 музеїв і три парки (Верхній, Нижній та Олександрія). У Верхньому та Нижньому парках працюють три каскади та 173 фонтани. Одна з головних визначних пам’яток міста – облицьований гранітом і прикрашений золоченими маскаронами (скульптурними прикрасами у формі голови людини, тварини чи фантастичної істоти) Морський канал.

У 1990 р. місто і його палацово-паркові ансамблі були внесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. У 1997 р. Державний музей-заповідник «Петергоф» включений у Державний звід особливо цінних об’єктів культурної спадщини народів Росії.


Ганна ЛАЗАРЕНКО.

Фото: spb-guide.ru