Яссько-Кишинівська наступальна операція, яка також відома як Яссько-Кишинівські Канни, розпочалася 20 серпня 1944 року, тривала 10 днів і вважається однією з найбільш вдалих стратегічних операцій Великої Вітчизняної війни.
За значущістю вона стоїть в одному ряду з такими битвами, як Сталінградська і Курська, належить до «Десяти сталінських ударів» і вважається в цій десятці сьомою.
Усе почалося з Кіцканського плацдарму, невеликого клаптика землі (фронтом до 18 км, у глибину 6–10 км, загальною площею близько 150 км2), захопленого нашими військами ще 14 квітня 1944 року. На світанку 20 серпня околиці розбудила масована артилерійська підготовка. Радянська авіація завдала потужних ударів по опорних вузлах оборони, штабах ворога та скупченнях його бойової техніки. О 7:40 наші війська, підтримувані вогнем артилерії, пішли в наступ.
Придністровець, кандидат історичних наук Петро Шорников так написав про це: «Червоній Армії протистояв не натовп, а шоста німецька армія, відновлена після двох розгромів – під Сталінградом і в ході Корсунь-Шевченківської операції. Вона складалася з нових військ. Німецькі солдати мали бойовий досвід і були озброєні до зубів. У них була бойова техніка: танки, гармати, літаки – все необхідне для успішних бойових дій».
У перший день наступу наші війська прорвали оборону противника, ввели в бій другий ешелон і успішно розвивали наступ. Шість добірних дивізій фашистів були розгромлені. Червона Армія вийшла до третьої смуги оборони ворога. Успішні наступальні дії наших військ розвивалися впродовж наступних 8 днів. В останній день операції 29 серпня десант Чорноморського флоту зайняв румунський порт Констанцу. Цього ж дня передовий загін нашої армії вийшов до Бухаресту і взяв його, в результаті чого один з основних союзників Гітлера – Румунія – капітулював. На цьому переможна Яссько-Кишинівська наступальна операція завершилася.
Кілька років тому Інститут соціально-політичних досліджень і регіонального розвитку (ІСПДРР) і представництво Росспівробітництва в Молдові провели в столиці нашої держави науково-практичну конференцію «Яссько-Кишинівська наступальна операція в історичній пам’яті народів Молдови та Придністров’я». Повідомлення учасників конференції стосувалися різних аспектів Яссько-Кишинівської операції.
Зокрема, завідувач музею Яссько-Кишинівської операції в селі Кіцкани Віолетта Бедрос розповіла про земляків, які брали участь у його визволенні. Доповідь завідувача Бендерського музею бойової слави Володимира Перстньова була присвячена ролі 129-го стрілецького полку 93-ї Миргородської стрілецької дивізії у визволенні Бендер. «Про Велику Вітчизняну війну існує досить багато воєнно-мемуарної літератури. Здебільшого вона написана великими воєначальниками. Коли уважно читаєш такі спогади, то розумієш, що в них згадуються великі з’єднання, фронти, а от згадок про дивізії, тим більше про полки, там не зустрічаєш зовсім. Напевно, це становище необхідно змінювати», – до такого висновку підвів усіх присутніх історик.
У підсумку всі учасники дійшли висновку, який сформулював гість із Росії, заступник голови Академії ЄврАзЕС Максим Синицин. Він звернув увагу всіх на те, що культурна пам’ять про Другу світову війну нині формується насамперед кінорежисерами, письменниками та журналістами. Один із прикладів такого підходу на Заході – воєнна драма Стівена Спілберга «Врятувати рядового Райана» про події Нормандської операції союзників. «Колективна пам’ять – це культурна пам’ять плюс комунікативна. Комунікативна пам’ять – це те, що передається з уст в уста, і вона досить сильно обмежена. Усна історія обмежена приблизно трьома поколіннями людей, це близько 80 років. Тому одне з головних наших завдань – це розвиток у народу колективної історичної пам’яті», – підсумував учений-історик Максим Синицин.
Основні підсумки операції. Яссько-Кишинівські Канни зробили свій вирішальний вплив на подальший перебіг бойових дій на Балканах: були розгромлені головні сили групи армій ворога «Південна Україна», виведена з війни Румунія, звільнені Молдавська РСР та Ізмаїльська область України, створені умови для визволення Угорщини та Югославії.
За результатами операції 126 з’єднань і частин Червоної Армії були удостоєні почесних найменувань, більш ніж 140 бійцям і командирам присуджено звання Героя Радянського Союзу, а шестеро радянських воїнів стали повними кавалерами ордена Слави. Нарешті, командувачам 2-го і 3-го Українських фронтів генералам армії Родіону Малиновському і Федору Толбухіну було присвоєне військове звання «Маршал Радянського Союзу». Почалося відновлення народного господарства Радянської Молдавії.
Петро Шорников написав про це так: «Операція на диво була успішною. Вона дійсно стала однією з найрезультативніших наступальних операцій у всій Другій світовій війні. Війська Червоної Армії під час наступу втратили всього лише 1 % особового складу. Безповоротні втрати склали 13 800 осіб. Це і ті, хто загинув у бою, й ті, хто помер потім у госпіталях. Водночас втрати противника становили 50 %. Група німецьких армій «Південна Україна» втратила 22 дивізії вермахту і всі союзницькі румунські дивізії. Яссько-Кишинівська операція – це витвір мистецтва ратної справи. Вона досі є навчальним посібником, прикладом для молодих послідовників Родіона Малиновського, Федора Толбухіна та інших великих воєначальників».
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото: history.gospmr.org