Село Кіцкани, одне з найдавніших у Придністров’ї, 27 серпня відзначило 655-ту річницю з дня заснування. Тож не дивно, що цей населений пункт Слободзейського району має свій літопис у книзі «Кіцканська рапсодія».
У Кіцканах є музей, в якому зберігаються всі історичні свідчення про село, зокрема й про дату його заснування – 1368 рік. Назва перекладається з румунської мови як «землерийки».
Село розкинулося на високому правому березі річки Дністер за 22 км від райцентру, за 8 км від залізничної станції Тирасполь та за 12 км від міста Бендери. У межах населеного пункту розташувався найвідоміший Свято-Вознесенський Ново-Нямецький монастир, до складу якого належать чотири храми: Свято-Вознесенський собор, Успенська церква, Нікольський та Хресто-Воздвиженський храми.
Населений пункт має винятково важливе стратегічне значення, оскільки контролює підступи до переправи через Дністер та до Кіцканського плацдарму, який відіграв вирішальну роль у Яссько-Кишинівській операції 1944 року. На сьогодні Кіцканський плацдарм та розташований на ньому Обеліск Слави є справжньою пам’яткою села.
Сучасні Кіцкани – багатонаціональне село, в якому мешкає 7 015 осіб. Галузь освіти представлена трьома дитсадками та двома загальноосвітніми школами. Культурне життя села зосереджене в місцевому Будинку культури. Тут проводяться найбільш важливі заходи, що відбуваються в житті селян.
До послуг жителів сільська лікарська амбулаторія (СЛА). У межах села працює близько 20 представників роздрібної торгівлі, ресторани, аптеки, АЗС, перукарні, СТО.
Спеціалізацією місцевого сільського господарства є овочівництво, садівництво, виноградарство, рибництво, бджільництво. Сільськогосподарська галузь представлена п’ятьма фермерськими господарствами та десятьма землекористувачами. Найбільші з них: ТОВ «Сады Приднестровья», ТОВ «Карди», ТОВ «Зеленый сад», ТОВ «Реут».
Святкові заходи, присвячені ювілею Кіцкан, розпочалися з самого ранку з сільськогосподарського ярмарку. У парку та в Будинку культури цього дня також розгорнулися виставки Дитячої школи мистецтв, бібліотеки, історичного музею, місцевих колективів ДПТ, виносна торгівля.
Ближче до полудня в концертній залі БК розпочався урочистий захід «Я тут живу, і край мені цей дорогий». Перші привітання на адресу мешканців села пролунали від глави адміністрації села В. Медведєва, депутата ВР ПМР І. Ярича, заст. глави держадміністрації Слободзейського району та м. Слободзеї С. Самойлова. Вони побажали селу процвітання, а жителям – міцного здоров’я та добробуту.
«Ми завжди з повагою ставимося до людей праці, які прославляють наше село в полі, у школі, дитячому садку, – наголосив Віктор Медведєв.
Депутат Верховної Ради Ігор Ярич зазначив, що кіцканські свята завжди відбуваються в душевній атмосфері, народний обранець відзначив неоціненний внесок представників старшого покоління в становлення та процвітання села, а також звернувся до молоді з закликом залишатися на рідній землі, створювати тут свої сім’ї та розвивати Кіцкани на благо майбутнього республіки. Ігор Теодорович оголосив вітальний адрес Голови Верховної Ради Олександра Коршунова.
Упродовж заходу відбулося нагородження жителів і працівників місцевих організацій та установ, які відзначилися. Традиційно цього дня вшановували старожилів села, а також сімейні пари, які святкували подружні «золоті» та «срібні» ювілеї.
Державних нагород були удостоєні підприємці Олена Євдокимова, Сергій Кулєв, працівники адміністрації Аксенія Михайлова, Лілія Постіка. Главі адміністрації в урочистій обстановці вручили орден «Трудова слава».
Творчі колективи й артисти Будинку культури та Дитячої школи мистецтв підготували велику концертну програму. Свої виступи мешканцям та гостям Кіцкан подарував також оркестр Головного штабу Збройних сил ПМР.
У спортивних змаганнях із національної боротьби тринта, з самбо, а також із перетягування канату, гирьового спорту, шашок та дартсу взяли участь місцеві жителі та гості села.
Ювілейний захід, присвячений 655-й річниці с. Кіцкани, відбувся напрочуд тепло, весело, душевно і подарував усім учасникам багато незабутніх хвилин радості та позитивних емоцій.
Олег ГАВРИЛЕНКО.
Фото: slobodzeya.gospmr.org