У Рік агропромислового комплексу, сільських територій і сільського туризму Управління культури Кам’янського району розробило проект з метою ознайомлення придністровців і гостей нашої республіки з найбільш живописними куточками краю, з традиціями етносів, які з давніх-давен мешкають тут, з їхнім сьогоденням.
У назві KAMENKA FEST+ знайшла віддзеркалення ключова ідея: показати малу Батьківщину через низку фестивалів із притаманним їм національним колоритом: із піснями й танцями, з народними костюмами й традиційними стравами, з самобутніми ремеслами та захопленими своєю справою людьми.
Одним з оригінальних заходів проекту став «Ягідний переполох», який зібрав на фазенді «Садки» чимало гостей із різних населених пунктів ПМР і сусідньої Молдови. Цей фестиваль відповідав усім аспектам, згаданим у назві 2023 року. Господарство Віктора Музики, хоч і розташоване на порівняно невеликій площі, багатогалузеве. Господарі культивують садівництво та бджільництво, вирощують власний розсадник і ягідні плантації. Як туристичний об’єкт крихітне поселення Садки давно з’явилося на міжнародній карті. Багато вкладено сил і в розвиток цієї сільської території.
Фазенда «Садки»
Зі словом «фазенда» широкі верстви радянських людей познайомилися в 1988-му, спостерігаючи за перипетіями долі рабині Ізаури. Відтоді наш лексикон збагатився багатьма запозиченими з телесеріалу фразами, що прекрасно прижилися на новому ґрунті. Дачі, садові та городні ділянки відразу стали фазендами. Приклеїлася ця назва і до підсобного господарства, яке рашківчанин Віктор Музика розвиває в розташованому на околиці Кам’янського району селі Садки.
Наприкінці ХІХ століття на цих родючих землях був поміщицький маєток, за радянських часів – колгоспні бригади овочівників і садівників. Працівники будували тут хати, обживали затишний куточок у заплаві Дністра, захищений від примх погоди відрогами Подільської піднесеності. Після розпаду СРСР Садки запустіли. Тільки наприкінці ХХ століття їхній потенціал гідно оцінив В. Музика, який організував тут невеликий розсадник.
Віктор Олексійович започаткував вирощування саджанців плодових, ягідних і лісових культур. Він звів і невеликий будиночок, щоб відпочивати в перервах між роботою, почав поступово упорядковувати територію. Друзі та знайомі, що приїжджали за молодими деревами чи кущами для своїх садів, затримувалися на фазенді, милуючись природними та рукотворними ландшафтами. Незабаром стали навідуватися вже їхні рідні, друзі та знайомі – не лише за посадочним матеріалом, а щоб у тиші та спокої провести декілька вільних годин на свіжому повітрі. В. Музика сам відпочивав у Садках душею, тому привітно приймав усіх гостей. Одного разу він зрозумів, що особисте підсобне господарство, немов саме собою, перетворилося на туристичний об’єкт, про який знають не тільки в Придністров’ї, а й у країнах близького та далекого зарубіжжя.
Екскурсiя з Музикою
Хазяїн унікальної фазенди – людина щиро захоплена своєю справою. Зацікавившись чим-небудь, Віктор Олексійович не задовольняється поверхневим знайомством із темою, а занурюється в неї все глибше, прагне пізнати щонайменші нюанси. Через те досягає успіху в усьому: саджанці в нього міцні та здорові, сад і город щороку дають вагомий урожай, а від багаточисленних туристів відбою немає.
Величезний інтерес у гостей незмінно викликає екскурсія, під час якої В. Музика показує пам’ятки фазенди. Їх за 27 років плідної праці створено чимало. На пасіці, наприклад, є будиночок апітерапії. Дипломований бджоляр ще під час навчання в Київській сільгоспакадемії дізнався, що не тільки мед, а й інші продукти бджільництва можна використовувати з лікувальною метою.
Віктор Олексійович вирішив упровадити один із маловідомих методів оздоровлення – сон на вуликах. Спорудив будиночок із кількома лежанками. Під кожною – пара вуликів, в яких невтомно працюють тисячі бджіл. Тишу пасіки порушує лише їхнє розмірене гудіння, що діє на відвідувачів апібудиночка немов колискова. Невелике приміщення сповнене ароматами меду, воску, інших продуктів бджільництва, які мають інгаляційний ефект. Сприятливо впливають на людський організм вібрації та мікрохвилі, що створюються працелюбними комахами. На думку вчених, сон над вуликами покращує роботу органів дихання, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної та нервової систем.
Ще один спосіб оздоровлення – контрастні ванни. На фазенді вони влаштовані за японськими методиками. Під чанами, в яких на дерев’яних лавках улаштовуються відпочивальники, розташовані топки. Вода поступово нагрівається до 40 градусів. У неї додаються відвари лаванди, липового цвіту, інших лікарських рослин. У такій лазні знімається напруга з м’язів, збільшується рухливість зв’язок і суглобів, відбувається глибоке очищення шкіри. Поруч – ще один чан із проточною джерельною водою. Занурюючись послідовно в гарячу та холодну воду впродовж години чи двох, відвідувачі підвищують свій імунітет і життєвий тонус.
Незвичайний і сад, в якому представлений увесь асортимент придністровських фруктів і ягід. Плантації малини й ожини влаштовані за всіма правилами агрономічної науки. Тут проводили семінари фахівці з Європи й Америки. Дещо з їхнього досвіду Віктор Олексійович запозичив, щось переосмислив з урахуванням місцевих кліматичних умов. На сьогодні вже сам виступає в ролі наставника для тих, хто вирішив вирощувати ягоди.
У саду ростуть дерева різних сортів, між рядами – кущі лаванди, шавлії, м’яти, інших лікарських трав і медоносів. З нагоди фестивалю дерева прикрасили яскравими стрічками. Проте увагу туристів привертають не вони, а фундук, усипаний горішками, та неодноразово згадувана в Біблії смоківниця, на якій зріють плоди інжиру.
Аркою в’ється актинідія. Ця деревовидна лоза – близький родич усім знайомого ківі. Завдяки трудам селекціонерів, її можна вирощувати й у наших садах, отримуючи до кінця вересня урожай смачних і корисних ягід. Цінність актинідії не лише в плодах, які за кількістю вітаміну С перевищують чорну смородину та цитрусові. Рослина прекрасно підходить для вертикального озеленення, бо гарно вкриває паркани, альтанки, стіни будинків. Ці ліани красиві в будь-яку пору року: навесні привертають увагу яскравою зеленню, в період цвітіння – ароматом, а восени листя забарвлюється в жовті та червонувато-коричневі відтінки.
Глава Кам’янської держадміністрації Володимир Бичков після цікавої та пізнавальної екскурсії зазначив: «Справа, за яку взялася працелюбна сім’я Віктора Музики, вельми трудомістка та ризикована, адже утримання пасіки, вирощування ягідників залежить не тільки від старання людей, а і від природних чинників. У той же час цей бізнес – важливий і потрібний, оскільки сприяє забезпеченню населення якісними продуктами, рослинами для садівництва та прикраси довкілля. Головне ж – створений унікальний об’єкт агротуризму, що залучає не тільки місцевих жителів, а і гостей з-за кордону».
«Життя – малина!»
Так оцінив дегустацію, що відбулася під час фестивалю, один із туристів. У затишній альтанці – велика кількість крупної солодкої малини й ожини. Цим і обумовлений «ягідний переполох», тому що зібрати урожай у розпал сезону – справа непроста. Кожна ніжна ягода вимагає дбайливих рук, а їх на фазенді небагато: справа ж то в Музики сімейна.
Здавалося б: чотири гектари – площа невелика. Та в будь-яку пору року уваги потребують сад і город, ягідні плантації та пасіка. Кожна лікарська рослина має свій термін збору й особливості заготівлі. Мед Віктор Олексійович викачує кілька разів упродовж року: окремо липовий, квітковий, з різнотрав’я тощо. Про високу якість цього продукту свідчить той факт, що в окрузі немає угідь крупних сільгосппідприємств, а значить – бджоли не долітають до посівів, оброблених «хімією». Вони збирають нектар із рослин на фазенді та з природних медоносів, яких чимало в навколишніх лугах і лісах.
Ягоди та фрукти дружна родина не тільки реалізує на найближчих ринках Кам’янського та Рибницького районів, а і переробляє. Варення зі смородини, ожини, малини, полуниці, вишні, черешні виробляють у таких обсягах, що і для туристів вистачає, і для ярмарків залишається. На одному з них пощастило придбати десерт із гарбуза, що смаком не поступався екзотичному ананасу. Приїхавши на нинішній фестиваль, мала замовлення на цей вид консервів від рідних і друзів. З’ясувалося: торішній делікатес давно закінчився, а урожай-2023 ще дозріває на баштані. Зате іншої смакоти вистачало і для дегустації, й для закупівлі.
Необхідно відзначити, що господарочки з родини підприємця Музики піклуються не тільки про смакові якості продукції, а і про її зовнішній вигляд. Варення та мед розфасовані в гарні баночки, забезпечені яскравими етикетками, на яких вказані контактні дані фазенди, адже сільський туризм тут вважають одним із ключових напрямів розвитку сімейної справи.
Планують також виробити рецепт чаю з місцевих трав. Його вже подають туристам під час оздоровчих процедур, але на продаж збір, у складі якого липовий цвіт, ромашка, м’ята, листя ожини поки що не пропонують.
Олена – дочка господаря і його головна помічниця в агробізнесі – працюючи з лікарськими рослинами, зацікавилася можливістю виробляти косметику з натуральних інгредієнтів. Уже випробувала крем на основі бджолиного воску з маслом виноградних кісточок і витягами з лаванди та м’яти.
Утім, повернемося від планів до реальності. Вже тепер фазенда «Садки» привернула увагу не лише туристів, а і виробників. Різноманітну випічку пропонували покуштувати кулінари з кам’янського кафе «Візит». Були тут тістечка з ягодами, пампушки з ожиною і пиріжки з малиною та сливою. Смак відповідав апетитному вигляду, а ціна не «кусалася».
Сім’я Григоращук привезла з Подоймиці виноград. Білі, рожеві, сині грона важили по півкіло і більше. Артем, допомагаючи вибирати найсолодший виноград, охоче розповідав, що на присадибній ділянці культивують до десятка сортів – столових і винних.
Капелюшки повнi чудес
Незамінні в літню пору головні убори стали важливою складовою фестивалю в Садках. Виготовлені з рогозу кузьминчанином Віктором Мельником, вони приховували у своїх глибинах програму грядущого концерту. Вийшла своєрідна лотерея: піднімаєш капелюшок, а там записка з назвою колективу художньої самодіяльності, якому належить виступати. Сюрприз не тільки для глядачів, а і для виконавців. Утім, артистів така спонтанність не бентежила. Вони легко прийняли правила гри і від щирого серця дарували гостям фестивалю пісні про привабливість рідного краю та красу людських почуттів.
Лунали народні та суперсучасні мотиви, запрошували глядачів у танок. Артисти з Катеринівки радували козацькими піснями, северинівчани й окничани – українськими, подоймянки – молдавськими. У репертуарі дівчаток із Слобода-Рашкова знайшлося місце для тематичного номера «W moim ogródecku». У цій польській народній пісні зріють ягоди, квітнуть троянди та лілії й, звичайно, розцвітає кохання.
Тематика фестивалю прослідковувалася в усьому. Навіть у наповнених ожиною капелюшках, які на знак вдячності підносили артистам гостинні господарі.
Представник Агентства по туризму ПМР Ігор Крижановський, вручаючи листи подяки організаторам ягідного фестивалю, особливо відзначив унікальність фазенди «Садки»: «Подібних місць у республіці немає. Тому і бажаючих відвідати цей дивний мальовничий куточок багато. Охоче приїжджають туристи з великих міст, щоб відпочити в первозданній природній атмосфері. Яскраве свято, яке щойно відбулося, безсумнівно, залучить у Садки нових відвідувачів, адже такі заходи сприяють розвитку сільського туризму, а в ширшому сенсі – роблять нашу республіку більш відомою та привабливою».
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.