День працівника фізичної культури та спорту з’явився в придністровському календарі ще у 2001 році. Відтоді професійне свято вже стало знаменною датою для всіх прихильників активного способу життя. Третьої суботи вересня вони виходять на стадіони, щоб узяти участь у різних змаганнях і вболівати за колег-спортсменів.
Проте головними героями дня залишаються тренери та викладачі фізкультури. З кам’янчанкою Євгенією Євстратій, життя якої нерозривно поєднане зі спортом, пропонуємо познайомитися читачам «Гомону».
Подружжя Галини та Василя Лисих прославилося в регіоні ще за радянських часів. Повернувшись до рідної Кам’янки дипломованими вчителями фізкультури, вони все життя присвятили роботі в місцевій спортшколі. Виховали яскраву плеяду легкоатлетів, серед яких чемпіони та рекордсмени не тільки республіканського і союзного – світового рівня.
Особливою гордістю сім’ї Лисих стали доньки. З дитинства батьки прищеплювали їм навички здорового способу життя, демонструючи його переваги на власному прикладі. Спортшкола була для сім’ї другою домівкою. Спочатку дівчатка освоювали легкоатлетичні ази, потім стали тренуватися в секторах для метання. Зі шкільних років їздили на змагання і поверталися з грамотами, дипломами, призами, а згодом і з медалями та чемпіонськими титулами. Старша з дівчат – Людмила – неодноразова призерка Балканіади й друга за майстерністю на Кубку Європи.
Дивлячись на досягнення сестри, прагнула до перемог і Женя. Вихована на батьківському прикладі, вона з малих років розуміла, що без зусиль не доб’єшся успіху, тому старанно тренувалася в легкоатлетичній групі, відпрацьовувала кожен елемент техніки метання диска та штовхання ядра. Незабаром стала перемагати на республіканських змаганнях, а потім і на міжнародних. Яскраво проявила себе на юнацьких іграх Співдружності Незалежних Держав і чемпіонаті Балканських країн. Завдяки спорту, побувала у десяткові міст СНД, Бенілюксу, Євросоюзу. Завоювала більш ніж 50 медалей різної гідності.
Спорт був важливою складовою в житті сім’ї, проте не основоположною. Дівчатка добре вчилися в загальноосвітній школі. Женя була захоплена таємницями минулого і саме історичну науку обрала своєю професією. Успішно закінчила Молдавський державний університет (не припиняючи тренуватися та брати участь у змаганнях). Повернулася в Кам’янку, влаштувалася на роботу в рідну школу. Понад 10 років знайомила учнів міської СШ № 2 зі світовою історією – від прадавніх часів до наших днів. З великим задоволенням учителька разом із ними займалася краєзнавством, розкриваючи таємниці минулого малої Батьківщини.
Поза сумнівом, спортивний гарт, заснований на прагненні до перемоги, незабаром вивів би Євгенію Василівну до когорти кращих педагогів, але життя складається не лише з досягнень. Утрати в ньому неминучі. Коли після тривалої хвороби не стало улюбленої матусі, Євгенії довелося загнати свою скорботу в найглибший куточок серця, щоб стати опорою для батька. Василь Іванович, який усе життя пропрацював у тандемі з дружиною, мав величезну потребу в цій підтримці. Так Є. Євстратій знов опинилася на рідному стадіоні. Тепер уже як помічниця заслуженого тренера ПМР. Поєднувала роботу у двох школах: загальноосвітній та спортивній.
Відновлений родинний тандем знову став показувати високий тренерський клас. Випускники Василя Лисого та Євгенії Євстратій уже є професійними спортсменами й опановують педагогічну науку. Валерія Прокопенко – студентка факультету фізичного виховання Придністровського держуніверситету. Олександр Мазур освоює цю ж науку в Кишинівському інституті фізкультури та спорту. Обоє обрали професію за прикладом улюблених тренерів.
Найбільш титулований із нинішніх учнів Василя Лисого і Євгенії Євстратій – Денис Кутковецький. Наша газета не раз розповідала про досягнення юного легкоатлета, тому зараз – лише про «найсвіжішу» перемогу. На початку вересня Денис успішно виступив на Балканському чемпіонаті. У Туреччині, де зібралися спортсмени з 15 країн, він став кращим серед дискоболів, показавши результат 54,94 м. У штовханні ядра кам’янчанин увійшов до топ-5. Тепер він мріє про Олімпійські ігри 2028 року. Наставникам добре відомий потенціал 16-річного метальника, тому вони вірять, що ентузіазм і наполегливість, з якими Денис удосконалює свою спортивну обдарованість, приведуть його до заповітної мети. Гідно оцінивши успіхи молодого тренера, керівництво Кам’янської спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву запропонувало Є. Євстратій перейти на постійну роботу в СДЮШОР.
«Євгенія Василівна – ініціативний, творчо працюючий педагог, проявляє безмежну любов до своєї справи та до вихованців. Торік вона здобула другу вищу освіту за фахом «тренер». До кожного заняття ретельно готується, тому проводить їх на високому організаційному та методичному рівні. Євгенія Василівна уважно аналізує результати, узагальнює набутий досвід і наступне тренування відрізняється від попереднього вищою ефективністю. Під час її занять ми спостерігаємо зростання фізичної, морально-вольової, технічної та спортивної підготовленості учнів. Тренер приділяє увагу і вихованню дітей, допомагає формувати характер, щоб юні спортсмени вміли стійко переживати невдачі, а радість від перемог мотивувала б їх на подальший розвиток», – підкреслив директор СДЮШОР Юрій Греков.
На сьогодні Євгенія Євстратій веде дві групи, в яких тренуються понад 20 школярів різного віку – від початківців до тих, які вже виконали нормативи спортивних розрядів. Удвох із батьком тренують і групу спортивного вдосконалення. На стадіоні їх можна бачити щодня. Ми й розмовляємо про життя та роботу в паузах між тренерськими командами, порадами, повчаннями…
У відповідь на запитання про нові «зірки», Євгенія вказала на підлітка, який штовхав ядро. Чотирикілограмовий снаряд із гучним «бум» упав неподалік. Юнак підійшов, ми познайомилися. З’ясувалося, що Дмитро Безушко – хрустовчанин. У рідному селі займається легкою атлетикою. Тренер Людмила Букацел і розгледіла в ньому потенціал метальника. Тепер Діма тричі на тиждень їздить у райцентр, щоб освоїти прийоми та методи цієї дисципліни.
«У серпні займався з кам’янськими тренерами щодня – готувалися до поїздки на Європейські дитячі легкоатлетичні ігри. Там змагання проводяться в п’яти вікових групах: від 11 до 15 років, – розповів Дмитро. – Нинішні ігри, вже 18-ті, відбулися у вересні в Чехії. Туди з’їхалися понад 2 тисячі спортсменів із 17 країн. Наша команда (Кам’янську СДЮШОР представляли 8 метальників) добиралася до міста Брно понад 30 годин. Втома після такої довгої виснажливої дороги, звичайно, позначилася на результаті, та в цілому він радісний. У штовханні ядра встановив особистий рекорд – 15,19 м, і срібну медаль завоював!»
Юнак повернувся в сектор для метання. Є. Євстратій, яка очолювала групу на змаганнях у Чехії, додала, що в Дмитра є хороші перспективи. Він уже показує результати, що дозволяють претендувати на звання кандидата в майстри спорту. Якщо продовжить так само старанно працювати над собою, поза сумнівом, доб’ється успіху.
На кам’янському стадіоні реалізується вже третє покоління спортивного роду, заснованого Василем Лисим. Станіслав Бадан, старший із онуків, – неодноразовий призер чемпіонатів Придністров’я та Молдови в метанні диска і штовханні ядра. Не відстають і його двоюрідні брати. У 12-річного дискобола Кирила Євстратія – 3-й дорослий розряд. Іван тільки починає регулярні тренування, а тренерсько-родинний тандем, дивлячись на нього, пригадує свої перші кроки в спорті – ті ж завзятість і наполегливість, які забезпечують сходження на п’єдестал пошани. Династія метальників продовжується…
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.