З Бендер – у Дубоссари, Рибницю, Кам’янку. Такий шлях уже подолала виставка «Майстерність друкованих книг», яка знайомить придністровців із виданнями XVII – початку XX століття.
Організувало пересувну експозицію подружжя Костроміних: отець Андрій – голова православно-старообрядницької общини м. Бендери, та матушка Ксенія, яка очолює культурно-просвітницький центр-музей «Давньоруська книжниця».
Вважається, що офіційно центр відкритий у 2021 році, хоча початок йому було покладено століття тому, коли на Старообрядницькій (нині Первомайській) вулиці з’явився новий Покровський храм. Книги надходили з домашніх бібліотек священиків і грамотних прихожан. Деякі видання одержали з закритих у 1950 – 1960 рр. церков Бендер і Тирасполя. На сьогодні в центрі є понад 400 пам’яток богослужебного, віро-навчального та полемічного характеру.
Ознайомити з цими унікальними книгами широкі верстви населення община змогла завдяки грантам Президента ПМР. Спочатку був створений культурно-просвітницький центр, одним із напрямів діяльності якого стала копітка дослідницька діяльність; потім – реставраційна майстерня, що відроджує древні книги. Навесні «Давньоруська книжниця» показала частину своєї колекції на виставці, присвяченій 460-річчю початку друкарства на Русі. Потім раритети вирушили в подорож містами Придністров’я.
У Кам’янці виставка, що нараховує півтора десятки древніх друкованих видань і рукописів, працювала протягом вересня. За цей час її відвідали представники різних трудових колективів і громадськості, жителі району і чисельні гості: відпочивальники санаторію «Днестр» і туристи.
Як зазначила директор місцевого комплексу меморіальних музеїв Раїса Пчелова, експонування старовинних книг стало спільною справою бендерських і кам’янських фахівців: «Ксенія Костроміна після відкриття виставки провела вельми змістовну екскурсію для співробітників комплексу, детально розповіла про кожну книгу.
Також ми отримали в дар каталог «Спочатку було Слово», який допоміг музейним працівникам на високому рівні проводити огляд експозиції для відвідувачів різного віку».
Особливий інтерес викликала виставка у школярів. Вони дізналися, як у давнину створювалися книги, чому навіть після появи друкарень виникала необхідність у рукописних фоліантах. У одній із вітрин організатори розмістили навчальну літературу різних епох. «Азбука», хоч і вийшла у світ 1912 року, мало чим відрізняється від видання Івана Федорова, з ім’ям якого пов’язане виникнення друкарства на Русі. Поруч книга для тих, хто вже вивчив букви – «Часослов» із невеликими повчальними текстами.
Дізнатися щось нове на виставці міг кожен. Хтось дивувався з матеріалів, з яких виготовляли книги наші предки: сторіночок із тканини, які можна було мити й сушити; дерев’яних обкладинок, обтягнутих шкірою з витісненими на ній узорами; з фігурних металевих накладок. Інших приголомшувала краса оформлення тексту: пишні заставки, буквиці, в яких можна розгледіти звірів і птахів, рослини й навіть обличчя людей. На широких полях зображені орнаменти, що нагадують рамки для картин.
Чимало відвідувачів пробували прочитати церковнослов’янські тексти, порівнювали літери старого шрифту, що вийшли з-під преса в XVII-XVIIІ століттях, дізнавалися про різницю між старшим і молодшим уставом, півуставом і скорописом. Легше давалися «дешифраторам» записи на полях. Звичайно, всі ми знаємо, що робити позначки в книгах не потрібно, однак у нашому випадку вони вже стали історично важливими. Вивчаючи їх, можна почерпнути інформацію не лише про власників томів, а і про історію регіону, його старообрядницькі общини.
Окремий розділ виставки присвячений книжним співам – рукописам XVIII – XX століть. Церковні співи записані тут не звичними нотами, а старовинними знаками – «знаменами». Ці рукописи мають місцеве походження. У них містяться рідкісні твори, вивчення яких дозволяє прослідити становлення та розвиток унікального старообрядницького співу, що історично склався в Придністров’ї.
З деякими древніми виданнями, що зберігаються в культурно-просвітницькому центрі-музеї, відвідувачів виставки знайомлять роботи бендерського фотографа Ігоря Поліщука. Світлини його земляка Віктора Бричака – своєрідний літопис життя придністровських старообрядців.
Для охочих більше дізнатися про «Майстерність друкованих книг» додамо, що наступне місто, де розміститься експозиція, – Григоріополь.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.