На черговому пленарному засіданні Верховної Ради 26 вересня народні обранці опрацювали та ухвалили низку важливих законопроектів, які стосуються функціонування різних галузей держави. Зокрема йшлося про кримінальне та податкове законодавство.
ПРО ВІДПОЧИНОК ГРОМАДЯН
Депутати розглянули законодавчу ініціативу Уряду щодо перегляду неробочих святкових днів. Проектом закону пропонувалося 3 неробочі святкові дні – 3 січня, 2 травня та 7 листопада – зробити робочими. Передбачалося також перенесення неробочого святкового дня на перший робочий день у разі збігу його з календарним вихідним.
За словами міністра з соціального захисту і праці Олени Куліченко, з урахуванням пропонованого скорочення загальної кількості неробочих святкових днів на 3 дні (з 10 до 7) та перенесення вихідних днів, що збігаються з неробочими святковими днями, зростання рівня ВВП у 2022 році становило б 441,5 млн рублів.
Податкові надходження до бюджету збільшилися б на 59,9 млн рублів. Автори також наголосили, що збільшення доходної частини бюджету дозволило б у перспективі розглянути питання щодо збільшення заробітних плат та пенсій.
Після тривалого обговорення законопроект ухвалили у двох читаннях з поправкою від Комітету з соціальної політики, охорони здоров’я, праці, питань сім’ї та дитинства. Зокрема: 3 січня, 2 травня та 7 листопада залишаться неробочими святковими днями.
При цьому з 1 січня 2024 року діятиме норма, яка скасовує перенесення вихідного дня та додаткового вихідного дня на наступний робочий день у випадках збігу вихідного та неробочого святкових днів, а також додаткового вихідного та неробочого святкового днів.
ПРО ПІДТРИМКУ РОБІТНИКІВ ПРОМИСЛОВОСТІ
Виконавчий орган влади запропонував збільшити кількість фахівців, які матимуть право на оподатковуване відрахування в розмірі одного прожиткового мінімуму (у червні це було 2 тис. 87 рублів). На сьогодні це правило діє тільки для тих, чий дохід близько 10 тис. рублів (не більше 5 прожиткових мінімумів). З наступного року дія цієї норми пошириться на фахівців виробничої сфери, рівень доходів яких досягає 8 прожиткових мінімумів (16,5 тис. рублів).
Наприклад, якщо висококваліфікований фахівець отримує зарплату до 16,5 тис. рублів, то 2 087 рублів із неї не оподатковуватимуться. Якщо заробітна плата становить понад 16,5 тис. рублів, прибутковий податок доведеться сплачувати в повному обсязі, з усієї суми. Норма стосується тільки працівників промислових підприємств і за умови, що виручка за основним видом діяльності становить трохи більше 70 % у сумі доходу.
За словами голови Комітету з бюджетної політики, бюджету та фінансів Віктора Гузуна, таким чином зростуть доходи висококваліфікованих спеціалістів. А це, своєю чергою, допоможе утримати їх у республіці, щоб наші підприємства не стикалися з проблемою відтоку кадрів, необхідних промисловому сектору економіки.
Верховна Рада ухвалила зміни до закону «Про прибутковий податок із фізичних осіб» у другому остаточному читанні. Після підписання Главою держави він набуде чинності з 1 січня 2024 року.
ПРО ПОДАТКОВУ ДЕКЛАРАЦІЮ ГРОМАДЯН
В остаточному читанні народні депутати ухвалили зміни до закону про прибутковий податок з фізичних осіб, але з коригуванням у другому читанні. Йдеться про поправки до статті 20, яка регламентує декларування доходів громадян. Спочатку пропонувалося, що особи, які мають два та більше місць роботи, зокрема за сумісництвом, повинні подавати до податкових служб декларації про доходи з усіх місць роботи.
Депутат Юрій Кучеренко зробив виправлення, яке виключає цю норму. Комітет з економічної політики погодився і Верховна Рада підтримала.
Про сутність змін журналістам розповів Віктор Гузун:
«Ми довго дискутували, зважували різні думки. Як аргументи проти запропонованої норми свідчили факти, що представники не найбільш високооплачуваних спеціальностей (лікарі, вчителі, викладачі, педагоги, фахівці в галузі культури) мають певний підробіток, працюють на двох місцях. Це не найвища оплачувана категорія, проте, за законом, на них буде покладений обов’язок подавати декларацію. Можливо, ці люди самостійно не зможуть справитися з тим, щоб правильно і точно заповнити цю декларацію. Тому ми вважаємо, що цю норму застосовувати тепер недоцільно».
ПРО БУДІВЕЛЬНУ АМНІСТІЮ
Законодавці ухвалили зміни до закону «Про деякі додаткові державні заходи, спрямовані на мінімізацію негативного впливу зовнішніх економічних факторів» щодо розширення будівельної амністії. Без сплати штрафу можна узаконити об’єкти, збудовані до 1 січня 2021 року.
Щоб більша кількість людей скористалася будівельною амністією та узаконила господарські будівлі, дачі та інші об’єкти, запропоновано уточнити формулювання чинних норм.
Заступник глави державної адміністрації м. Бендери з питань архітектури та містобудування Андрій Діордієв розповів:
«Пропоноване проектом закону формулювання «суб’єктами будівельної амністії є фізичні особи, які, порушуючи встановлений законодавством порядок, здійснили будівництво об’єкта будівельної амністії, розташованого на земельній ділянці…» встановлює, що об’єкт розташований, а не побудований на земельній ділянці, право на яку вже виникло раніше. Зазначений об’єкт на момент звернення із заявою про застосування будівельної амністії може бути розташований на земельній ділянці, наданій після будівництва».
Уточнення чинної норми дозволить узаконити господарські споруди, зведені на території домоволодіння в момент, коли ще не було оформлене право власності на нього.
Також запропоновано застосувати амністію до об’єктів, право на спадкування яких виникло не лише до 2016 року, а й на сьогоднішній день.
Микола ЮРКЕВИЧ.