Всесвітній день здоров’я довкілля відзначається щороку 26 вересня. Вперше це свято з’явилося в Iндонезії у 2011 році завдяки Всесвітній федерації здоров’я навколишнього світу, щоб привернути увагу громадськості до питань довкілля та його стану.
Навколишнє середовище – це місце існування і діяльності людства, весь навколишній світ, включаючи природне і технологічне середовище.
У сучасну епоху людська діяльність охопила практично всю географію планети, тож її масштаби тепер можна порівняти з дією глобальних природних процесів, що може негативно позначатися на стані довкілля.
Шість причин, чому здорове довкілля має бути правом людини
Принаймні 155 держав визнають, що їхні громадяни мають право жити в здоровому довкіллі відповідно до законодавства країни або до таких міжнародних угод, як Загальна декларація прав людини.
Незважаючи на ці заходи захисту, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 23 відсотки всіх смертей пов’язані з такими екологічними ризиками, як забруднення повітря, зараження води та хімічна дія.
Подібні статистичні дані є причиною того, що Рада ООН із прав людини нещодавно ухвалила резолюцію, що підтверджує зобов’язання держав із захисту прав людини, зокрема шляхом вживання рішучіших заходів у розв’язанні екологічних проблем.
Знищення дикої природи сприяє виникненню зоонозів
Зоонози – це інфекційні захворювання, які передаються людині від тварин. Наприклад, COVID-19, пташиний грип, малярія чи Ебола. Щороку зоонозами заражається близько 2,6 млрд людей.
Подивімося, як знищуються земельні ресурси через зведення будинків, ферм та промислових підприємств, що, у свою чергу, призвело до тісного контакту людини з дикою природою, створює передумови переходу хвороботворних мікроорганізмів від диких тварин до людей.
Існує безліч вірусів, готових до переходу від тварин до людини. Згідно з Міжурядовою науково-політичною платформою з біорізноманіття та екосистемних послуг, «близько 1,7 млн неідентифікованих вірусів того типу, який, як відомо, заражає людей, все ще існують у ссавців та водоплавних птахів. Будь-який із них може стати наступним «захворюванням X» із більш руйнівним та смертельним потенціалом, ніж КОВІД-19».
Забруднення повітря знижує якість здоров’я та скорочує тривалість життя
Дев’ять із десяти людей у світі дихають забрудненим повітрям, що шкодить здоров’ю людини та скорочує тривалість її життя. Щорічно близько семи мільйонів людей помирають від хвороб та інфекцій, пов’язаних із забрудненням повітря, що більш ніж у п’ять разів перевищує кількість людей, які гинуть у дорожніх транспортних пригодах.
Забруднювачі також можуть вплинути на мозок, викликати затримку в розвитку, проблеми поведінки та навіть зниження IQ у дітей. У людей похилого віку забруднювачі пов’язані з хворобами Альцгеймера і Паркінсона.
Скорочення біорізноманіття знижує поживну цінність продуктів харчування
Тільки за останні 50 років раціон людей у всьому світі став схожим на 37 відсотків: усього 12 сільськогосподарських культур і 5 видів тварин забезпечують 75 відсотків світового енергоспоживання. Сьогодні майже кожна третя людина страждає від тієї чи іншої форми недоїдання, а значна частина населення світу страждає на такі хвороби, пов’язані з харчуванням, як хвороби серця, діабет і рак.
Забруднення загрожує мільярдам людей у всьому світі
Багато проблем зі здоров’ям виникають через забруднення та впевненість у тому, що відходи можна «просто викидати», хоча насправді більша частина їх залишається в екосистемах, впливаючи як на навколишнє середовище, так і на здоров’я людини.
Забруднена відходами та неочищеними стічними водами, сільськогосподарськими та промисловими стоками вода наражає 1,8 млрд людей на ризик заразитися холерою, дизентерією, черевним тифом та поліомієлітом. Метил-ртуть – речовина, що міститься в повсякденних продуктах споживання, що забруднюють рибу, – може токсично впливати на нервову, травну та імунну системи людини під час споживання риби.
Крім того, щороку 25 млн людей страждають від гострого отруєння пестицидами. А гліфосат – це гербіцид, що найширше використовується у світі, пов’язаний із виникненням неходжкінських лімфом та інших видів раку.
Навіть лікарські засоби можуть мати негативний вплив, оскільки вони проникають до екосистем. Згідно з висновками доповіді ЮНЕП (програма ООН з навколишнього середовища) за 2017 рік, антибіотики як ліки стали менш ефективними через їх широке використання для стимулювання зростання худоби. Щороку від стійких інфекцій вмирає близько 700 000 людей.
Зміна клімату – додаткові ризики для здоров’я та безпеки
Останнє десятиліття стало найспекотнішим в історії людства, і ми вже відчуваємо наслідки зміни клімату, коли лісові пожежі, повені та урагани стають регулярними явищами, що загрожують життю, джерелам засобів для існування та продовольчої безпеки. Зміна клімату також впливає на виживання мікробів, сприяючи поширенню вірусів.
На 46-й сесії Ради з прав людини ООН нещодавно була прийнята резолюція, яка закликає держави зберігати, захищати та відновлювати екосистеми, назвавши їх критично важливими для здоров’я та благополуччя людини. Близько 69 держав зобов’язалися обговорити та визнати право людини на безпечне, чисте, здорове та стабільне довкілля.
Придністров’я – за чисте довкілля
За словами заступника начальника Державної служби екологічного контролю та охорони навколишнього середовища ПМР Михайла Малишева, в Придністров’ї багато зроблено для підтримки екологічної ситуації в належному стані.
Коштом республіканського екологічного фонду закуплене новітнє обладнання, яке передали Державній гідрометслужбі для проведення аналізів ґрунту, повітря тощо. Для збирання та зберігання використаних батарейок придбали спеціальні контейнери. Держслужба тримає руку на пульсі в ситуації з озеленення населених пунктів та сприяє проведенню традиційної акції «Чистий берег» з очищення територій, що прилягають до Дністра. Для добровольців – учасників подібних заходів, закуповують рукавички та мішки для сміття. До вивезення сміття на сміттєзвалище долучаються місцеві держадміністрації, які, згідно з правилами упорядкування територій населених пунктів, надають транспорт.
Держслужба дбає й про примноження лісового багатства та сприяє його раціональному використанню, бо ліси – це легені нашої планети. Від їх обсягу та стану багато в чому залежить те, яким повітрям ми дихаємо. Крім того, ліс – наше найбільше природне багатство, запорука екологічної безпеки, пріоритетна складова народногосподарського комплексу та основа економічної стабільності країни.
На формування цільових бюджетних екологічних фондів для фінансування заходів щодо покращення стану навколишнього середовища та збереження природних ресурсів із підприємств стягуються екологічні платежі. Вони встановлені державою і спрямовані на реалізацію механізмів регулювання виробничо-господарської діяльності, а їх порушення шкодить довкіллю. Гроші спрямовують на впровадження екологічно безпечних технологій, на зменшення обсягу викидів та скидів забруднювачів у навколишнє середовище; на скорочення обсягу відходів виробництва та споживання.
Придністровці відчувають турботу держави про належний стан довкілля, від якого залежить здоров’я кожної людини та всього суспільства в цілому.
Iрина МАСЛОВА.
Фото: wallpapers.com