Сорок років виповнилося дитячому садочку з милозвучною назвою «Калинонька», розташованому на одній із тихих вулиць селища Первомайськ, що у Слободзейському районі.
Від світлої двоповерхової будівлі віє домашнім теплом. Почуття якоїсь «домашності» не покидає і всередині. Тут не перестають милувати око чудово оздоблені стіни, до оформлення яких доклали рук самі вихователі. Всюди чистенько, затишно, привітні працівники та усміхнені діти. Як же це тішить серце і душу! В установі сформовано сім груп, у яких перебуває 121 дитина, хоча садочок досить великий і розрахований на 320 малюків. Колись було їх там навіть більше.
«Калинонька» відповідає завданням, викладеним у Стратегії розвитку на 2019 – 2026 роки: гарантує доступну та якісну дошкільну освіту, що забезпечує рівні стартові умови для подальшого успішного навчання з урахуванням індивідуальних здібностей дитини до освоєння основних програм, сприяє розширенню додаткових послуг дошкільної освіти тощо.
У розташованому на першому поверсі кабінеті завідувачки двері відчинені постійно. Оксана Семко керує дитсадком з 2014 року, хоча на посаді виховательки працювала тут ще з 2008-го.
■ «Я закінчила ПДУ ім. Т. Г. Шевченка і сподівалася стати учителькою початкових класів, про що мріяла з дитинства, однак на той момент наша Первомайська школа не мала вакансії. Тому, прийшовши до дитсадочка, де мене люб’язно зустріли й запропонували місце виховательки, я вже відмовилася від вчителювання в школі, коли така можливість виникла через місяць. Малята, нетямущі, розгублені від нової обстановки, чужих людей, які потребували любові дорослих, – ось що стало для мене сенсом життя, – щиро ділилася Оксана Володимирівна. – Їх завжди хочеться пригорнути, зігріти власним теплом».
Завідувачка вміє знаходити спільну мову і з дітьми, і з їхніми батьками, які часто-густо намагаються «навчити» вихователя, як виховувати дітей. Допомагає у вирішенні проблем проста чесність у взаємовідносинах. Тільки в тандемі «батьки плюс вихователь» вдається досягати справжніх результатів, допомогти одне одному виховати дитину з позитивним мисленням, розумну, яка вміє комунікувати з оточенням.
Як знайти порозуміння з ними? Іноді вистачає простої спокійної бесіди, часом теплих обіймів, якими обділені наші діти в домашніх умовах. Не секрет, що сучасні батьки, якщо вони не на роботі, то воліють залишити своє чадо біля телевізора або гаджета за переглядом мультика чи якогось кіно, аби воно не заважало їм жити своїм життям. Це надзвичайно болюча і безкінечна тема, яку не вирішити водночас.
Заняття з дітьми відбуваються в різних приміщеннях: в кімнаті сенсорного розвитку, ізостудії, у фізкультурній та музичній залах, у театрі-студії та інших, тематично оформлених кабінетах. «Калинонька» має навіть власний музей культури Придністров’я. Тобто, для малюків робиться все, щоб вони охоче і з задоволенням приходили до садочка здобувати нові знання, відчувати тепло людських сердець, довіряти тим, хто вкладає свою душу в їхнє становлення.
ЗУСТРІЧ В УКРАЇНСЬКІЙ СВІТЛИЦІ
Заступник завідувачки Алла Степова розповіла:
■ «Нам допомагають люди старшого покоління, збагачені багаторічним досвідом роботи з дітьми, наприклад, учителька української мови, яка працює вже 40 років, рівно стільки, скільки існує садочок. Хоча починала вихователькою. Це Антоніна Іванівна Трифонова – людина надзвичайно обдарована, талановита, часом здається, що вона могла бути артисткою десь у театрі, а тим не менше дарує свій талант дітям. В кожній виставі, які ми влаштовуємо для наших вихованців, Антоніна Іванівна грає якусь роль. Мабуть нема такого персонажу, зіграти якого їй було б не під силу. У неї характер чудовий, спокійний, товариський, ми в неї вчимося. Хоча вона вже має поважний вік, але за характером – це ще зовсім молода людина з позитивним мисленням. Бачили б ви, як до неї тягнуться діти, вона для них друга мама».
Поверхом вище, у «світлиці», оформленій в українському стилі, нас зустріла сама «господиня» – усміхнена миловидна жіночка в оточенні хлопчиків та дівчаток в національних костюмах, та сама учителька Антоніна Іванівна. Вихованці не змусили себе довго умовляти й на її прохання декламували українською мовою віршики про осінь, танцювали, співали й навіть продемонстрували гру «Десь тут була подоляночка».
Антоніна Іванівна вважає, що дітям легше запам’ятати окремі слова та тексти українською під час співу. Мелодійність української мови сприймається ними через пісню.
В цій кімнаті є невелика бібліотека дитячої літератури, методичні матеріали, дбайливо зібрані учителькою, тут відбуваються й районні методичні заняття.
■ «У нас нема групи, яка вчить українську мову, оскільки за заявами батьків уроки відвідують як середня, так і старша та підготовча групи. В школі діти також продовжують її вивчати. Можливо це тому, що більшість населення Первомайська – українці, й мова для них зрозуміла», – висловила припущення фахівець.
Антоніна Іванівна живе в селищі з 1983 року, відколи приїхала сюди з чоловіком, сином та двома доньками. З того часу садочок і став для неї рідним, тут її діти виховувалися, тут вона віддається улюбленій справі.
■ «Тепер у мене, крім трьох, уже дорослих дітей, ще й п’ятеро онуків. Я багата бабуся. А народилася у Крижопільському р-ні Вінницької області, після восьмирічки переїхала до тітки у Кривий Ріг, де у гірничому технікумі здобула спеціальність геолога», – поділилася спогадами учителька.
Вона ходила різними шляхами, доки одна із стежок не привела до Бендерського педучилища. Так і перекваліфікувалася з геолога на виховательку.
■ «Ніколи ні на мить не пошкодувала, що змінила професію. Дітей дуже люблю, вони такі милі, чарівні, для них головне, щоб їх любили, тоді й вони відповідатимуть взаємністю. Мені цікаво з ними, і приємно, що я особисто причетна до формування нової людини. Діти можуть навіть нічого не говорити, їхні очі красномовніші за слова. І в цих очах світиться любов, на якій тримається все наше існування», – переконана учителька української мови дитсадка «Калинонька» Антоніна Іванівна Трифонова.
Уляна БОНДАРЧУК
Фото автора
На головне фото Антоніна Трифонова з дітьми