Збір винограду в нашому сонячному краї починається у вересні, а до кінця осені двері своїх погребів відкривають гостинні господарі-винороби. I таких у Придністров’ї чимало. Тож можна і фестивалі-ярмарки організовувати. Пишатися ж і пригостити є чим! Сказано – зроблено!
Сьомого жовтня рибничани та гості Рибниці провели чудовий фестиваль вина та винограду.
■ «Народна традиція святкувати День вина і винограду закладена століттями у багатьох країнах. Недарма й на придністровському гербі зображені грона винограду», – зазначають організатори фестивалю.
Символом Придністров’я є білий лелека з виноградною лозою. Виноробство нашого краю має давні історичні корені, які доводять, що воно завжди було основним видом діяльності як молдаван, так і представників інших національностей.
■ «На сьогодні, – підкреслила ведуча заходу, – багато дворів у селах являють собою невелике винне господарство, яке виготовляє вино за своїми секретними рецептами, що передаються в сім’ях із покоління в покоління».
У святковий день на головній площі міста зібралися виробники вина і меду з Вихватинців, Мокри, Строєнців, Жури, Михайлівки, СФГ Михайла Ляшенка тощо. Вони представили власну продукцію на суд жителів і гостей міста.
Відвідувачі фестивалю зустрічалися з досвідченими виноробами, могли посмакувати й придбати вподобані сорти вин і винограду. Свій стенд з продукцією представило також ЗАТ «Букет Молдавії».
Основна мета заходу – розвиток традиційного для придністровського краю виноградарства і виноробства.
Весело святкування відкрила традиційно широка велелюдна молдавська хора. Першими гостями господарів подвір’їв та дегустаторами їхньої винної продукції стали глава держадміністрації Рибницького району та міста Рибниці Віктор Тягай, представники місцевої Ради народних депутатів та Верховної Ради.
За активну участь в організації та проведенні фестивалю всім учасникам були вручені пам’ятні подарунки та дипломи.
Тим часом культурно-розважальні заходи набирали обертів. Гостей зазивали на яскраві й багаті народні подвір’я, організовані в національному стилі, де були представлені ткані, вишиті й плетені з лози та кукурудзяного лушпиння вироби.
Навіть пляшкові пробки стали слухняним будівельним матеріалом у руках майстрів-любителів. Милували око і виставлені роботи юних художників – вихованців Дитячої школи мистецтв.
Протягом дня можна було взяти участь в інтерактивних виставах та майстер-класах з виробництва вина та етикету винопиття. Тут пропонували продегустувати місцеві вина, настоянки, глінтвейн, медовуху та інші напої на будь-який смак, а також скуштувати страви національної кухні.
Свято оживляли концертні номери у виконанні місцевих колективів. Лунали й запальні українські пісні з побажаннями: …На щастя, на долю, на многія літа. Щоб були веселі й вічно молоді…
Учасники фестивалю продемонстрували збереження історичних традицій, звичаїв, особливостей вирощування та збору винограду і виноробства в цілому. Яскравим прикладом стали жителі села Строєнці.
«Бине аць венит!» – запрошували вони й пригощали гостей. І розповідали молоді свою «винну історію»: «Наші виноградні тераси посідаюсь певне місце як в історії села, так і в історії Придністров’я. Вони пов’язані з діяльністю великого російського полководця – князя Петра Вітгенштейна. Петро Християнович гідно оцінив природне багатство краю і використав сприятливі мікрокліматичні умови пагорбів і долин для створення інтенсивного виноградарства. У 20-ті роки XIX століття він привіз із Франції й долини Рейну лози елітних сортів винограду: Піно чорний, Рислінг, Альварна, Чауш тощо. Вина, вироблені в селі Строєнці, вважалися одними з кращих для профілактики й лікування шлункових захворювань. Завдяки південному розташуванню плантації, тут практично від світанку до заходу не падає тінь, завдяки чому ступінь дозрівання плодів дуже висока. Саме через такі характеристики цю місцевість прозвали «схил без тіні».
Урожай зі строєнецьких виноградників місцеві жителі збирають уже понад 150 років, виробляючи смачне вино різних сортів.
Плавно свято вина й винограду переросло в народні гуляння. Рибничани співали, танцювали, веселилися від душі, у солодкому хмелю зустрівши Панну Осінь.
Галина БЕРЕЗНИЦЬКА
Фото автора