На уроках української літератури учні знайомляться з міфами та легендами українців для того, щоб навчитися усвідомлювати роль і місце реального та фантастичного в житті. Важливе місце при цьому посідає виховання в них інтересу до історичного минулого українського народу, його надбань і культури.
Мiфологiю українського народу дослiджували видатнi фольклористи й етнографи, а джерельною базою для них були саме міфи й легенди.
У прадавні часи люди прагнули пояснити світ навколо себе: намагалися зробити його зрозумілим, а отже, й більш безпечним. У своїх поясненнях вони часто олюднювали довкілля. Таємничими для них були зміни пір року, частин доби, поява або відсутність дощу, снігу, буревію, грози, шторму. Тому й виникали в ті далекі часи різні оповіді про надприродні сили, що, на думку людей, були тісно пов’язані з їхнім життям.
● Відомості з теорії літератури
Міф – це ранній вид усної народної творчості, таке сказання, яке передає уявлення людей про світ, місце людини в ньому, про богів і героїв.
Легенда – один із жанрів народної прози про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого – диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як вірогідне.
Для того, щоб глибше зрозуміти фольклорні та сучасні твори, слід звертатися до сивої давнини, знати міфологію свого народу, віртуально подорожуючи шляхами таємничості, загадковості, чарівності. Тож пропонуємо поринути в далеке минуле, у світ людської фантазії та мудрості.
● Виразне читання твору
Лісова панна (легенда)
Один молодий лісоруб рубав якось у сихівському лісі соснину, а коли вже він добре ухекався, то примостився на траві відпочити. Раптом бачить – клубок якийсь викотився з-за кущів і просто йому до ніг прикотився. Що за диво, здивувався він. Звідки в лісі клубок?
Підвівся та почав роззиратися на всі боки. Аж бачить – на сосні серед гілля сидить така красуня, що й у сні краща не насниться. Сидить вона в гіллі й вишиває сорочку. Панна глянула на лісоруба, всміхнулася й сказала: «Що ж ти став наче вкопаний? Подай мені клубок!».
Підняв він клубок і подав. Панна взяла, подякувала та й далі вишивати заходилася. А лісоруб стояв, не міг від неї очей відвести. Хто зна, скільки б він отак стирчав, якби панна на нього не зиркнула й не нагадала: «Ти сюди працювати прийшов, чи на мене дивитися?».
Взявся він знову до роботи, а на душі така туга, весь час панна ввижається, голос її бринить, очі її сяють. От якби вона озвалася до мене, мріє він, от якби знову клубок їй випав…Не витерпів таки й глянув на сосну, а там нікого вже нема, білка тільки скаче з гілки на гілку. Відтоді лісоруба наче хто підмінив. Ходить він, мов причмелений, ночами стогне, щось вигукує. У снах йому панна з’являється, руки простягає, щось шепоче, а що – не розібрати. Носив свою тугу при собі, ні з ким не хотів поділитися. Скільки жінка не допитувалася, усе марно.
Аж якось узимку сам їй розповів. Жінка довго не думала й подалася до ворожки напитати такого зілля, котре помогло б її чоловікові.
«Маю я таке зілля, – відказала ворожка, – але як запариш його, то даси напитися чоловікові з дванадцять разів освяченої ложки».
Жінка зраділа, що може помогти чоловікові й поквапилася додому. Зварила вона те зілля, але так їй хотілося якнайскоріше зайнятися лікуванням, що подала чоловікові напитися зі звичайної ложки, а не з висвяченої. Тільки-но лісоруб спробував його, як відразу позеленів, очі йому вибалушилися, зірвався він на ноги й, замахавши руками, вискочив із хати й погнав до лісу. Ще довго лунав його розпачливий крик. Жінка й діти вибігли за ним, зібрали людей, обнишпорили ліс, але не знайшли й сліду. Пропав чоловік, і більше ніхто про нього ніколи нічого не чув.
● Аналіз твору
Тема: зображення нечистої сили («лісова панна»), яка мала згубний вплив на молодих хлопців, перетворюючи їх на сивоволосих, згорблених старців.
Ідея: засудження зла, підступності, користі, які руйнують, нівечать людину, роблять її нікчемною, спустошеною.
Основна думка: людиною повинно керувати не тільки будь-яке її бажання, а й здоровий глузд.
● Виразне читання твору
Берегиня (міф)
Йшли та йшли люди до Сварога й Берегині зранку й до вечора: подивитися на хатину, на піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом зветься й схоже на Сонце.
І нічого не таїв од людей Сварог, все показував і пригощав хлібом. Їли вони той хліб і казали: «Хочемо й ми піч мати та хліб пекти». І казав їм Сварог: «Спочатку кутини будуйте, виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити у світлій хаті…». Тоді просили його люди: «Навчи ставити ті кутини». І сказав їм Сварог: «Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати».
«Коли ж се буде?», – нетерпляче доскіпувалися люди. «Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати», – одказав він. «А що воно таке?», – запитали селяни.
«Се таке, що на ньому ткатимете полотно так, як навчить вас Берегиня», – пояснив Сварог.
Тоді промовила до людей Берегиня: «Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як нитку сукати, полотно ткати, як його вибілювати та вишивати».
Люди слухали й раділи. Та надходила ніч, і страх виповзав на Землю з усіх шпарин. Бо починала Земля трястися і гойдатися. То лютував Чорнобог. Він шаленів, метався у своєму похмурому Підземному Царстві, несамовито гупав усім тулубом своїм у Землю, намагаючись її розвалити чи перевернути. Та дарма.
Тоді гримів його трубний голос: «Он Сварог вже навчає людей кутини білі ставити, печі мурувати… А Берегиня хоче вдягати людей в біле полотно, аби відлякувати моє чорне військо, що боїться усього світлого. Тож мушу якнайскоріше знищити й Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє…»
І зійшлися Чорнобог і Мара, і почали вони нутрощі свої спорожняти. І з тої твані смердючої вродилося ціле стадо ящерів – чорних панцирних потвор. І повелів їм Чорнобог іти на Землю й розтоптати хатину Сварога й Берегині, й їхню піч, і жорна, і їх самих разом зі сварожичами. Тоді здригнулася й загупотіла Земля, коли по ній важко полізли чорні ящери. Вони нестримно – тупою панцирною лавою – сунули на білу хату Сварога й Берегині.
І вихопилися назустріч потворам хоробрі сварожичі, але їхні двогострі мечі відскакували від зроговілого панцира ящерів, і сини Сварога мусили відступити геть. Не зміг зупинити Чорнобогове військо і бог Сварог – він кидав у плазунів палаючі смолоскипи, проте їхній панцир не горів і не пікся. І коли загрозливо наблизились ящери й мали ось-ось розчавити першу на Землі хатину, з неї вийшла Берегиня. Вся в яскраво-білому вбранні, з червоними, вишитими на білому полотні «стрілами Перуна». Богиня здійняла догори руки – і… чорне військо враз зупинилося, ніби заворожене білою красою.
Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони почали понуро відповзати. І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор.
І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закишіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог – творець Росі – змахнув чарівною рукою своєю – і тої ж самої миті панцирні потвори перетворилися в скелі, що обрамили береги цієї річки.
І краса засяяла довкруж, і Берегиня була богинею краси й захисницею її. І пішла по Землі слава про Берегиню як захисницю білої хати. І почали люди її віншувати й молитися їй – захисниці дому людського від чорних сил. І, навчившись робити полотно, почали роси й кияни вишивати не тільки «стріли Перуна» та «соколів», а й Берегиню з піднятими в захисному пориві руками, й почали вони вирізьблювати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно.
● Словникова робота
Сварог – верховний бог східних слов’ян, небесний вогонь; сварожичі – сини Сварога; Білобог – бог добра у слов’янській міфології, творець землі; Берегиня – богиня добра й захисту вiд усiлякого лиха.
Чорнобог – бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну; Мара – богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті, дружина Чорнобога;
кутини – житло; бурдеї – землянки; скніти – мучитися; кіш – літнє житло; доскіпуватися – допитуватися; куделя – волокно льону; сукати – скручувати, звивати кілька пасом разом.
● Аналіз твору
Тема: зародження людської цивілізації (побут, вірування); боротьба світлого і темного.
Ідея: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей жити в добробуті, щасті; засудження «темних сил», що намагалися знищити все земне.
Основна думка: життя – це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.
● Евристична бесіда
► Як у легенді описуються умови існування первісних людей? (Люди жили в темних печерах, голодували, одягалися в шкури.)
► Чого навчив людей робити Сварог? (Ставити хату, піч мурувати, жорна тесати.)
► Чого навчила людей Берегиня? (Ткати полотно, вибілювати його, вишивати.)
► Хто панував на Землі вночі? (Чорнобог.)
► Чому Чорнобогу не подобалися зміни? (Бо це – вічна боротьба за панування на землі між світлом і темрявою, добром і злом.
► Чому саме Берегиня перемогла «чорне військо»? (Берегиня – жінка, а її любов і сила такі великі, що змогли перемогти навіть «чорне військо».)
► Які народності згадуються в міфі? (Роси, кияни.)
► Як люди вшановували Берегиню? (Вклонялися їй, молилися, вирізьблювали її зображення на дверях, вікнах, вишивали на рушниках, сорочках.)
ТЕСТОВЕ ОПИТУВАННЯ
1. Чим пригощав Сварог людей?
а) Квасом;
б) хлiбом;
в) солодощами.
2. Чого люди хотiли навчитися у Сварога?
а) Ставити кутини;
б) робити зброю;
в) читати й писати.
3. Чому Берегиня хотiла навчити людей ткати полотно?
а) Щоб вони не мерзли взимку;
б) щоб вони були вправними в цьому ремеслi;
в) щоб вони ходили у бiлiй одежi, як личить дiтям Бiлобога.
4. Хто змушував землю трястись i гойдатися вночi?
а) Бiлобог;
б) Чорнобог;
в) Сварог.
5. Що зробили Чорнобог i Мара, щоб перешкодити намiрам Сварога та Берегинi?
а) Наслали на землю вiчну темряву;
б) знищили всiх людей;
в) створили вiйсько ящерiв.
6. Хто змiг зупинити потворне вiйсько Чорнобога?
а) Берегиня;
б) сварожичi;
в) нiхто.
7. Чому Берегиню почали зображувати на рушниках?
а) На згадку про тi часи;
б) для краси;
в) для захисту.
Так за допомогою цього міфу народ пояснив перехід людства від первісного стану – печер, диких шкур – до цивілізації: хат, використання вогню, приготування їжі; оспівав світло, добро, яке постійно бореться з пітьмою і злом.
Ганна ЛАЗАРЕНКО
Фото: dzen.ru