Наслідки глобального потепління на планеті не обійшли стороною і нашу республіку. Посуха стала більш тривалою з мінімальною відносною вологістю менш ніж 30 %, а зливові опади з великою інтенсивністю ніяк не сприяють їх затриманню в ґрунті.
Збільшилася кількість гарячих днів із максимальною температурою повітря +33 °С і вище та добова амплітуда температури повітря (різниця між мінімальною й максимальною температурою за добу).
На території Придністров’я потепління зафіксоване наприкінці 80-х років минулого століття. Раніше температура повітря змінювалася в певній циклічності, періодично знижуючись або підвищуючись. З 1988 року середня річна температура повітря почала неухильно зростати. За останні 35 років – на 1,1-1,3 °С. Здавалося б, що один градус – це дуже мало, але зниження світової глобальної температури повітря всього на 1 °С вже призвело до скорочення вегетаційного періоду на два тижні й наступу малого льодовикового періоду, який спостерігався у світі з XIV до середини XIX століть. Тоді в Європі були суворі зими, на річці Темза в Лондоні на льоду щороку проводилися зимові ярмарки, а фігурне катання в сучасному вигляді виникло в Голландії, коли канали та ріки були вкриті товстим шаром криги, як і канали у Венеції. Нині вже не так часто можна побачити лід у цих місцях.
У процесі еволюції людству постійно доводилося пристосовуватися до кліматичних змін, які завжди відбувалися і відбуватимуться. Однак іноді вони перевищують і межі, й можливості. Тому в нинішніх умовах адаптаційні заходи повинні бути спрямовані на розширення цих меж.
Дослідження зміни клімату та її наслідків проводилося в Придністров’ї понад 10 років тому. У 2012 році вийшла у світ брошура «Концепція регіональної стратегії адаптації до зміни клімату в Придністров’ї». За підсумками одержаних результатів була зроблена оцінка людського потенціалу щодо адаптації. Річ у тім, що особливістю нашої країни є висока частина пенсіонерів у структурі населення, а тому збільшується і вразливість від зміни клімату. Для подолання негативних кліматичних наслідків потрібні відповідні фінансові витрати й кошти, яких у пенсіонерів недостатньо. У результаті досліджень фахівці констатували: найменший потенціал адаптації та зміни клімату мають Кам’янський і Рибницький райони, що пов’язано з низьким ВВП на душу населення, а найвищий – Слободзейський район і міста Тирасполь та Бендери.
З усіх районів Придністров’я найбільш вразливими до зміни клімату виявилися Дубоссарський і Григоріопольський райони, в яких більшість населення зайнята в сільському господарстві, та й інфраструктура там недостатньо розвинута.
Дослідники й фахівці у своїй Концепції пропонують універсальний рецепт пом’якшення впливу зміни клімату на життя населення:
● обмежити споживання паливних копалин (нафти й природного газу, кам’яного та бурого вугілля, сланців, торфу);
● економити споживання енергії та підвищувати ефективність її використання;
● користуватися відновлюваними та альтернативними джерелами енергії;
● запобігати знищенню лісів, захищати їх від пожеж і відновлювати ліси.
Минуло 11 років після публікації цієї наукової праці, але й нині можна підтвердити основні її висновки. Впродовж цього часу спека та інші погодні аномалії яскраво проявляли себе, і майже кожен рік характеризувався як найтепліший за час інструментальних спостережень та увійшов у перші 20 найтепліших років.
Більш ніж на 1 °С зросла середня амплітуда добового ходу температури повітря в республіці. На тлі сухого повітря і відсутності вітру фіксувалися заморозки, коли вдень стовпчик термометра досягав +23 °С, що раніше майже ніколи не спостерігалося. Різкі перепади температури повітря дещо загартовують рослини, але якщо це є постійним явищем. Ще один фактор, який впливає на розвиток рослин – це зменшення відносної вологості нижче ніж 30 %.
Суха гаряча повітряна маса нерідко викликає їхнє пригнічення і навіть загибель. Наприклад, на півдні Придністров’я в липні 2007 року було 26 днів, коли відносна вологість була меншою за 30 %, притому, що зазвичай у цей час спостерігалися чотири таких дні. Отже, бачити сухе, згорнуте листя рослин на полях стало для нас майже нормою.
У народі часто говорять про температуру «на сонці». Насправді вимірювання «на Сонці» нe проводяться через те, що його промені дуже нерівномірно нагрівають поверхні, на які вони падають, і виміряти таку температуру неможливо. Однак можна виміряти її на оголеній ділянці поверхні ґрунту. Щодо цього зафіксовані цікаві температурні явища.
У липні 2007 року, коли в Придністров’ї стовпчик термометра досяг позначки +42 °С, на оголеній ділянці поверхні ґрунту температура повітря досягала +71 °С, що є рекордним показником для Придністров’я.
Серйозні випробування в Придністров’ї цим не обмежуються. Дефіцит опадів останнім часом теж є дуже великою проблемою.
Якщо в минулі десятиліття один-два з п’яти років були з сильною засухою, то тепер майже кожен рік має свій такий період навесні, восени та влітку. Навіть нинішній не став винятком, особливо на півдні республіки.
Все частіше починають фіксувати не просто низькі запаси продуктивної вологи у ґрунті, а її повну відсутність, що раніше було надзвичайно рідко.
XXI століття – це складний час не тільки глобальних змін в економіці, культурі та політиці, але й різких змін клімату. Питання нашого виживання, як і раніше, нерозривно пов’язане з тим, наскільки швидко ми зможемо адаптуватися і знайти можливість перебороти труднощі й глобальні виклики часу.
Сергій МИКОЛАЙЧУК
Фото: pobedarf.ru