На березі Дністра вздовж Рибницької набережної спостерігається незвичайне явище, яке завдає дискомфорту і занепокоєння місцевим жителям. Водорості нитчастого виду раптово почали захоплювати водну поверхню річки.
Мілководдя у верхньому гирлі призвело до того, що багато з цих рослин опинилися на поверхні води, каменях і навіть на суші. Там вони починають цвісти (укриватися пліснявою) й розкладатися, розповсюджуючи неприємний запах твані. Городяни висловили стурбованість цією незвичайною ситуацією.
Для ретельного аналізу та розуміння причин, що лежать в основі появи водоростей, а також для обговорення можливих наслідків цієї неприємної ситуації ми звернулися до декана природничо-географічного факультету, доктора біологічних наук Сергія Філіпенка.
■ «Водорості є рослинами, а для активного росту їм потрібне яскраве світло. Тому чим вища прозорість води, тим інтенсивніше відбувається заростання водойм. У порівнянні з 70-ми роками минулого століття Дністер заріс дуже сильно. Основна причина цього – будівництво Дністровського гідроенергетичного комплексу на території України в Чернівецькій області. З 1986 року його водосховище затримує воду, де відбувається осідання суспензій. Саме звідти вода і потрапляє в нашу річку», – прокоментував ситуацію Сергій Іванович.
Однак на цьому причини негативних змін не закінчуються. Все починається зі складнішого процесу, який створює замкнуте екологічне коло. У верхньому гирлі Дністра, особливо в районі Кам’янки, починають активно розмножуватися вищі водні рослини. Їх динамічне зростання і розростання – результат змін в екосистемі.
З одного боку, прозора вода створює сприятливі умови. Та з іншого, таке масове розмноження посилює процес фільтрації води. Як наслідок, вона стає все більш прозорою, а це далеко не завжди ознака хорошої якості водного середовища. Тому висока прозорість дна є червоним прапором.
Наступна проблема – низький рівень води. Якщо порівняти ситуацію з рівнем річки в районі Дубоссарського водосховища і Бендер або Тирасполя, то відразу стане зрозуміло, що глибина у цих місцях відрізняється. Вище за течією вона мілка, а нижче глибока. Отже, жителі столиці, наприклад, не спостерігають явищ, подібних до тих, що відбуваються на набережній у Рибниці.
Третя причина – інтенсивне забруднення річки органічними речовинами. Як ми знаємо, вище за течією розташоване молдавське місто Сороки, в якому абсолютно відсутні очисні споруди. Всі міські каналізаційні стоки потрапляють в нашу воду і збільшують вміст в ній азоту. А що більше азоту, то більше рослин.
■ «Коли рівень води падає, ці вищі водні рослини залишаються на березі, й починається їх розкладання. В осінньо-зимовий період у них закінчується вегетаційний період, і вся маса рослинності вмирає, осідає на дні та вдруге забруднює воду. Тому така проблема суттєво впливає на стан Дністра. Ми самі змінити становище не можемо. Всі фактори знаходяться поза Придністров’ям. Варіант штучного збільшення води неможливий. Механічне очищення неефективне і дороге. Заповнення спеціальною рибою непропорційне кількості водоростей», –
стверджує доктор біологічних наук Сергій Філіпенко.
Єдиний варіант – адаптація до нових несприятливих умов, особливо для верхньої його частини. Річка Дністер має величезне значення для природи й життя людей у регіоні. Її збереження є загальним інтересом.
Марина ДОВЖЕНКО
Фото: rybnitsa.org