Сьогодні важливий для православних день – Покрова Пресвятої Богородиці. Храмове свято відзначають мешканці багатьох населених пунктів Придністров’я. Один із них – старовинний Рашків. Таємницям його минулого був присвячений науково-просвітницький форум.
Захід у рамках проекту «Рашків історичний: досліджуємо та збережемо для поліпшення туристичного потенціалу разом» зацікавив широку аудиторію. З Придністров’я, Молдови та Європейського Союзу в село прибули представники наукових кіл і туристичної галузі, журналісти та громадські діячі.
Привітав гостей глава держадміністрації Володимир Бичков:
■ «Кам’янський район багатий історичними місцями, звичаями та традиціями. Деякі з них досі до кінця не вивчені, тому є простір для дослідницької діяльності, мета якої – збагатити нас новими знаннями, адже краще розуміючи свою історію, ми торуємо шлях у майбутнє».
Координатор проекту Олександр Горносталь, який очолює історико-географічне товариство, підкреслив: «Золотим ключем, що відкриває багато замків минулого Рашкова, стала Покровська церква». Він запросив гостей на екскурсію до стін цього унікального пам’ятника старовини. Аналогічного храму на берегах Дністра немає. Об’єкт відрізняється оригінальним архітектурним стилем. Усередині збереглися унікальні арки та колони, частково – дерев’яні перекриття. Щоб запобігти подальшому руйнуванню церкви, над нею спорудили шатро, а стіни укріпили.
Робота щодо збереження пам’ятника архітектури для грядущих поколінь поєднувалася з археологічними дослідженнями руїн Покровського храму. Розкопки в жовтні минулого року проводили співробітники ПДУ. Знайдені артефакти детально вивчали та зіставляли археологи, історики, архітектори, географи й представники інших наук. Проаналізовані й узагальнені дані були презентовані на форумі представниками декількох науково-дослідних лабораторій університету.
Про результати розкопок повідомив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник НДЛ «Археологія» Сергій Разумов. За його словами, пагорб, на якому стоїть Покровська церква, був сакральним місцем упродовж сотень і навіть тисяч років. Учені з’ясували, що тут залягає чимало культурних шарів. Археолог продемонстрував слайди з ілюстрацією процесу дослідження і пояснив, що були виявлені артефакти трипільської культури, зокрема глиняні антропоморфні скульптури, які, можливо, були предметами культу. Отже, приблизно в третьому тисячолітті до нашої ери тут уже жили люди.
Наступний культурний шар – некрополь для поховання померлих (приблизно кінця XVI століття). Досліджена лише мала його частина, а матеріал для роздумів є багатющий. Знайдені монети, прикраси та фрагменти одягу, який, за оцінками російських учених, був зшитий із тканин, завезених з Італії та Німеччини, та ще й розшитий золотими нитками. Ці знахідки підтверджують історичні дані про те, що Рашків у ту пору був містом, і до того ж багатим.
Аналіз зібраного нумізматичного матеріалу доповнив кандидат географічних наук, провідний науковий співробітник НДЛ «Регіональні дослідження» Андрій Кривенко. У похованнях під Покровською церквою знайдено 16 монет, з яких лише дві мідні, а решта – срібні. Старіша з них – угорський денарій короля Рудольфа, відчеканений у 1576 році. Також є монети Речі Посполитої, Османської та Російської імперій. Виходячи з того, що знахідки належать до різних часів і країн, учені вважають, що кладовище функціонувало протягом кількох століть.
Перспективними для вивчення є надгробні плити з християнською символікою та письменами старослов’янською мовою. Нижче кам’яної підлоги Покровської церкви археологи знайшли товстий шар попелу, обгорілі колоди. Імовірно, це сліди пожежі, в якій згорів дерев’яний храм – попередник нинішнього.
У фундаменті Покровської церкви виявили монету польського короля Станіслава Понятовського. Вона датована 1767 роком. Завдяки розкопкам археологи одержали артефакт, який дає можливість стверджувати, що храм зведений не раніше 1767 року (потертість монети вказує на її тривале використання).
Ще одна цікава знахідка – залишки Mammuthus intermedius. Наукове найменування тварини тут вельми доречне, адже, як зазначив палеонтолог Денис Захаров, це перехідна форма від степового мамонта до шерстистого. Розмір зубів дає підставу вважати, що це молода особина, і жила вона на території нинішнього села не менш ніж 80 тисяч років тому!
Усі результати археологічної експедиції та міждисциплінарних проектних досліджень увійшли до монографії, яку авторський колектив планує безплатно надати установам культури й освіти, операторам туристичних послуг.
Книга «Рашків історичний» буде цікавою широкому колу читачів – від учених до старшокласників, захоплених минулим краю.
Безсумнівно, вона викликатиме наукові суперечки, поставить нові питання та підштовхне краєзнавців до пошуку відповідей на них.
Отже, дослідницька робота триватиме, націлюючи на нові відкриття і подальші дискусії, роблячи Рашків і Придністров’я в цілому більш популярними у туристів: як мешканців нашої республіки, так і зарубіжних.
Ніна ПАНАЇДА
Фото автора