У Тирасполі триває традиційна щорічна подія, присвячена людям із порушеннями зору: місячник «Білої тростини». Протягом цього періоду головною метою громадськості є підвищення поінформованості людей про проблеми та потреби тотально незрячих і людей з вадами зору.
Місцеві організації та установи приділяють особливу увагу створенню більш дружнього інклюзивного середовища для таких людей. Гарним кроком на шляху до мети можна вважати проведення екскурсії для шестикласників столичної школи № 3 ім. А. П. Чехова на навчально-виробниче підприємство (УПП) «Рассвет».
Нині на цьому виробництві загалом працюють 30 осіб. Крім збирання подовжувачів, тремпелів (вішалок) та прищіпок, вони також виготовляють спеціальні пластинки під склопакети. Їх роблять із перероблених шприців, які постачає за договором Міністерство охорони здоров’я.
Це практично єдине місце, де слабкозорі, незрячі та люди з іншими видами інвалідності можуть офіційно працевлаштуватися, повноцінно соціалізуватися, набути самостійності в житті. Знайомство школярів із ними показало, що вони не тільки здатні працювати, але й легкістю долають безліч труднощів, з якими стикаються щодня в побуті та в житті.
Співробітники підприємства продемонстрували, як практично на дотик збирають коробки для подовжувачів, загвинчують шурупи, змотують дроти, зачищають кабелі, правильно фасують вироби та багато інших операцій. Деякі з цих завдань і процесів спробували виконати своїми руками хлопці та дівчата під чуйним контролем професіоналів.
Єлизавета Курусь на виробництві збирає по 1 000 – 1 200 прищіпок за одну робочу зміну, яка, до речі, триває з 8:00 до 14:00-15:00. Підлітки з цікавістю намагалися повторювати за нею, здавалося б, нехитрі дії, але виходило далеко не у всіх і не з першого разу. Тут важлива спритність рук та натренованість.
■ «Я працюю на цьому навчально-виробничому підприємстві з 1972 року. Ми всі тут допомагаємо і дбаємо одне про одного. Так нас виховували за радянських часів в інтернатах для незрячих дітей. Завдяки цьому ми були готові до самостійного життя, а вихід на роботу додавав впевненості, що було особливо позитивно», – наголосила Єлизавета.
Є у виробничому колективі «Рассвет» і зовсім молоді кадри, наприклад, інвалід загального захворювання вісімнадцятирічна Марія Орєхова. В установі їй довірили обробку виробу, що недавно з’явився – підставки під пластикові вікна. За зміну їй доводиться відрізати ножицями усі нерівності з 10 тисяч таких предметів.
Школярі, які відвідали столичне підприємство, поспілкувавшись із працівниками, зрозуміли, що інвалідність – це не вирок, а тільки додаткова перешкода в нашому житті. До того ж, вона зовсім несподівано може підкрастися до кожного. Тут уже дуже важливо не опускати руки, а продовжувати жити в нових умовах.
У процесі спілкування шестикласники дізналися про прагнення кожного зі співробітників підприємства до професійного зростання та подолання непростих перешкод. Учень Гнат Затика, завдяки зустрічі, переконався, що спілкування з незрячим майже нічим не відрізняється від спілкування з фізично здоровими людьми.
Його ровеснику Григорію найбільше сподобалося збирати коробку подовжувача. Ця зустріч не тільки розширила кругозір молодого покоління, а й відкрила світ, сповнений різноманітності. Кожна людина, незважаючи на свої особливості, може бути корисною для суспільства.
Після екскурсії учні побували у спортивно-реабілітаційному центрі «Атлетик». Там вони дізналися про значущість адаптивних технологій та спеціалізованих методів навчання для людей із порушеннями зору. Бібліотекар Ірина Щербакова розповіла їм про те, як шрифт Брайля відкриває нові горизонти для освіти й культурного розвитку тотально незрячих і людей з вадами зору.
Відсутність яскравих обкладинок на книгах, що спочатку здавалося дивним, стала для підлітків символом того, що у світі є безліч інших способів сприйняття інформації, й вони можуть бути значущими та корисними, як і звичні засоби образотворчого мистецтва. Школярі були заінтриговані, вони цікавилися, як працює брайлівська друкарська машинка і чому для неї необхідний спеціальний папір.
Шестикласник Влад Рижков несподівано став центром уваги своїх однокласників. З усмішкою він ділився спогадами про своїх бабусю та дідуся, які активно користувалися такими спеціальними виданнями.
■ «Ми хотіли, щоб учні познайомилися з цими людьми, дізналися про їхній духовний світ, чим і як вони живуть. Для того, щоб почуття поваги та прояв толерантності, поважного ставлення до людей з вадами формувалися в суспільстві з дитинства», – прокоментувала ініціатор і одна з організаторів заходу, депутат Верховної Ради Ілона Тюряєва.
До Міжнародного дня сліпих, що відзначатиметься 13 листопада, у реабілітаційному центрі «Атлетик» проведуть святковий концерт за участю слабкозорих артистів.
Олександра ТИМКО.
Фото автора.