На міжнародній конференції, що відбулася в ПДУ ім. Т. Г. Шевченка, приділили увагу ролі миротворців. У центрі уваги – історичні перипетії конфлікту на Дністрі, актуальність збереження контингенту під егідою Росії задля унеможливлення розпалювання конфліктів.
Ці теми завжди залишалися найбільш актуальними й обговорюваними в регіоні. Проведений захід привернув увагу дослідників та експертів, які прагнуть прояснити важливість зусиль щодо забезпечення миру і стабільності для тих, хто ще сумнівається у важливості ролі миротворців.
Складні питання історії та сучасності переплелися на тлі обговорення ключової ролі миротворчого контингенту. Зустріч учених, політиків та дипломатів на майданчику вишу дозволила проаналізувати механізми запобігання та заморожування конфліктів.
Конференція «Війна і мир на Дністрі: агресія та миротворчість» сфокусувалася здебільшого на розгортанні передісторії подій 1992 року та висновках, необхідних для побудови мирного майбутнього.
Дмитро Паламарчук, представник МЗС ПМР, у своїй промові наголосив на необхідності не тільки осмислення минулого, а й на пошуку відповідальності за злочини, що відбулися. Напад збройних формувань Молдови на Придністров’я залишається нез’ясованим до кінця і вимагає справедливості та відповідальності з боку агресора.
У своєму вітальному зверненні міністр закордонних справ ПМР Віталій Ігнатьєв зазначив, що вже досить тривалий час політики Молдови не поспішають з офіційним визнанням провини та вибаченням нашому багатонаціональному народу за скоєні злочини.
Він також наголосив, що жорстокі вбивства, насильство, катування та нелюдське ставлення до придністровців, поводження агресорів, скоєні 1992 року, в Молдові, як і раніше, офіційно кваліфікують «наведенням конституційного порядку». Учасники бойових дій, названі комбатантами, вважаються національними героями й нині отримують соціальні пільги за свої дії.
Використання європейських судових інстанцій та підтримка політичної еліти РМ, за словами Ігнатьєва, надається деяким особам, які в минулому вчинили терористичні акти, включаючи групу Ілашку.
Зазначені факти свідчать, що миротворча операція під егідою Росії залишається важливим регулюючим і застережним фактором, що запобігає поновленню конфлікту між двома сторонами.
Однак, незважаючи на це, ситуація, як і раніше, залишається напруженою, оскільки права придністровців продовжують порушуватися. Зокрема Молдова обмежує ввезення життєво важливих товарів та блокує експорт промислової продукції, а також намагається обмежити свободу пересування населення.
За словами керівника Центру вивчення миротворчості ПДУ імені Т. Г. Шевченка Олени Бобкової, вже понад 30 років жителі ПМР борються за захист своїх основних прав і свобод, та замість того, щоб знайти компроміс, вони стикаються з обмеженнями та порушеннями, що тривають. Ця проблема залишається досить актуальною і 2023 року, викликаючи тривогу в регіоні.
«У Придністров’ї Росія присутня не тільки як виконавець складної та багатогранної миротворчої місії. Велика так звана легітимність (всенародна підтримка) цієї операції на берегах Дністра.
Це неодноразово підтверджують як опитування громадської думки, так і історія регіону. Нашій республіці вже довгий час притаманний статус прикордоння «російського світу», закріплений понад 230 років тому», – наголосив історик, старший викладач кафедри держуправління Іван Войт.
На міжнародній конференції перший Президент ПМР Ігор Смирнов наголосив, що агресія проти молодої республіки відбулася всупереч досягнутим на той час домовленостям, і лише завдяки зусиллям миротворців вдалося відновити мир. Його авторитетна думка нагадала багатьом про важкі події 1992 року та необхідність пошуку дипломатичних шляхів розв’язання ситуації.
Марина ДОВЖЕНКО.
Фото автора.