Це тільки здається, що з настанням календарної весни всі зимові негаразди закінчуються. На жаль, клімат у нас змінюється не на краще. Особливо відчули це на собі птахи. Цього року їм довелося виживати в складних умовах. Наприкінці зими сили були майже вичерпані, не всяка птиця змогла дожити до весняного благоденства. Синички, наприклад, без допомоги людини виживають одна з десятьох.
Нелегко довелося нині й лелекам, які повернулися з вирію. Дуже суворою погодою зустріла їх батьківщина. Замість теплого сонця і свіжої травички птахи зіткнулися з морозами й заметами. Вони пролетіли тисячі кілометрів, втомилися, а вдома навіть їсти не було що. До раціону лелек, які, попри всю їхню зворушливість, є хижим видом птахів, входять жаби, риби, змії, ящірки, миші. Однак уся ця живність опинилася під снігом або льодом.
Люди організували рятувальні операції. Лелек гріли й годували. Але придністровські орнітологи попереджали: допомагати треба з розумом. Птахів через незнання можна перегріти, перегодувати або нагодувати не тим, чим потрібно. Наприклад, хлібом, який більшість птахів не перетравлює. Таке «спасіння» може бути тільки на шкоду.
Хай пізніше, але весна все ж таки вступила у свої права: знову закружляли над населеними пунктами району лелеки – символ нашого краю. Багато років уже сім’я лелек живе у дворі одного з приватних будинків Слободзеї, розташованого недалеко від Дністра. До речі, від такого сусідства на небезпеку наражаються часом не тільки людські будинки, а і гнізда птахів. На щастя, цим лелекам пощастило. Можливо, справа в тому, що птахи безпомилково визначають сутність людських душ і будують свої гнізда поруч з добрими людьми.
Спочатку лелеки звили своє гніздо на високій ялині, однак вона торік несподівано засохла і могла завалитися. Довелося родині Захарових звертатися по допомогу до глави держадміністрації Слободзейського району Василя Тищенка, у якого, попри його зайнятість, вистачає душевного тепла і на людей, і на птахів. Він долучив до вирішення цієї проблеми працівників районних електромереж та аварійно-рятувального загону, які перемістили гніздо з ялини на бетонний стовп, що стоїть неподалік.
Робота була не з легких. Лелеки, напрочуд красиві та благородні птахи, споруджують гнізда дуже великих розмірів – до півтора метра у діаметрі. А вага їхніх «осель» може досягати 250 кг. Перед виведенням пташенят «батьки» доводять гніздо до ладу, ремонтують, тому розміри його з кожним роком збільшуються. Висота нового гнізда зазвичай дорівнює п’ятдесяти сантиметрам, а старе в результаті подібних реконструкцій може досягати заввишки до півтора метра.
Чи помітили лелеки переміщення свого гнізда зі старої ялини на бетонну опору, тільки їм, птахам, відомо. Вони, як і раніше, весело й добродушно клекотали, а коли настав час, благополучно вивели пташенят.
Цього року лелеки прилетіли до Слободзеї 25 березня. Завдяки родині Захарових вони без особливих втрат пережили негоду і зайнялися упорядкуванням свого нового старого гнізда. Як відомо, білі лелеки вирізняються моногамністю, вони дбайливі батьки – виводять до сімох лелеченят, чого деяким людям варто у них повчитися.
А ще слід сказати й про те, що білі лелеки є охоронюваним видом птахів, тому «заповідник» сім’ї Захарових перебуває під охороною держави, оскільки це справа державної значущості.
Валентина ЛИПОВАН.