Дубоссарці відзначили чергову річницю звільнення міста від німецько-румунських окупантів. 12 квітня 1944 року радянські війська, виявляючи масовий героїзм і відвагу, здобули перемогу й подарували мир жителям не тільки Дубоссарського району, але і міст Григоріополя, Тирасполя, Слободзеї.
Весну Перемоги чекали сотні тисяч людей. Під окупацією німецько-румунських окупантів мешканці Дубоссарського району опинилися з 27 липня 1941 року. З цього часу фашисти почали руйнувати й грабувати все, що було створено і побудовано за часів радянської влади. Вони знищували людей, організовували табори смерті. Тільки за два тижні вересня 1941 року було розстріляно понад 10 тисяч жителів не тільки району, але і сусідніх міст і населених пунктів. Особливу розправу чинили з людьми єврейської національності: дітей убивали на очах у матерів, деяких полонених закопували живими.
На місці розстрілу в 1941 році в Дубоссарах виникло 11 братських могил. Очевидці тих жахливих подій, яким пощастило залишитися в живих, розказують, що земля на могилах «дихала».
Ветеран Великої Вітчизняної війни Володимир Карпович Зайчук, уродженець Дубоссар на фронт потрапив після звільнення рідного міста радянськими військами. У пам’яті ветерана й дотепер живі спогади про звірства німецько-румунських окупантів. «Три роки ми чекали цього дня – звільнення від фашистів. У нашому місті та селах району діяла група партизанів. Навесні 1944 року ми вже знали, що були звільнені Красні Окни, Рибниця. Випав сніг, і погодні умови ускладнювали шлях до перемоги, але воїни Радянської Армії рішуче звільняли кожну п’ядь землі від загарбників. Їх ми зустрічали з хлібом, сіллю, квітами й сльозами на очах. Хочеться, щоб молоде покоління не забувало подвиг радянських солдатів та офіцерів. «Коричнева чума» не повинна повторитися, треба вчитися на досвіді й історії і ніколи не допускати повторення цієї трагедії в жодній країні», – розповів ветеран.
Звільнювала Дубоссарський район 53-я Ударна Армія 2-го Українського фронту. У ніч з 11 на 12 квітня 1944 року частини 94-ї гвардії стрілецької дивізії, які підтримали частини 89-ї дивізії, раптовою атакою примусили фашистів до поспішного відступу. У результаті бою були звільнені села північної частини району і місто. За ці населенні пункти відали життя понад 4,5 тисячі радянських воїнів. Південна частина району ще 135 днів була в облозі. Окупованими залишалися села Кошниця, Дороцьке, Пирита. Звільнити їх удалося лише в серпні 1944 року під час Яссько-Кишинівської операції.
Щороку у квітні дубоссарці згадують своїх визволителів і віддають данину пам’яті героям. На міському меморіалі Військової Слави в братській могилі покоїться 81 радянський солдат і офіцер. На мітингу жителі міста згадують усіх героїв, які перемогли фашизм.
«Ми бачимо, як нині західні партнери постійно намагаються принизити роль і значення Радянського Союзу в перемозі над фашизмом, як руйнують пам’ятники, оскверняють солдатські могили. Але ми добре знаємо, як під час наведення так званого порядку фашисти знущалися з населення. Десятки тисяч мирних жителів розстріляли тільки за те, що вони були іншої національності або мали інший світогляд. Ми твердо знаємо, що саме наші діди й прадіди звільнили світ від фашизму, а в повоєнний час відновили з руїн велику державу. Уперше в космос полетів 12 квітня 1961 року громадянин Радянського Союзу Юрій Гагарін», – зазначив глава держадміністрації Руслан Чабан.
Подвигу воїнів-визволителів жителі міста присвятили автопробіг. 12 квітня понад 30 автомобілістів відвідали пам’ятні місця Дубоссар, де покояться радянські солдати й офіцери. Серед учасників акції було багато молоді. За словами організаторів автопробігу, його мета: нагадати всім про історичну правду, про величезну ціну, яку заплатили радянські войни – віддали своє життя заради того, щоб ми жили під мирним небом. Цього дня до кожної могили й обелісків учасники акції поклали квіти.
Надія ПАЄРЄЛІ.