Поки ми пам’ятаємо минуле, у нас є майбутнє

У 1917 році в Росії відбулася Жовтнева революція. Сьомого листопада (25 жовтня за старим стилем) 1917 року в Петрограді під керівництвом Військово-революційного комітету Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів вибухнуло збройне повстання робітників, солдатів міського гарнізону і матросів Балтійського флоту.


Того ж дня повстанці захопили Зимовий палац, заарештували Тимчасовий уряд і проголосили Радянську владу, яка проіснувала 73 роки.
Жовтнева революція 1917 року поклала початок докорінній зміні державного ладу, а також багатовіковому укладу життя народів, що проживали на території країни. У результаті відбулися зміни в політичній системі світу, наприклад, з’явилися держави, в основі внутрішньої політики яких лежали турботи про поліпшення життя широких народних мас.

Святкували 7 листопада з 1918 року. Цей день відзначався в СРСР як головне свято країни – День Великої Жовтневої соціалістичної революції. Перший військовий парад на Красній площі в Москві відбувся 7 листопада 1918 року. Потрібно було показати численним ворогам свій озброєний арсенал. Не проводилися урочистості лише в 1920, 1921 і 1925 роках. Паради зазвичай приймали перші особи держави. З модернізацією Збройних сил Радянської країни змінювався і зміст листопадового параду.

У 30-ті роки остаточно оформився і святковий канон: демонстрація трудящих, поява вождів на трибуні Мавзолею, і, нарешті, військовий парад на Красній площі. Канону дотримувалися неухильно, і навіть 7 листопада 1941 року, коли на Москву наступали німці: полки пройшли Красною площею прямо на фронт.

Громадяни Придністров’я здебільшого народилися і виросли в Радянському Союзі. Вони здобули в цій країні освіту й більшу частину свого життя працювали на радянських підприємствах. На сьогодні ситуація така, що вже давно немає держави СРСР, і нинішня молодь навіть не знає, що вона з себе уявляла. Старше ж покоління з ностальгією згадує роки свого дитинства, юності та молодості, а також святкування чергових річниць Великої Жовтневої соціалістичної революції: знамениті й обов’язкові цього дня були яскраві та веселі демонстрації на вулицях міст і сіл тодішньої величезної країни.

Що ж стосується свята 7 листопада, то воно кілька разів змінювало свою назву. Після розпаду Радянського Союзу президент Росії Борис Єльцин 13 березня 1995 року підписав Федеральний закон, в якому 7 листопада був названий Днем визволення Москви народним ополченням під керівництвом Кузьми Мініна і Дмитра Пожарського від польських інтервентів у 1612 році. Своїм указом від 7 листопада 1996 року президент дав святу нову назву – День злагоди та примирення.

Новий виток в історії цього дня був зроблений у 2005 році. Річниця революції перестала вважатися державним святом. Вихідний перенесли на 4 листопада – День народної єдності, а також шанування Казанської ікони Божої Матері, а 7 листопада в Росії перетворилося на пам’ятну дату, приурочену до річниці Жовтневої революції.

Нагадаємо, що після 1991 року в більшості колишніх республік, які стали незалежними державами, відмовилися від святкування річниці Жовтневої революції. До 2017 року її відзначали як офіційне свято в Киргизстані. Сьогодні День Жовтневої революції відзначається як загальнореспубліканське свято і є вихідним днем у Білорусії, а також у Придністров’ї, для жителів якого він досі актуальний. Це пов’язано не тільки з державною політикою, а й з менталітетом придністровців. Сама історія святкування 7 листопада відображає стан суспільства, держави, показує, чим реально жили люди на той час. Тому великий інтерес до еволюції свята, до того, як відзначався цей день у різні роки. Про те, як це було, розповідають архівні документи. Мітинги, присвячені 106-й річниці Жовтневої революції відбулися в Слободзеї та Дубоссарах.

Пам’ять про цю дату дає можливість замислитися над уроками історії й над тим, що нам разом належить зробити в майбутньому для процвітання і стабільності Придністров’я.


Ганна ЛАЗАРЕНКО.

Фото: slobodzeya.gospmr.org