З-поміж населених пунктів Кам’янщини, заснованих у більшості своїй у період з ХV по ХVIII століття, Ротар – одне з наймолодших сіл.
У центрі його є пам’ятний знак, що інформує гостей: рік заснування –1893-й.
3а історичними мірками – це немов позавчора було. Легенда про те, як старовір Опанас Ротар оселився у власноручно викопаній землянці на вершині пагорба, передається з вуст у вуста всього декілька поколінь. Про те, як із сусідньої Хрустової сюди перебралися сім’ї Верейкиних, Голанів, Бурлак, пам’ятають діти й онуки перших поселенців. Наприклад, старожилові Петру Трублаєвичу вже 90 років, Феодосії Деревиженко і Марії Паламарчук – за 80. Землянок вони не застали, але велика частина історії села творилася на їхніх очах, і розвивалося воно за їхньої участі.
Побудований Ротар на сучасний лад: на прямих вулицях – добротні будинки. На доглянутих подвір’ях стоять традиційні для пізньої осені «піраміди» з кукурудзяних стебел, щоб на всю зиму худобі вистачило. Уздовж парканів розбиті палісадники з різнобарвними квітами. Такі перші враження, що свідчать про працьовитість жителів та їхню турботу про спільний дім. Враження приємні ще й тому, що відразу за покажчиком «Ротар» почалася якісно заасфальтована вулиця. З’ясувалося, що на її ремонт з Фонду капітальних вкладень було виділено нинішнього року два мільйони рублів. У перспективі передбачається й упорядкування дороги до Хрустової.
Тільки-но відремонтована вулиця Леніна привела нас у центр села, де, здавалося, зібралися всі мешканці. Причина вагома – вперше у храмове свято молебень служили в каплиці. З ініціативою побудувати її виступили жителі, керівництво села почин підтримало й направило на придбання матеріалів значну частину зібраних податків. Протягом літніх місяців звели стіни, увінчали їх куполом, упорядкували територію. Брали участь усі: жертвували гроші, виходили на суботники. Основну ж роботу виконали ротарські майстри Олег Кузьмук і Валентин Бадан, яким земляки на честь завершення будівництва піднесли пам’ятні подарунки.
Ікону з ликом небесного заступника придбав і привіз у рідне село Валерій Гандрабура. Освятив каплицю в ім’я святого великомученика Димитрія Солунського архієпископ Тираспольсько-Дубоссарської єпархії Сава, який побував напередодні свята в Кам’янському благочинні з пастирським візитом. У храмове свято молебень відправив протоієрей Євген (Каменщик). Він відзначив важливість моменту для жителів, які віднині молитимуться святому Димитрію в рідному селі. Звертаючись до пастви, батюшка закликав усіх бути чистими серцем, не таїти образ, прощати та любити одне одного.
Зі сповненими вірою душами господарі та гості дружно попрямували до Залу урочистостей, де всі 430 жителів збираються у святкові дні. Він споруджений ще за радянських часів. Тоді на ротарських землях розташовувалося кілька тваринницьких комплексів. На відгодівлі великої рогатої худоби та свиней працювала більшість жителів, а прибутки від цієї важкої роботи сприяли розвитку села. За тих часів були також зведені школа, медпункт, Будинок культури тощо.
Радянську спадщину селяни зуміли зберегти й примножити. Як зазначив глава держадміністрації району Володимир Бичков, Ротар від інших невеличких населених пунктів відрізняється досить розвиненою інфраструктурою. Село газифіковане, має водопровід, функціонують пошта і магазини.
Важливим є і той факт, що місцеві родючі землі теж не закинуті, не здичавіли. Їх обробляють трудівники широко відомого в Придністров’ї колгоспу «Путь Леніна». Нинішнього року засновані й фермерські господарства, орієнтовані на розвиток тваринництва. Завдяки їхній діяльності, місцеві жителі мають можливість працювати в рідному селі. Та й у розвиток населеного пункту землекористувачі інвестують кошти. Цінувати все, що є в селі, дбайливо ставитися до побудованих і відремонтованих об’єктів, щоб вони якомога довше служили людям, закликав земляків голова колгоспу Михайло Пеньковський.
«Вирішувати більшість питань з упорядкування довкілля вдається завдяки депутатам районної та Верховної Ради. Плідна співпраця з Михайлом Пеньковським і Порфирієм Шкільнюком стала запорукою позитивних змін на краще і в зовнішньому вигляді села. На головних вулицях полагодили тротуари, відновили освітлення. Для дітей обладнали сучасний майданчик, – розповіла глава сільської адміністрації Анжела Букацел. – Активно беруть участь в упорядкуванні мешканці. Дружно вийшли на республіканський суботник і посадили в центрі 120 кущів троянд і десяток декоративних дерев. Це перший крок до створення скверу, де будуть затишні лавки, дитячий майданчик із гойдалками, фонтанчик, щоб можна було відпочити всією сім’єю».
За хазяйське (дбайливе та відповідальне) ставлення до села, за сумлінну працю в ім’я його процвітання грамотами різного рівня з нагоди ювілею нагороджено чимало жителів, поміж яких підприємці, працівники соціальних установ, пенсіонери. Вони не покинули свої домівки, шукаючи кращої долі за кордоном, не опустили в безсиллі руки перед труднощами, а навпаки, вкладають серце та душу у свою роботу і добробут рідного села. І воно перетворюється, стає затишнішим, комфортним, красивим.
Особливе значення для будь-якого населеного пункту має школа, адже в ній навчають найважливішому: любити рідний край, не забувати його історію, поважати працю старших і не лінуватися самим. У Ротарському освітньому комплексі за такими принципами працюють майже 30 років. Досвідчені педагоги передають дітям передбачені програмою знання і старанно організовують виховний процес.
Усім колективом – дорослі та діти – беруть участь у муніципальних і республіканських конкурсах, проектах, спортивних змаганнях і посідають призові місця. Вони шефствують над військовим похованням у Соколовці – крихітному поселенні, яке належить до структури Ротарської сільради. Спільно упорядковують класи та шкільне подвір’я. На ювілейних урочистостях добросовісну працю, високий професіоналізм, активну життєву позицію педагогів Галини Єгорової, Майї Заме, Лілії Нікуліки, Олени Пеньковської відзначили районними та державними нагородами.
Мешканці села Ротар часто називають його спільним будинком. Це не просто красива фраза, тому що живуть вони тут, на околиці, як велика дружна родина. Разом працюють, разом радіють успіхам, разом відпочивають. святкують. От і в ювілей від усього села вручали подарунки сім’ям, у яких були важливі дати спільного життя, багатодітним батькам, ветеранам праці. Концертна програма заслуженого ансамблю української народної пісні «Хрустовчанка» та групи «А3» закінчилася грандіозною хорою, в якій кружляли молдавани й гагаузи, росіяни й українці, болгари й представники інших національностей, для яких Ротар – це теплий рідний дім.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.