У столичному кіновідеоцентрі відбувся прем’єрний перегляд стрічки «Ветры времени», створеної авторським колективом студії документальних фільмів «Iнтелектуально-виробничий центр «Тріо». За майже 30-річну діяльність ним знято понад 50 фільмів про героїчну історію республіки та її чудових людей.
Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого не було б сучасного, без традиційного не буває нового. Для народу його історія – це не просто минуле, це його душа, духовна і культурна скарбниця.
«Ідея створення фільму «Ветры времени» зародилася в колективу студії саме на фестивалях, у яких брали участь, адже розповіді про рідний край хотілося б підкріпити чимось значущим і унікальним, – поділилася заслужений діяч мистецтв ПМР і режисер Наталія Голуб. Істотний вплив справила й авторська монографія «Етнокультурний ландшафт Придністров’я».
У роботі над фільмом брали участь провідні вчені республіки: історики, культурологи, політологи, а також керівники національних громад, перший Президент ПМР, голова Громадської палати ПМР, представники духовенства.
У кінострічці історично обґрунтовані ті факти, що вплинули на придністровський характер, сприяли формуванню спільності «придністровський народ», розповідається про наших земляків, які «заклали» той культурний код, саме він є тим ключем до розуміння того чи іншого народу.
Як зазначила доктор політичних наук, співавтор та один із головних експертів «Ветров времени» Світлана Осипова, «…Характерною рисою придністровського суспільства є те, що люди дбайливо ставляться до історичної спадщини, критично, не цураючись минулого та з повагою виносять уроки, передаючи все найкраще майбутнім поколінням».
Особливістю культурного коду населення республіки є його поліетнічність, багатогранність входження в різні державні формування ще з давніх часів. Незважаючи на те, що на території відбувалися ворожі набіги та різні політичні зіткнення, була відсутня міжетнічна та міжконфесійна ворожнеча, не було розбрату і конфліктів.
Про це свідчать дослідження та публікації вчених і політологів. Кандидат культурології Микола Димченко зазначив, що феномен придністровського етносу – це взаємоповага, віра в найкраще та вбирання кращих традицій. Поміж маркерів культурного коду – етнічна і конфесійна толерантність, правонаступництво радянської держави, виражені в символіці та пам’ятниках.
Неоціненний внесок у художню культурну спадщину республіки належить засновнику лучизму М. Ларіонову, літописцю Тирасполя О. Фойницькому, видатному музиканту і композитору А. Рубінштейну, видатним лікарям Л. Тарасевичу і М. Скліфософському, хіміку М. Зелінському, революційні відкриття яких врятували та ще й нині рятують життя мільйонів людей у всьому світі.
Національні спілки та громади, що проживають на території Придністров’я, не втрачають своєї ідентичності та унікальності. Наприклад, щорічний фестиваль української народної пісні «Пшеничне перевесло» збирає декілька сотень учасників, десятки творчих колективів, тим самим популяризує і зберігає українські традиції та виконавську майстерність.
У фільмі пролунали три авторські твори молодого композитора Марії Різун, студентки Придністровського державного інституту мистецтв імені А. Рубінштейна.
Серед гостей першого кінопоказу були вчені, представники культурної спільноти республіки, керівники міністерств і відомств, громадськість, духовенство, депутати Верховної Ради ПМР. Своїми враженнями поділилася музикознавець Ольга Мосейко:
«Неймовірний документальний фільм, що демонструє щирість і відкритість придністровської душі, її любов до рідного краю та дбайливе збереження надбання предків».
Придністровці прагнуть домогтися визнання своєї державності світовим співтовариством не одне десятиліття, в першу чергу для захисту своїх етнічних, соціально-політичних і національ-них інтересів і привілеїв. А цього, як відомо, можна домогтися тільки спільно, відчуваючи себе єдиним народом.
Катерина СИДОРЧУК.
Фото автора.