Будь-якій людині, навіть найпохмурішій, іноді хочеться пожартувати над ким-небудь або розіграти кого-небудь. Один раз на рік це можна робити офіційно. Цього дня всі – від дитини до дорослого – можуть собі таке дозволити. Цей день – 1 квітня. Ще його називають Днем сміху або Днем дурня. Як же з’явилося це веселе свято і чому воно припадає саме на 1 квітня?
Як з’явилася конкретна дата свята, точно сказати не може ніхто, зокрема Інтернет та енциклопедичні словники. І звідки родом дурні – з Франції, Англії, Мексики, Конго чи Швеції – теж таємниця. Швидше за все, звичай жартувати в перший день квітня з’явився ще в середні століття, причому одночасно в багатьох країнах.
Одні приписують появу цього «торжества» Стародавній Індії, де 31 березня відзначали «фестиваль» жартів. Інші вважають, що свято «дурнів» з’явилося в Древньому Римі, де в середині лютого (а не на початку квітня) відзначали День дурнів. За ще однією з легенд свято з’явилося завдяки неаполітанському королю Монтерею, якому з нагоди припинення землетрусу 1 квітня піднесли в дар рибу. Через рік цар зажадав таку саму рибу, але її не змогли знайти, і королівський кухар приготував іншу, дуже схожу. Прийом кухаря не спрацював, оскільки цар здогадався про фальсифікацію. Та розіграш дуже розвеселив государя. Напевно, відтоді й увійшло в традицію когось обов’язково розігрувати 1 квітня.
Є ще одна версія: усе розпочалося у Франції 1564 року. Тоді Карл IX, передостанній король з династії Валуа, видав указ про перенесення початку року з 1 квітня на 1 січня. Вірнопіддані французи 1 січня 1565 року привітали одне одного з Новим роком, однак і про Старий новий рік не забули. 1 квітня вони обмінялися подарунками, зробивши це заради хохми або на знак протесту – історія це замовчує. Жарт вийшов дуже вдалим. Того дня кермо влади до своїх рук взяли блазні та скоморохи. Простий народ обирав «королів» та «єпископів» зі свого ж середовища. І всіляко над ними жартував і потішався. Відтоді розігрувати 1 квітня своїх родичів, друзів і знайомих стало традицією, яка збереглася до наших днів.
Нині у Франції це свято називається ««Poisson d’avril» – Квітнева риба. Французькі діти 1 квітня приклеюють паперові рибки на спини своїх друзів та однокласників. І коли об’єкт насмішки виявляє, що його розіграли, жартівник кричить: «Квітнева риба!» До речі, одним із прізвиськ Наполеона було «Квітнева риба», через те, що він одружився з Марією-Луїзою Австрійською саме 1 квітня. Додамо, французи цього дня підсипають друзям у цукорницю сіль, кладуть перець у солодкий пиріг. Вони обожнюють давати одне одному безглузді доручення, на кшталт: іди туди, не знаю куди, принеси мені солодкий оцет.
Згодом традиція відзначати 1 квітня жартами й розіграшами поширилася спочатку на всю континентальну Європу, а потім і на Британію. Саме в Англії французьке свято квітневої риби почали називати «April fool’s Day» (День квітневих дурнів). Британці навіть почали вказувати його в календарях разом з Різдвом, Великоднем та іншими святами.
Нині в усьому світі цього дня вважають за свій обов’язок відзначити найбільш серйозні громадяни, найбільш авторитетні організації та найрізноманітніші засоби масової інформації більшості країн світу. Наприклад, у США 1 квітня по телевізору можуть оголосити список найдурніших людей держави, до якого зазвичай потрапляють найвідоміші люди. Та при цьому диктор повинен спочатку попередити, що зараз буде виголошено першоквітневий жарт. Зазвичай американці жартують приблизно так: «Ой, у тебе шнурок розв’язався!» або «У що це ти вляпався?» Американські школярі люблять пожартувати одне над одним трохи «провокаційно», оголошуючи однокласникам, що уроків цього дня не буде. Якщо «жертва» «купилася» на жарт, жартівник, як і в Європі, вигукує: «April Fool!» Студенти американських коледжів цього дня часто переводять стрілки годинника своїх сусідів по кімнаті в гуртожитку на годину, щоб ті потрапили на лекцію не вчасно, а із запізненням. Або ж потрапляли не в свою групу. Іноді минає цілий день, поки об’єкт глузування не виявить підступ і не згадає, що цей день – 1 квітня.
У Нідерландах у День сміху споконвіку було прийнято розпускати найнеймовірніші чутки про все, на що бракує людської фантазії, причому абсолютно офіційно. В Індії 1 квітня прийнято мазати одне одного різнокольоровими фарбами, кидатися спеціями, жартувати одне над одним, стрибати через вогнище і святкувати прихід весни.
У Болгарії День сміху в особливій пошані. Громадяни цієї країни дуже люблять жарти та розіграші. Особливо радіють святу діти. Газети та радіо із задоволенням розігрують населення, повідомляючи неймовірні новини. Бурхливо відзначає 1 квітня і неформальна болгарська столиця сміху – Габрово, жителі якої славляться неперевершеним почуттям гумору. Там постійно влаштовують фестивалі сміху, виставки карикатур і гумористичні «змагання».
Найближчі північні сусіди Росії – жителі Суомі – багато століть поспіль також 1 квітня відзначають іменини фінського домовика, відомого своїми витівками. У цій державі є таке правило: якщо жартуєш, жартуй так, щоб уся Фінляндія сміялася. Цього дня фінни можуть придумати новий закон або постанову уряду, нехай незначну, але обов’язково забавну й захопливу. Однак до кінця дня виходить спростування законодавчого акту та оголошення дуже вдалого державного жарту.
Хто і коли завіз свято до Російської імперії – точно невідомо. Однак слід зауважити, що наші предки були впевнені: домовик прокидається 1 квітня, і в нього після тривалого сну часто буває поганий настрій. Якщо вдома щось ламалося або люди не могли щось знайти, вони говорили: «Домовик жартує». Проте ніхто на домовика не ображався. Навпаки, всі старалися догодити йому й розсмішити. У такій атмосфері всі починали жартувати одне над одним, придумуючи різні розіграші.
У творах російських письменників і поетів ще наприкінці XVII століття почали з’являтися рядки про першоквітневі розіграші. Наприклад, О. С. Пушкін писав:
Брови царь нахмуря,
Говорил вчера:
«Повалила буря
Памятник Петра».
Смерд перепугался:
«Я не знал! Ужель?»
Царь расхохотался:
«Первый, брат, апрель».
Як показують соціологічні опитування, понад 70 % людей збираються розіграти цього дня когось зі своїх рідних, друзів або знайомих. Причому найбільше неприємностей, як стверджує статистика, слід очікувати від молоді, насамперед – старшокласників і студентів, а також, як не дивно, людей, які мають відношення до бізнесу. Зате бабусь побоюватися не варто.
Хоча все може бути й навпаки. Адже 1 квітня жартують усі. Отже, будьте насторожі, запасіться почуттям гумору й набором свіжих жартів і анекдотів, на розіграші не ображайтеся, а відповідайте ними ж. Загалом, веселіться, тому що хвилина сміху корисна для здоров’я, як кілограм моркви. Не зіпсованої жуками, звісно.
Олена РАТУШНА.