Згадаймо (або дізнаймося вперше) найкращі в історії людства першоквітневі жарти, розіграші та містифікації.
Найстарішим першоквітневим розіграшем у засобах масової інформації вважається британський жарт про миття білих левів у Темзі. Так, 1698 року в одній із лондонських газет була опублікована замітка-запрошення на купання й миття білих левів. Натовпи лондонців кинулися подивитися на це захопливе видовище, однак були обмануті й розчаровані.
1933 року американська газета «Madison Capital-Times» урочисто оголосила, що будівлю уряду штату Вісконсін зруйновано в результаті серії загадкових вибухів. Їх причиною нібито стала «велика кількість газів, породжених тривалими бурхливими обговореннями в Сенаті штату». Супроводжувала статтю фотографія Капітолію, який руйнується. Багато читачів були введені в оману, але після того, як з’ясувалося, що це всього лише жарт, їх обуренню не було меж. Один читач навіть написав, що розіграш «був не тільки нетактовним і позбавленим гумору, а й огидним». Втім, 1985 року журнал «Science Digest» назвав цю містифікацію однією з найкращих в історії людства.
1 квітня 1957 року у швейцарському телешоу «Panorama» розповіли про рекордний урожай спагеті, який вдалося зібрати працьовитим швейцарським хліборобам. Як повідомлялося, хлібороби встановили рекорд завдяки надзвичайно теплій зимі й абсолютному знищенню грізного шкідника під назвою «макаронний довгоносик», навали якого раніше знищували левову частку врожаю. На підтвердження інформації телеглядачі могли побачити репортаж з місця подій, як селяни по одній збирали з дерев довгі макарони. Незабаром до редакції BBC почали телефонувати телеглядачі, які хотіли дізнатися, як вони можуть виростити спагеті-дерево у себе в саду. У редакції таким любителям радили «поставити макаронину в банку з томатним соусом і сподіватися на краще».
1962 року технічний фахівець єдиного на той час шведського державного телеканалу К’єлл Стенсон заявив, що будь-який телеглядач зможе перетворити свій чорно-білий телеприймач на кольоровий, розтягнувши поверх екрану жіночу нейлонову панчоху. Покриття екрана телевізора капроном звичайної пари жіночих колготок спричинить таке заломлення світлового проміння, що телевізійне зображення всім здаватиметься кольоровим. Єдина умова – усі телеглядачі повинні розрізати панчохи або колготи і натягнути їх на екрани свого телевізора. Стенсон особисто продемонстрував, як це робити. Тисячі глядачів попалися на гачок. Багато фінів і нині згадують своїх батьків, які бігали по будинку в пошуках жіночих колготок для телевізора. Скільки на цьому «трюкові» заробили панчішні фабрики, навіть важко собі уявити.
1975 року австралійська програма новин дня «This Day Tonight» повідомила про запланований перехід на «метричний час». За новою системою хвилина складалася зі 100 секунд (перейменованих у мілідні), година – зі 100 хвилин (сантиднів) і день – з 20 годин (дециднів). У передачі було навіть інтерв’ю з віце-прем’єром Австралії Де Коркораном, який високо оцінив нову систему. Один із численних глядачів, які повірили в обман, зателефонував на телебачення, щоб дізнатися, як перевести свої годинники на новий час.
31 березня 1976 року в ефірі радіо «BBC-2» британський астроном Патрік Мур розповів слухачам, що 1 квітня рівно о 9 годині 47 хвилин планети Сонячної системи вишикуються так, що земне тяжіння значно зменшиться. За словами Мура, кожен зможе відчути цей історичний момент на собі, у зазначений час просто підстрибнувши в повітря. Підтвердженням його теорії мало стати відчуття, що нагадує невагомість. 1 квітня рівно о 9 годині 48 хвилин до редакції «ВВС-2» почали телефонувати сотні слухачів, які заявляли, що невагомість вони дійсно відчули. Одна жінка навіть заявила, що вона та 11 її приятелів «виплили» зі стільців і кілька разів облетіли вітальню.
1980 року журнал «Soldier» повідомив, що шоломи з ведмежої шкури, які носять ірландські гвардійці, охоронці Букінгемського палацу, потребують регулярної стрижки. Як повідомлялося у статті, ведмежа шкура навіть після смерті тварини зберігає оригінальний гормон, який відповідає за ріст вовни. Автор статті зробив висновок: вчені припускають, що відкриття може бути використане в медичних дослідженнях, особливо у вирішенні проблеми облисіння. Як доказ журнал процитував слова ірландського майора Урса (ursa – з лат. «ведмідь»), який зазначив, що шерсть починає рости навесні, після того, як звичайні ведмеді прокидаються після зимової сплячки. Журнал також опублікував фотографію гвардійців, що сидять в армійській перукарні в шоломах. Примітно, що на жарт «повелася» газета «London Daily Express», яка передрукувала статтю як реальну історію.
Того ж 1980 року телекомпанія «BBC-1» повідомила про те, що «…для того, щоб іти в ногу з часом», легендарний лондонський механічний годинник Біг-Бен замінять на електронний. Повідомлення сколихнуло всю британську громадськість. Обурені англійці телефонували, щоб висловити свій протест. Дехто, правда, цікавився, чи можна буде купити частини старого Біг-Бена. Японська служба «BBC-1» не розгубилася, повідомивши, що стрілки годинника продадуть першим чотирьом слухачам, які зателефонують.
1986 року паризька газета «Le Parisien» вразила своїх читачів повідомленням про те, що уряд ухвалив рішення про демонтаж Ейфелевої башти. Вежу мали перевезти до французького Діснейленду, який будували на сході Парижа, і там зібрати заново. На її місці нібито планували побудувати стадіон на 35 тисяч місць для майбутніх у 1992 році Олімпійських ігор.
1988 року радянська газета «Известия» повідомила, що московський «Спартак» збирається придбати всесвітньо відомого аргентинського футболіста Дієго Марадону. Сума контракту мала становити 6 мільйонів доларів. Пізніше газета «Известия» зізналася, що стаття була першоквітневим жартом, однак до цього новину про переїзд Марадони до СРСР цілком серйозно встигло передрукувати агентство «Associated Press». Це був перший подібний розіграш у радянській газеті. Такий раптовий прояв гумору, мабуть, був обумовлений політикою «гласності».
1998 року мережа фастфуд-ресторанів «Burger King» з помпою оголосила про те, що відтепер буде пропонувати спеціальні гамбургери для відвідувачів-лівшів. У спеціальному прес-релізі компанія повідомила, що рецептура гамбургера не зміниться, проте його інгредієнти будуть розташовані так, щоб при «ліворучному хваті» з нього виливалось якомога менше кетчупу. Наступного дня спеціальний гамбургер на касі замовили тисячі відвідувачів «Burger King».
2002 року мережа британських супермаркетів «Теѕсо» оголосила про появу в продажу дірявої морквини, яка свистітиме, коли звариться. Того ж року мережа магазинів «Waitrose» проанонсувала продаж нового фрукта – пінана (гібриду ананаса й банана).
2008 року канал «BBC» оголосив, що знімальна група, яка працює поблизу Антарктики над одним із серіалів, зняла пінгвінів, які здіймаються в повітря. Як доказ канал продемонстрував відеозапис, який став одним з найпопулярніших відео в Інтернеті. Ведучий каналу Джонс пояснив, що замість того, щоб збиватися в купу, зігріваючись у холодну антарктичну зиму, ці пінгвіни відлітають за тисячі миль у тропічні ліси Південної Америки.
1 квітня 1978 року австралійська баржа прибуксирувала гігантський айсберг до Сіднейської Гавані. Дік Сміт, місцевий авантюрист і бізнесмен-мільйонер, голосно рекламував своє сприяння буксируванню айсбергів від Антарктиди, стверджуючи, що він збирається розрізати айсберг на невеликі кубики льоду, які можна буде вільно продавати по 10 центів за штуку, тому що вони «виготовлені» з чистих вод Антарктиди й покращують смак будь-якого напою, який охолоджуватимуть.
Щороку до 1 квітня компанія «Google» придумує все більш витончений жарт. Так, 2013 року вона заявила про запуск нового сервісу «Гугл ніс». За їхніми словами, програма могла передавати тисячі запахів, причому на будь-який пристрій користувача.
Оксана ЧЕБАН.