Удосконалення туристичної галузі Придністров’я згідно з сучасними міжнародними стандартами – одне з завдань Стратегії розвитку ПМР. Слід зазначити, що з 2019-го, коли розпочалася реалізація цієї важливої для країни програми, вже чимало зроблено для створення матеріально-технічної бази та поліпшення інфраструктури. Особлива увага приділяється формуванню культурно-туристичного простору, до якого включені не тільки пам’ятники архітектури та історії, а й об’єкти, що надають повний комплекс послуг. Вибравши на порталі http://pridnestrovie-tourism.com цікавий маршрут, придністровці, які вирушили в подорож рідним краєм, та гості з-за кордону дістають комплексну інформацію про пам’ятки та доступні розваги, а також про те, де можна поїсти та зупинитися на нічліг.
Для розвитку туріндустрії
Новий імпульс багатогранній діяльності зі створення сучасної туріндустрії надав Указ Президента ПМР «Про проголошення 2023 року в Придністровській Молдавській Республіці Роком агропромислового комплексу, сільських територій і сільського туризму». Завдяки цьому документу, на населені пункти в глибинці по-новому подивилися всі: й органи влади, й самі жителі.
Селяни усвідомили, що можна зацікавити туристів не лише історичними пам’ятками, а й показати традиції: творчі та ремісничі, побутові та гастрономічні. Крихітні населені пункти, які вважалися безперспективними, – ожили. З’ясувалося, що вони самобутні та красиві, цікаві мешканцям придністровських міст і зарубіжним гостям.
У короткий строк сільський туризм став важливою частиною аграрної політики ПМР. Завдяки потокам екскурсантів, розкрився потенціал сільських територій, розпочався їх соціально-економічний розвиток. На всіх рівнях була надана підтримка цьому виду туризму. З’явилися екскурсійні маршрути на сільгосппідприємства, що допомагають ознайомитися з циклом виробництва й оцінити якість сировини та продуктів, а також тури вихідного дня в сільській місцевості, що демонструють красу природи, унікальність архітектури, самобутність національної культури.
Велика увага приділяється вдосконаленню спектра послуг, у першу чергу, – створенню баз відпочинку в сільській місцевості. Готелі, здебільшого розташовані в містах, не завжди задовольняють туристів, які цікавляться відпочинком на природі. Цій категорії мандрівників ближче гостьові будинки. На відміну від готелів, вони надають умови, наближені до домашніх.
Цього року була досить актуальною тема створення та розвитку гостьових будинків, розташованих на природі. Для підприємців, зайнятих у галузі сільського туризму, і тих, хто планує розпочати таку діяльність, було передбачене виділення грантів розміром від 80 500 до 161 000 рублів ПМР. Змогли господарі гостьових будинків узяти участь і в республіканському конкурсі «Кращий об’єкт сільського туризму (агротуризму)». З двома такими ініціативними людьми та з умовами, створеними ними для відпочинку на природі, газета знайомить своїх читачів.
Фазенда «Садки»
Понад чверть століття тому в Садках, які більше схожі на хутір, ніж на село, почав облаштовувати садибу рашківчанин Віктор Музика. Родючу землю на березі Дністра він приглянув для ягідних плантацій і бджільництва.
Віктор Олексійович шукав цікаві сорти ягідних культур, прагнув акліматизувати їх у рідному краю, збирав багатий урожай, якого вистачало сім’ї та ще й на продаж залишалося. Незабаром слава про його плантації розлетілася на всю округу. Жителі Кам’янського району, які поділяли захоплення В. Музики, приїжджали в Садки, щоб придбати кущі малини, ожини, смородини. Вони ще й передовий досвід переймали щодо догляду культур.
Господар – людина відкрита, товариська. Він із задоволенням показував усім охочим своє обійстя. Тут із довгими рядами ягідників сусідять різні види фруктових дерев і декоративних рослин. Є екзотичні для нашого краю. Одні посаджені для справи, інші – для краси.
Кожного гостя – званого і такого, що заглянув на вогник випадково, – Віктор Олексійович, як і належить, зустрічав привітно. Пригощав не тільки ягодами, а і чаєм із лікарських трав з медом, у якому багато корисних для здоров’я речовин, та з домашнім варенням. Усе ароматне, смачне!
От уже Придністров’ям поширилися розмови про цікаву садибу, де можна в первозданній тиші посидіти біля ставка з вудкою, милуючись прекрасним пейзажем; скупатися в Дністрі та погуляти лісом, що зростає довкола; організувати пікнік, на якому спробувати натуральні продукти, вироблені на фазенді (так із гумором називає цей куточок господар). У Садки почали приїжджати перші туристи. Здебільшого – на один день, оскільки влаштуватися на нічліг спочатку можна було лише в наметах, для установки яких є багато гарних куточків.
Проте не всім такий невибагливий відпочинок до душі. Щоб приймати на фазенді значну кількість гостей і розселяти їх з комфортом, В. Музика взявся за спорудження окремої будівлі, спеціально спроектованої для прийому постояльців. Тепер тут створені всі умови.
«У номерах одночасно можуть розміститися 14 осіб. Спальні різні – для сім’ї, для компанії. Постаралися зробити все екологічно чистим: стелі та двері – дерев’яні, підлога викладена плиткою. Саме під нею розташовується опалювальна система, тому всі приміщення прогріваються рівномірно. Є лежанка. Взимку на ній добре гріти спину, щоб не боліла. За старих часів так і робили», – розповідає В. Музика.
Гостьовий будинок у глибинці за комфортом нічим не поступається міському. Централізованого водопостачання в Садках ніколи не було, але на фазенді насос качає воду з джерела, забезпечуючи всі потреби. Є душові кімнати та санвузли. У номерах і вестибюлі – зручні меблі. На стінах – акварельні пейзажі, що доповнюють мальовничий вид із вікон. У планах господаря – створити бібліотеку для гостей.
Усім необхідним оснащена кухня. Тут можна приготувати ті страви, для яких не годиться мангал у дворі. Щоправда, лише з продуктів, які привезли з собою туристи. У перспективі на фазенді заплановане відкриття торговельної точки з продуктами повсякденного попиту – для зручності тих гостей, які приїхали на днинку, а захотіли залишитися на декілька. Таких туристів із кожним днем стає все більше. Приїжджають не тільки з різних куточків нашої республіки, а і з Європи, щоб хоч ненадовго забути про міську метушню та набратися сил.
«Віктор Музика створив умови не тільки для комфортного відпочинку, а і для оздоровлення. У будиночку апітерапії можна поспати на вуликах, це сприятливо впливає на організм людини. Допомагає розслабитися японська лазня «офуро», вода в якій настояна на лаванді, липі та інших лікувальних травах.
Тих, хто любить активний відпочинок, на озері чекають катамарани, – поділився враженнями Федот Цибульський, який брав участь у роботі комісії, що визначала переможців конкурсу «Кращий об’єкт сільського туризму». – Фазенда вміло вписана в ландшафтний комплекс: рукотворна краса доповнює велич гір і Дністра. Існують елементи агротуризму. Господар ділиться з гостями секретами вирощування ягідних культур, знайомить з екзотичними рослинами. Наприклад, з актинідією та сумахом, а у хазяйок можна взяти фірмові рецепти консервованих овочів і фруктів, трав’яного чаю. У комплексі ці чинники привертають увагу великої кількості екскурсантів і примножують туристичну популярність Кам’янського району».
Агропансіон Віктора Музики був гідно оцінений конкурсною комісією. Приз за третє місце, як і виграний грант, господар має намір інвестувати в розвиток фазенди – упорядкувати ґрунтову дорогу до Садків.
Козачий гостьовий будинок
Анжела Пономарьова ознайомилася з селом Валя-Адинка, як співробітниця одного з придністровських туристичних агентств. Тут кожен куточок сповнений легенд: грот у величезній кам’яній глибі чутка пов’язує з ім’ям легендарного Устима Кармалюка; десь у лісі ховаються Чортовий Яр і сліди відьми Горпини, про яку розповів Генрік Сенкевич; ну і скарбницю, нібито зариту багатим мірошником після революції, всі шукають досі…
Додайте сюди один із стародавніх храмів Придністров’я з оригінальною архітектурою, розсадник, у якому вирощують сотні рослин, Головатий камінь – незвичайний природний об’єкт на вершині пагорба, звідки відкривається мальовничий краєвид. Розумієте, якими привабливими можуть бути ці місця для туристів?
Анжела Петрівна, як справжній професіонал, оцінила перспективи села і вирішила відкрити тут власний гостьовий будинок. Вибрала хату, якій уже понад 100 років. Від власників, що продавали її, дізналася про історію сім’ї та будівлі й зрозуміла, якою постане садиба перед туристами.
«Хотілося, щоб гості відчули спокій і розміреність сільського життя, які так сподобалися мені, та занурилися в минуле, в ту історичну добу, коли хату побудували й обставили, – розповіла А.Пономарьова. – У двох кімнатах усе збереглося в народному стилі: піч і старовинні меблі, вишиті рушники, ткані килими, іконостас у червоному кутку. Сучасній молоді цікавий кожен предмет. От, наприклад, софка (зменшувальне від софа) – дерев’яний прообраз сучасного дивана. На ній можна сидіти та спати, а ще її можна використовувати як скриню для зберігання речей».
Про кожен предмет у будинку хазяйка розповідає цікаву історію – і туристи дізнаються про віковий сільський устрій найдрібніші подробиці: як працювали та відпочивали, як вирішували побутові питання. Тут покажуть, як готувати в печі, та пригостять домашніми шурпою і голубцями з казана, маринованими грибами, які можна зібрати в лісі, що обступив село з усіх боків, й оладками з тільки-но зірваних з дерева яблук. Натуральні продукти – одна з «фішок», за допомогою яких залучають у село туристів.
Знайомить екскурсовод гостей і з унікальною архітектурою, притаманною Валя-Адинці. Башки – стародавні житла з місцевого каменя – навряд чи побачиш іще в якомусь населеному пункті регіону. Може, їх почали будувати ченці, що оселилися тут у ХVІІ столітті, чи сама природа підказала першим поселенцям, як використовувати величезну кількість валунів. Горбистий ландшафт вимагав створити спочатку тераси, потім зі здобутих при цьому каменів будували башку – за таким же принципом, як піраміди. Інколи вона «поринала» углиб пагорба. По факту – це одна кімнатка з великою піччю. Описувати її довго, та й нема для чого. Щоб зрозуміти та навіть відчути, як жили наші далекі предки, досить з’їздити у Валя-Адинку.
«Є башка і на нашому подвір’ї. Вона попередниця хати. Сім’я мешкала в ній, поки тривало будівництво. Тут влітку почуваєшся, як із кондиціонером, а взимку тепло», – розповіла А.Пономарьова. Такий само природний клімат-контроль і в старовинному підвалі. Зберігають у ньому все: овочі та фрукти, продукти та консерви – ніякого холодильника не треба.
Прагнення хазяйки Козачого гостьового будинку зберегти аутентичний валя-адинкський устрій, ознайомити з ним широкі верстви населення держава підтримала грантом.
Кошти на розвиток сільського туризму одержали ще 11 придністровських підприємців. Вони побудують нові місця відпочинку в селах, завдяки чому мандрівники відкриють для себе місцеві традиції, побут і кухню пращурів, зможуть помилуватися унікальними пам’ятками та дивними природними пейзажами. Водночас у селян з’являться додаткові джерела доходу, а туристична привабливість Придністров’я зростатиме.
Ніна ПАНАЇДА.