Новий рік щастя в дім приносить

Свято «Старий Новий рік», яке в багатьох країнах світу викликає подив, у нас дуже люблять. Ще б пак – адже це ще один привід відсвяткувати Новий рік, нехай навіть його і називають «старим». Тим же, кому не вдалося зустріти його 31 грудня, це і зовсім як порятунок.


Що насправді означає дата, які традиції має та коли її потрібно святкувати у 2024-му – розповідаємо нижче.

Старий Новий рік відзначають у ніч з 13 на 14 січня. Як і перше січня, воно знаменує початок нового року, а епітет «старий» зовсім для нього не випадковий.

Прецедент виник після введення в 1918 році григоріанського календаря, внаслідок чого 1 січня за юліанським календарем стало відповідати новій даті.

Як правильно його відзначати. Однією з головних традицій Старого Нового року був Щедрий вечір. До хати запрошували гостей, а господиня накривала багатий і пишний стіл, на якому переважали м’ясні страви, зокрема красувалося запечене порося, вареники з сюрпризами та щедра кутя.

Кашу готували до світанку з крупи, принесеної з комори найстаршою жінкою в сім’ї, а глава роду набирав воду з колодязя або ополонки. Кутю затирали з традиційними замовляннями й варили під особливим пильним наглядом. Каша не мала бути дрібною чи білою, а також розваритися і піти через край горщика. В такому випадку її викидали, щоб позбутися біди. На відміну від різдвяної, кутю на Старий Новий рік заправляли не просто олією, а свинячим жиром або салом.

Вареники з сюрпризами вважалися своєрідним ворожінням цього свята. У начинку додавали грудочку цукру, монетку, ґудзик, перець та інші «сюрпризи». Залежно від отриманої начинки, кожен член сім’ї очікував від нового року багатства, врожаю, здоров’я або ж біди. Головне – не зламати зуби через таке частування!

До вечері, як і на Святвечір, сідала вся сім’я. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був світлий, ретельно випраний та чистий. Після вечері треба обов’язково зайти до сусідів і попросити одне в одного вибачення за можливу провину, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді.

Якщо вийти на подвір’я опівночі, то можна відчути, як Новий рік проганяє Старий. У перший день новоріччя найбільш поширеним був, та і нині залишається, обряд посівання. Вважалося, що цей звичай дійшов до нас іще з дохристиянських часів, адже наші пращури зустрічали Новий рік не взимку, а навесні, тому асоціювали його з надіями на добрий урожай.

Засівання на Старий Новий рік. Раннього ранку парубки (дівчата засівати не ходили) набирали в рукавиці й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) і, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім – у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів: «Ой роди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!… На щастя, на здоров’я, на Новий рік!»

Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями та грішми. Ходили інколи цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також у цей день віншувати Василів. Загалом, свято проводили благоговійно, з церковними або домашніми молитвами.

Вважалося, що на Новий рік до оселі приходить Доля людини й оселяється в якійсь тварині чи речі, тож пильно стежили, щоб «злий» не зашкодив їй. Тому щедро викупляли те, що «пропало», а також нічого нікому не давали й не позичали (окрім вертепу та посівальників). Усі старалися бути радісними, веселими й добродушними. Уникали на новорічне свято сварок і прагнули помиритися з усіма сусідами, адже як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш.

Ще одна цікава традиція свята – ворожіння та пророцтва, прощення образ та примирення, а також довгоочікуваний час опівночі, коли можна загадати заповітне бажання. У день свята годилося щедро приймати гостей, нікого не залишати без частування, а також більше посміхатися та бажати добра всьому оточенню.

Що не можна робити на Старий Новий рік. Вважалося, що в цей день не слід вимовляти слово «тринадцять», а також рахувати дрібні монети, оскільки це принесе сльози на весь рік. Також багато хто досі вірить, що на Старий Новий рік та у Василів вечір не можна нічого давати в борг, інакше весь рік у боргах мине. Існує й більш дивна прикмета: якщо 14 січня винести сміття, то й щастя з хати винесеш.

Забобонні люди вірять, що в перший день Старого Нового року до хати першим обов’язково повинен увійти чоловік, саме тому посівати ходили тільки парубки.

Післяслово: в деяких селах нашої республіки діти та дорослі – учасники самодіяльних колективів – вбираються в різні костюми, беруть велику зірку й ходять вулицями або по дворах, співають різдвяні веселі пісні. Вони жартують, радіють святу, чистому білому снігу та самому спілкуванню. Іноді їм за це дають або гостинці, або ж дрібні гроші.

Це може стати в пригоді

Рецепт щедрої куті на Старий Новий рік

Кутя – головна обрядова страва української кухні на всі зимові свята. Розрізняють кілька видів куті: пісна, голодна, поминальна, багата. На Щедрий вечір і Старий Новий рік готують щедру кутю. У крупу можна додавати молоко, вершкове масло і смалець, адже піст уже закінчився. Українці вважають, що багатшим і ситнішим буде стіл на Старий Новий рік, то благополучнішим буде рік.

Багата кутя на молоці

Складники:
пшениця – 400 г;
молоко – 750 г;
вершкове масло – 70 г;
мед – 50 г;
мак – 50 г;
сухофрукти – 200 г.

Пшеницю кілька разів промити й замочити на ніч у холодній воді (хоча в магазині часто продають крупу, яка не потребує замочування). Потім злити воду, пшеницю залити молоком і варити до готовності (30 – 50 хвилин). У гарячу кашу додати вершкове масло й остудити під закритою кришкою.

Мак залити склянкою теплої води й залишити на 10 хвилин. Потім перетерти в ступці до появи білого «молока». Сухофрукти також замочити в теплій воді на 10 хвилин. Змішати пшеницю, розтертий мак, сухофрукти, мед. За бажанням можна розбавити кутю молоком або узваром.

Щедра кутя з перловки

Складники:
перлова крупа – 200 г;
мак – 100 г;
волоські горіхи – 100 г;
родзинки – 100 г;
курага – 100 г; мед – 2 ст. л.;
вершки 20 % – 70 г.

Перловку промити кілька разів і залити водою у співвідношенні 1:2. Варити перлову крупу до напівготовності (25 – 30 хвилин). Потім влити в кашу вершки й варити ще 30 хвилин. Готову кашу приправити медом. Мак залити окропом на 10 хвилин і потовкти в ступці. Курагу і горіхи дрібно порубати.

Змішати перлову крупу, мак, курагу, родзинки та горіхи. За бажанням можна розбавити кутю молоком.


Христина ЖУРАВЕЛЬ. 

Фото: novostipmr.com