Президент Придністровської Молдавської Республіки Вадим Миколайович Красносельський зустрівся з журналістами в студії Першого Придністровського телеканалу. Під час спілкування були порушені животрепетні для всіх придністровців теми. Пропонуємо увазі читачів коментарі, на наш погляд, найголовніших із них.
Про загрози та ризики для Придністров’я
Ні для кого не секрет, що наша республіка перебуває в непростому геополітичному і політичному становищі. Навколо неї відбуваються складні й небезпечні події, проте водночас усередині держави ситуація спокійна, хоча чинність указу Президента про високий «жовтий» рівень терористичної небезпеки регулярно продовжується.
Вадим Миколайович, коментуючи це питання, сказав, що «…доля у нас така, так склалося». Причиною ж усіх складнощів він вважає геополітичні катастрофи, до яких відніс розпад Російської імперії та Радянського Союзу, що залишили
«…свій негативний слід на багато десятиліть, якщо не на століття». Він назвав інші виклики, які посилили й так нелегке становище, причому не тільки у нас, але й в усьому регіоні, у Європі та усьому світі. Йдеться про пандемію коронавірусу, а тепер ще й про бойові дії в Україні.
■ «Ми живемо в цих умовах. Природно, все, що відбувається за межами Придністров’я, впливає на нього. Якщо хтось думає, що бойові дії ніяк не вплинуть на Придністров’я, – помиляється».
■ «Ми тверезо оцінюємо ситуацію і розуміємо, що, звичайно ж, і пандемія, і бойові дії в Україні – фактори негативні й, безсумнівно, поширюватимуться і на Придністров’я тією чи іншою мірою. Йдеться про логістику, економічні зв’язки, роботу наших підприємств і колективів тощо… Тому наше завдання – консолідуватися і мінімізувати втрати, завжди думаючи про розвиток. Це нам під силу, як би не було складно. Викликів багато, зокрема й небезпека, яка нависла над нами, – воєнна небезпека. Звичайно ж, треба думати й про це», – зазначив Вадим Миколайович.
Війни в Придністров’ї не повинно бути
■ Глава держави докладно зупинився на своїх зусиллях щодо налагодження контактів із міжнародними колегами, дипломатами, послами, організаціями, представниками ОБСЄ та Європейського Союзу: «Я детально пояснюю їм, чому не можна допустити виникнення бойових дій у Придністров’ї. В принципі, мене чують. Я відчуваю загальний настрій і Молдови, і Європейського Союзу, і західних держав, і Російської Федерації, й України – не можна допускати ескалації конфлікту на території Придністров’я».
Напевно, всім громадянам республіки має бути зрозуміло, наскільки це складна робота. Адже державі довелося пережити вчинені терористичні акти. Відповідні органи спрацювали правильно, проявили пильність і не допустили масової загибелі людей.
■ «Та ми ж не озлобилися, а, навпаки, намагаємося навіть на прикладі цих терактів показати, що це погано, що це шлях у нікуди, шлях до ескалації», – пояснив Президент.
Зупинився він і на темі економічній, констатуючи той факт, що Молдова поводиться не по-партнерськи, утискує придністровських економічних агентів, причому часто без вагомої причини. Придністровським заводам блокують вивезення товарів, нібито саме в них бачать воєнну загрозу. Виконання замовлень зриваються, бюджет не повністю отримує гроші від підприємств.
За словами Президента, розв’язанню цих проблем теж приділяється увага, ведеться велика робота, тому що «…як би не було складно, треба мати переговорний майданчик, на ньому стояти, говорити та рухатися вперед». Він наголосив, що тільки-но припиняється переговорний процес, тільки-но одна зі сторін починає обманювати іншу, руйнується все, руйнується дипломатія і вступають в дію люди військові.
■ «Люди військові можуть легко вступити в дію по команді, а зупинити процес війни набагато складніше, ніж його не допустити. Найкраща переможна війна –
та, яку не почав. От і все, приблизно так. Придністров’я прагне до збереження миру. Я як Президент, мої колеги, МЗС і всі інші партнери навколо нас, ми і наші союзники прагнемо довести неприпустимість конфлікту, його дуже важкі наслідки, й тим самим зберегти мир не тільки в Придністров’ї, але і в регіональному просторі в цілому», – так висловив свою позицію Президент ПМР.
Миротворча місія виконується
Нагадаємо, що миротворчій операції притаманна роль нейтральної третьої сторони для встановлення і збереження режиму припинення вогню і створення буферної зони між конфліктними сторонами. Так відбувається і на лінії зіткнення Молдови та Придністров’я. Нині спостерігається безперервне інтенсивне озброєння сусідньої держави. У новинах раз у раз миготять повідомлення про постачання в Молдову танків, літаків, знарядь ППО. Крім того, новини про регулярні навчання з арміями НАТО розбурхують нерви придністровців, адже вони часто чують стрільби з різних видів зброї та, звичайно ж, хвилюються.
■ Для чого все це робиться, Вадим Миколайович пояснив так: «У зв’язку з цим треба дивитися, які озброєння надходять: наступальні, летальні, оборонні. Завдання фахівців – оцінювати ті озброєння, за допомогою яких можна почати воєнну агресію. Вони це роблять і доповідають мені. Так, про все, що надходить до Молдови, ми, звичайно, прекрасно знаємо. Проте, навколо війна, ось у чому нюанс. До неї залучені багато держав… і, природно, прикордонні найбільше заклопотані своєю безпекою і тією чи іншою мірою мають право на озброєння. З Молдовою питання інше. У ній конституційно закріплений статус нейтральності».
За словами Президента, якщо, наприклад, Молдова заявлятиме про вихід із цього статусу, то це вже буде виклик, на який дуже важливо звернути увагу.
■ «Якщо ж вони десь у Зону безпеки заходять, то у нас є миротворча місія й Об’єднане контрольне командування, тобто працюють механізми миротвор-
чої операції, які повинні фіксувати такі порушення, щоб надалі подібних негативних проявів не було. Треба, звичайно, дивитися на все це з обережністю. Я не в захваті від озброєння будь-якої сусідньої держави», – підсумував Президент.
Щоб у ПМР зберегти мир, треба продовжувати діалог
Про переговорний процес у форматі «5+2» розмови на різних рівнях уже багато років не припиняються. Придністровське керівництво на чолі з Президентом робить усе можливе, щоб привернути увагу всієї світової спільноти й безпосередньо осіб, які могли б сприяти проведенню мирних переговорів. У середині грудня в Тирасполі відбулася зустріч Президента ПМР Вадима Красносельського з Послом з особливих доручень МЗС України Павлом Роговеєм, який заявив, що Україна – за мирне врегулювання молдовсько-придністровського конфлікту, але без Росії.
■ Вадим Миколайович висловив свою думку, як до всього цього треба ставитися: «Це позиція України. Здебільшого, вона позитивна. Мене радує, що саме так, але надалі позиція України вже інша: якщо на будь-якому переговорному майданчику, будь то формат «5+2» чи інші формати, буде присутня Російська Федерація, то Україна там не працюватиме. Це їхня принципова позиція. Зрозуміло чому. Це не вимагає додаткових коментарів. Я висловив свою позицію: Придністров’я послідовно домагатиметься відновлення роботи формату «5+2»».
■ З огляду на всі складнощі у відносинах між країнами-учасницями формату «5+2» Президент ПМР впевнений: якщо постаратися, то все-таки можна все організувати й домовитися: «Тепер так гостро це все сприймається, але мине час і можна буде сісти за стіл переговорів. Тому я ні в якому разі не виключаю можливість продовження діяльності формату «5+2» і сподіваюся на її швидке відновлення… Навіть попри всі перешкоди, треба з них виходити й продовжувати діалог».
Про республіканський бюджет 2024 року
Нагадаємо, що витрати державного бюджету складаються з різних статей, включаючи витрати на соціальні програми, освіту, охорону здоров’я, науку і культуру, оборону і безпеку, інфраструктуру і транспорт, а також виплати за державним боргом тощо.
Республіканський бюджет 2024 року Президент назвав і ризикованим, і перспективним. За його словами, Фонд капітальних вкладень (ФКВ) дійсно скорочений, однак уже розпочаті об’єкти треба завершити. «Понад 200 млн рублів ми виділяємо на закінчення робіт на об’єктах Мінпросу, МОЗ, культури, міст і сіл».
Про зарплати й пенсії
Президент наголосив, що ці питання вирішувалися на рівні серйозних багатогодинних нарад із міністерствами й відомствами.
■ «Завдяки спільній роботі, в січні ми плануємо наблизитися до розв’язання питання заробітних плат і пенсій… У міністерствах просвіти й соціального захисту ми плануємо підвищити зарплати приблизно на 25 %. Пенсії теж збільшаться на той чи інший відсоток – може, на 10-12 %, будемо вирішувати в січні, коли чітко знатимемо наші залишки й можливості. Стосовно до Міністерства охорони здоров’я, то ми плануємо перехід усіх наших лікувальних установ на пілотний проект, як це зроблено в РКЛ… Підвищення плануємо з 1 квітня, тому що до цього необхідно підготуватися – і самому Міністерству охорони здоров’я й окремо кожному медичному закладу. Це непросте питання», – поділився планами Глава держави.
Недобудованого житла залишилося мало
■ «Якби його було більше, ми реалізували б усе повністю і дали б людям доступне житло. Нині ж будувати з нуля дуже важко й дорого. Ця програма і тепер є чинною. Ми запустили в Тирасполі два будинки: один у селищі Фрунзе (ним відатиме МВС), де вже створений кооператив; інший – на вул. Текстильників (роботами керуватиме місто). На стадії реалізації перебуває будинок у Рибниці й плануються ще два будинки в Бендерах… Узагальнюючи все вищевикладене, зокрема й котеджний кооператив на 132 квартири, які ми будемо здавати на початку вересня нового року, всього десь вийде близько 1 000 квартир для фахівців. Це тисяча сімей, отже – добра перспектива розвитку. Крім того, діє перспективна програма з кредитування з метою викупу вторинного житла. На сьогодні молоді сім’ї одержали вже 270 квартир. Багато працівників бюджетної галузі мають можливість отримання сертифіката і свого житла… Це може бути й будинок у передмісті або сільській місцевості – на розсуд самих жителів… Люди вибирають, отримують сертифікат і викуповують це житло. Щодо цього будемо рухатися тільки вперед», – визначив плани Президент.
Хто був героєм нашого часу у 2023 році?
■ На це запитання Президент дав чітку і певну відповідь: «Весь придністровський народ. Це ті, хто лікує, навчає, охороняє, обороняє, піклується, хто дбає про свій будинок, хто працює на благо Придністров’я. Багато людей працюють, прибирають вулиці з лопатою, на морозі, на холоді… Чесно і відверто скажемо, що вони отримують малу зарплату. Главам адміністрацій, місцевим Радам треба про це теж задуматися. Це стосується й муніципальної програми. Цих людей треба, безсумнівно, підтримувати. Тому всі – герої нашого часу, від двірника до посадової особи того чи іншого рангу, якщо він чесно виконує свій обов’язок».
2024-й – рік сімейних цінностей
За даними статистики, в ПМР фіксується багато розлучень. Президент тримає на контролі й цю проблему. У бесіді з журналістами Першого Придністровського він пригадав історію Російської імперії, Радянського Союзу і сучасного Придністров’я. За його словами, в Російській імперії кількість розлучень становила 2,5 % – 3 % від загальної кількості сімейних пар. У СРСР відсоток був набагато більший…
■ На думку Глави ПМР, проблема в тому, що «…молоді люди не відчувають відповідальності за сім’ю… Звичайно ж, нікого судити не можна, у кожного свої проблеми»…
«Сім’я – це праця, щоденна і постійна. Сім’я – це компроміс. Сім’я – це витримка, це мудрість. І, природно, якщо ти хочеш чогось досягти в житті, ти повинен прой-
ти певні іспити, зокрема й зі сімейного будівництва.
Що стосується сімейних цінностей, – акцентував В. Красносельський, – то ми хочемо показати важливість сім’ї. Сімейні цінності в Придністров’ї – це наші традиційні цінності, які ми вбирали багато століть тут, на придністровській землі. Це не ми придумали, не я придумав і оголосив рік. Ні. Я хочу наголосити, що сімейні цінності – це не порожній звук. Їх треба формувати, їх треба берегти…
Сімейні цінності є важливим елементом нашого демократичного суспільства. От наскільки це все глибоко, скільки можна про це говорити, думати, доводити. Принцип побудови сімейних цінностей залежить від кожного з нас, від кожної сім’ї. Якщо хтось думає, що від нього нічого не залежить, то даремно, тому що насправді все складається: як картина з пазлів, так і суспільство складається з поведінки людей… Ми хочемо просто акцентувати на цьому».
Базова складова – на місцевому виробництві
Підсумки розвитку економіки ПМР свідчать, що на сьогодні близько 90 % всієї овочевої продукції, яка реалізується на місцевих ринках, вирощена на придністровській землі.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи зможемо ми надалі забезпечити себе продуктами першої необхідності, Президент нагадав, що, починаючи з 2017 року держава серйозно й цілеспрямовано працювала над темою продовольчої самодостатності.
■ «Базова складова повинна ґрунтуватися на місцевому виробництві. У нас є хороші результати. Наприклад, молочна галузь. Якщо до 2017 року ми забезпечували придністровським молоком близько 30 % ринку, то тепер – більш ніж 70 %. Це, звичайно, результат… Однак, як ми його досягли? Завдяки великій комплексній програмі: доступному кредитуванню на розширення виробництва – кредит під 6 % річних, а не 25 %, як було раніше. Кредитування купівлі дійного стада: держава повертає майже половину всієї затраченої суми. Один рубль за кожен літр зданого молока на переробні підприємства (нині їх уже близько 45) теж має значення, – пояснив Президент. – Природно, це і зрошування. Ми запустили велику комплексну програму з меліорації. На сьогодні під поливом конкретно перебувають 33 000 га землі. Наш клімат передбачає меліорацію. Будь-яка овочева й плодоовочева продукція без неї неможлива. Нині близько 90 % усієї овочевої продукції на ринках Придністров’я – це екологічно чиста продукція, вирощена на придністровській землі».
Маленьке Придністров’я попереду всієї планети
Найбільшою перемогою у 2023 році був успіх придністровських школярів на Міжнародному фестивалі спорту в Москві. Вони посіли перше загальнокомандне місце. Дуже важливо, що й виступали під придністровським прапором, у костюмах з написом «Придністров’я». Президент стежив за їхніми виступами й теж гідно оцінив досягнутий успіх. Він розповів в ефірі телеканалу про те, що запросила придністровців Ірина Родніна – олімпійська чемпіонка з фігурного катання, депутат Держдуми РФ. Вона очолює напрямок спорту.
■ «Я знав, що ми досягнемо там гарного результату. Школярі не підвели. Після успіху на фестивалі в Москві Родніна привітала їх. У нас маленька держава, та я можу зачитати аркушів п’ять прізвищ тих юнаків і дівчат, що стали чемпіонами в єдиноборствах, боксі, кікбоксингу, східних єдиноборствах, веслуванні, волейболі та футболі, плаванні… Придністровські спортсмени не тільки посіли перше командне місце, вони медалей завоювали більше, ніж друге, третє, четверте разом узяті. Розумієте? Це показник. Особисто я не сумнівався, що приблизно так і буде. Напевно, більш дивно було для росіян, казахів, абхазів, для учасників із Вірменії – представників країн СНД. Приїхало маленьке Придністров’я – і попереду планети всієї».
Що ж показали наші юні спортсмени? Виявляється, не тільки спортивні досягнення. Вони демонстрували Придністров’я: розповідали про його історію, у них була символіка республіки, вони співали придністровський гімн, вони пишалися Придністров’ям.
■ «Щороку наші спортсмени здобувають на світових і європейських змаганнях близько 80 медалей різного ґатунку. Це дуже високий результат. Я знаю, що кажу… У Придністров’ї займаються спортом понад 30 000 осіб. А якщо взяти, наприклад, такий рух, як «Шкіряний м’яч»: беруть участь близько 230 – 250 команд у трьох вікових групах, дівчатка і хлопчики, кожна школа виставляє свої команди… У спортивних танцях маленькі придністровці стали чемпіонами світу в Китаї… Це і є життя нашого Придністров’я, а ви запитуєте, хто у нас герої», – розповів Вадим Миколайович.
Спорт у нас для всіх і можливості для всіх
Минулого вже року в Придністров’ї тривала діяльність із розвитку спеціалізованих, зокрема й спортивних установ для людей з особливостями здоров’я. Президент часто бував з інспекціями в них, тому що глибоко переконаний, що «…саме спорт, а не таблетки можуть реально поправити здоров’я людини».
■ «Я вам розповім дві історії. Ще в школі я серйозно ставився до спорту. Для мене прикладом сили й волі був Валентин Дикуль, який дістав серйозну травму під час виконання циркового номера, але не здався. Вже паралізований, він виконував фізичні вправи, одужав і заснував школу Валентина Дикуля, в якій допомагають тим, хто має каліцтво. Тобто він довів, що, завдяки спорту, можна стати на ноги. Це можна сказати й про долю Юрія Власова – олімпійського чемпіона з важкої атлетики, який до 30 років став інвалідом, а потім завдяки спорту, але спорту розумному, одужав і знову показував високі результати», – Президент при цьому навів ще багато прикладів відновлення і соціалізації в суспільство людей із проблемами здоров’я.
■ «З такою філософією я і почав працювати, хотів створити умови для того, щоб люди почали займатися спортом. Такі комплекси вже є в Бендерах, Рибниці, Дубоссарах, у Тирасполі. В Тирасполі – це три великих зали для занять спортом: тренажерний і для тенісу, а також для ігрових видів спорту, не кажучи вже про бібліотеку, парильні та про все необхідне для реабілітації таких людей. Я кажу всім: не впадайте у відчай, не опускайте руки, ми зробили те, що може допомогти вам. У Тираспольському центрі є три мікроавтобуси, спеціальний підіймач для інвалідів-візочників, їх привозять на заняття спортом… Не скрізь є такий тренажерний зал, як у цьому спортивному комплексі. Я вдячний його керівництву, що робить велику справу: допомагає людям, які цього потребують. І ще раз кажу: не треба опускати руки, треба йти вперед і досягати результату. І ті приклади, які я навів, тому прямий доказ», – аргументував своє ставлення до теми Президент.
Великий урок історії від Президента
У грудні Вадим Миколайович провів відкритий урок історії для студентів, школярів, суворовців і не тільки.
■ Він поділився тим, як почувався в ролі вчителя: «Треба було компактно зібрати весь обсяг історичних знань про Придністров’я і підготувати з них урок на 45–50 хвилин, упродовж яких торкнутися тисячолітньої історії Придністров’я і, звичайно, не забути про день нинішній, про придністровський народ, про Придністров’я. Хвилювався, так. Сам усе писав, начерки робив. Той, хто йде на урок до дітей, ні в якому разі не повинен користуватися чиєюсь допомогою. Ви самі повинні цей урок скласти, проговорити його кілька разів, а потім вийти й донести до аудиторії інформацію.
Чому урок історії? Історія – це наша доля, історія – це наше минуле, і треба знати його, щоб прогнозувати майбутнє. У наш час особливо. Я, здається, вхопив інтерес молодих людей. Була тиша в залі. Було близько 800 осіб, і всі вони з цікавістю слухали історію нашого При-
дністров’я. Я знав, що про деякі факти багато хто почує вперше. У нас багатюща історія рідного краю, і цією історією треба пишатися, через історію треба любити свій край, любити Придністров’я. Ось таке було посилання. Будуть ще й інші теми. Десь у квітні я планую ще одну лекцію для учнів 10-11-х класів та студентів. Тема стосуватиметься Великої Вітчизняної війни, подвигу радянського народу, саме радянського народу в цій страшній, великій війні».
Проекти масштабні, історичні
Придністров’я пишається реалізованими проектами, про які Президент каже, що частина з них – його ідеї, а частина – народилися в обговореннях із фахівцями. Йдеться про Бендерську фортецю, Катерининський парк, меморіальний комплекс у Кіцканах. Нині ж на наших очах будується Музейний квартал. Тривають також упорядкування та ремонтні роботи в парках, зокрема Вітгенштейна в Кам’янці та в Чобручах.
■ «У мене багато ідей. Бюджету не вистачить, розумієте, на мої ідеї. Тому я вельми стриманий. Я все-таки здорова людина, і виходжу з наших можливостей, як фізичних, так і фінансових. Тому ті ідеї, які реалізуються, природно, з оглядкою на нашу фізичну і фінансову готовність реалізувати той чи інший об’єкт», – сказав Вадим Миколайович.
Він окремо зупинився на Музейному кварталі, де історія нашого Придністров’я буде представлена від давнини, від скіфів і ще більш древніх цивілізацій, які проживали тут, на території Придністров’я, і до сучасної держави – Придністровської Молдавської Республіки. Найперша експозиція буде присвячена Великій Вітчизняній війні, Яссько-Кишинівській операції, знову ж подвигу радянського народу на придністровській землі.
■ «Музейний квартал вбере в себе всю історію нашого краю, всю історію Придністров’я, Придністровської Молдавської Республіки, міста Тирасполя… Без сумніву ми цей проект реалізуємо. Наш музей археології залишиться на тому ж місці в Катерининському парку, де він і є, а тут уже експозиція продовжиться. Це буде дійсно Музейний квартал, розташований не тільки там, де тепер розгорнулися будівельно-ремонтні роботи. Початок буде в Катерининському парку, потім –версти часу (музей просто неба), а за ними сам Музейний квартал і Бастіон святого Володимира. Це теж наша історія, трагічна історія нашого міста, нашого краю. Якою б вона не була, треба її показувати й знати, що було на нашій землі», – повідомив Глава держави.
У Придністров’ї з’явилися нові нагороди
■ Цю інформацію від Президента передаємо без змін: «Орден Катерини Великої та орден Потьомкіна-Таврійського – це ордени тих великих людей, які залишили яскравий слід тут, на території нашого рідного Придністров’я. Про Катерину знято багато фільмів, поставлені мюзикли, відомі різні історії, багато книг написано, але офіційних орденів не було.
Перший орден Катерини Великої з’явився в Придністровській Молдавській Республіці. І нагороджуються ним ті, хто залишив свій слід у розвитку культури Придністров’я, історії, педагогіки, тобто в гуманітарному напрямку. І під № 1 ним було нагороджене місто Тирасполь у День міста. Абсолютно заслужено.
Орден Потьомкіна-Таврійського. Потьомкін – воїн, керівник, захисник. Чи знаєте ви казки про потьомкінські села? Ні? Потьомкін реально був видатною людиною свого часу. Його цінувала й поважала вся Європа, весь світ, і всі чекали, що скаже Потьомкін. Після взяття фортеці шляхом облоги в 1789 році Потьомкін залишився жити в Бендерах, і звідси керував усією Новоросією.
Розумієте, який глобальний наш край? У 1790-1791 роках він керував молдавсько-волоським князівством, зокрема й Бессарабією. Ось такого масштабу особистість перебувала тут. І, звичайно ж, він був великий патріот Росії, віддана Росії людина. Статут цього ордена захисників полягає в тому, що ним нагороджуються ті, хто залишив слід саме в правоохоронній діяльності, в обороні нашої держави. Цього ордена під № 1 удостоєне місто Бендери. Теж абсолютно заслужено і зрозуміло чому.
Ну і, звичайно, за заслуги в розвитку спорту. Ми сьогодні скільки про спорт говорили? Багато, але донині цілеспрямованої нагороди не було, професійної нагороди не було. Є загальні – «За трудову доблесть», «Трудова слава», орден Пошани. А хотілося виділити напрямки, й ми виділили: спорт, оборону і правопорядок, культуру.
Раніше з’явилася медаль «За порятунок життя». Ми затвердили її до пандемії. Потім настала пандемія, і ми почали заохочувати тих медпрацівників, які рятували життя людей. Відчуйте назву: «За порятунок життя», тобто людина, відзначена цією медаллю, врятувала чиєсь життя. Це дуже важливо».
У Придністров’ї все більше храмів
Навіть старообрядці отримали у 2023 році черговий грант Президента на відновлення своїх ікон. Придністров’я – це світська держава, але Президент періодично зустрічається з представниками всіх конфесій.
■ Отже, це важливо, а наскільки, він розповів сам: «На початковий період заснування в ПМР було чотири православних парафії. Тепер їх близько 140. Ми практично відновили всі храми, зруйновані в богоборчі часи, й побудували нові.
Ми будуємо не просто тому, що нам так захотілося. Ні. Люди цього хочуть. Я наведу приклад храму Архангела Михаїла в Первомайську. Скільки я не приїжджав туди з тих чи інших питань, люди завжди говорили, що їм потрібен храм. Вони вірили в те, що храм буде. А по вірі, як відомо, і дано буде – є така хороша теорія. Якби люди не хотіли, ніхто б там храм не будував, запевняю вас.
Здебільшого у нас побудовані православні храми, але є й інші – католицькі, баптистські, адвентистів, старообрядців, є і синагога в Бендерах. І це наші традиційні конфесії. Чому так, поясню. Знову ж повертаємося до Катерини Великої. Після підписання Ясського миру 1791 року кордон був позначений по Дністру. Потім Бессарабія увійшла до складу Російської імперії, й Катерина Велика запрошувала сюди людей різних конфесій, різних національностей. Тут не було кріпосного права, люди були вільні, одержували наділ землі та можливість дотримуватися своєї віри. Усі заслуговують свого місця і на придністровській землі. Я радий, що ми з владикою Савою (він мудра і дуже глибока людина) запрошуємо всіх на зустрічі, разом обговорюємо питання віри й релігії на території Придністров’я. Я хочу їх чути, бо всі вони генерують позитив і мир. Ніхто не закликає до війни, всі говорять про мир, про стабільність і моляться за Придністров’я. Що більше молитимуться, то краще буде. По вірі й дано буде. Все правильно».
Олена ДВОРСЬКА.
Фото прес-служби Президента.