Великий цикл зимових Святок завершує Хрещення Господнє, яке відзначається 19 січня.
Його назва має грецьке коріння: «хрещаю», «хрещу» означає «занурюю у воду». Як тіло очищається водою, так душа людська, що увірувала у Спасителя і кається, буде очищена від гріхів. Ось тому цей день ще називають святом очищення.
В основу свята покладено євангельський переказ про прийняття Ісусом хрещення. У 30-річному віці він прийшов на річку Йордан до Івана Предтечі, який хрестив людей водою. Іоанн Хреститель був у сум’ятті, побачивши Ісуса, але той йому сказав, що треба виконати всяку правду. Цим виразилися його смирення та єднання з людьми, гріхи яких Син Божий брав на себе. Після омовіння в Йордані на Ісуса зійшов Дух Святий у вигляді голуба і пролунав голос із небес: «Цей є Син Мій улюблений, в якому Моє благовоління». Так було започатковане таїнство хрещення. Відтоді для кожного християнина воно означає його духовне народження.
Віками зберігається сформований порядок святкування Хрещення. Напередодні, 18 січня, настає святвечір. Це такий же день суворого посту, як і напередодні Різдва: віряни намагаються нічого не їсти до першої зірки. Увечері на них чекає голодна кутя – на вечерю готують пісні страви: борщ, вареники з простою начинкою, гриби, узвар.
У храмах служать спеціальні молебні, здійснюються водосвяття. Люди несуть водохресну воду додому, всі з благоговінням відпивають її по ковтку, потім кроплять увесь будинок, двір та майно, щоб уберегти від бід і псування. Водохресну освячену воду зберігають цілий рік до наступного свята, при цьому вона не псується й залишається свіжою, тому що в цей час у всіх водоймах води мають особливу Божественну силу.
У день Богоявлення відбувається хресний хід до річок, озер, ставків. Священики здійснюють особливий обряд освячення води – після молебню опускають в ополонку напрестольний хрест. Занурюватися в цю купіль слід триразово зі словами «В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».
Православні занурюються в крижану воду для того, щоб змити гріхи, вчинені під час свят: неприборкану гульбу, розгнуздані бенкети, переодягання ряджених, язичницькі танці, чорнокнижні ворожіння. У православних починається новий період життя «зі скутістю духу, засмученням серця, зі скорботою, соромом і покаянням».
У Придністров’ї також ревно дотримуються водохресних обрядів і традицій.
Павло ОСТАПЕНКО.
Фото Марини Сови.