Його з любов’ю величали «батя», «десантник номер один», «перший сокіл ПДВ». Від дня народження Василя Пилиповича Маргелова – батька Повітряно-десантних військ (ПДВ), генерала армії, Героя Радянського Союзу, кумира та незаперечного авторитета для радянських і російських воїнів-десантників, 27 грудня виповнилося 115 років.
Народився він у Катеринославі, в родині робітника. До призову в армію встиг закінчити школу сільської молоді, попрацювати вантажником, теслею, шахтарем, коногоном, лісником. Однак головною справою його життя стала військова служба. Коли настав час вирушати до армії, йому було 20 років. Він устиг взяти участь у Радянсько-фінській війні, а за кілька років розпочалася Велика Вітчизняна.
Його бойовий шлях досить відомий. Нагадаємо лише, що за форсування Дніпра та визволення Херсона Василь Маргелов був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Брав участь у Яссько-Кишинівській операції, звільняв від німецько-фашистських загарбників Радянську Молдавію. У вересні 1944 року полковнику Маргелову було надано чергове звання «генерал-майор».
Поворотним у долі офіцера став 1948 рік, коли 40-річного генерала призначили командиром 76-ї гвардійської Чернігівської повітряно-десантної дивізії. Він був упевнений, що десантники здатні
вирішувати значно серйозніші завдання, ніж ті, які перед ними ставило командування. Для цього необхідні відмінна технічна та фізична підготовка особового складу та найсучасніше оснащення десанту.
В останні десятиліття радянської влади, при слові «десантник» люди уявляли крутого мужика в камуфляжній формі, який ребром долоні ламав цеглу і володів прийомами рукопашного бою не гірше, ніж японський ніндзя. Такі навички в радянських десантників виникли завдяки системі підготовки, яку впровадив генерал Маргелов. Зміни в десантних військах особливо зримо проявилися після 1954 року, коли під його начало віддали всі Повітряно-десантні війська.
Він не давав спокою конструкторам, вимагав створювати модифікації автоматичної зброї з огляду на специфіку діяльності десанту. Від танкобудівників добивався бойових машин, які були б створені під «крилату піхоту». Особливо діставалося авіаконструкторам – Маргелов прагнув таких транспортних літаків, які протягом кількох хвилин десантували б цілі полки з технікою.
Генерал-десантник не боявся запозичень. Якось, побачивши гру регбі, відому жорсткими силовими прийомами, він наказав включити її в комплекс фізичної підготовки десантників. Найдивовижніше те, що новатор одержував усе необхідне: автомати зі складним прикладом, бойові машини десанту, транспортні літаки Ан-12, Ан-22 та Іл-76. Завдяки появі парашутних платформ, разом із бійцями десантували артилерію, інженерну техніку та багато іншого.
Посаду командувача В. Маргелов залишив у січні 1979 року. Проте й після цього для десантників він залишався головною людиною, гуру, незаперечним авторитетом. Помер у березні 1990-го, не заставши розвалу СРСР і створених ним Повітряно-десантних військ. Поміж десантників досі побутує крилата фраза: «Дядько Вася для ПДВ – це все одно, що Пушкін для Росії».
Традиції – сильна річ. Генерала Маргелова сьогодні пам’ятають та шанують як свою легенду і в Придністров’ї. У Бендерах 2014 року відкрили пам’ятник десантнику номер один. Подію присвятили 70-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні та 85-річчю утворення ПДВ СРСР. Монумент розташований у сквері біля ПК ім. Ткаченка. Сквер відтоді також носить ім’я легендарного генерала. Ідея встановити в місті пам’ятник Маргелову та перейменувати сквер належить Союзу десантників Бендер. На сьогодні монумент є однією з визначних пам’яток міста воїнської слави.
У День повітрянодесантних військ, 2 серпня 2017 року, пам’ятну стелу Василю Маргелову з ініціативи ветеранів-десантників відкрили в Дубоссарах на міському Меморіалі Слави. Щороку 2 серпня та 27 грудня біля бендерської та дубоссарської пам’яток батькові крилатої піхоти збираються ті, хто в роки служби в армії ширяв під куполом парашута. Вони проводять урочисті мітинги, поминають хвилиною мовчання тих, хто пішов, покладають квіти. Ці збори стали традицією бойового братства. Ветерани Повітряно-десантних військ, захисники Придністров’я та воїни-інтернаціоналісти приходять віддати шану пам’яті людині-легенді.
Цікавий факт: на Тираспольському винно-коньячному заводі «KVINT» у 2010 році (до 80-річчя ПДВ) та у 2015-му (до 100-річчя Василя Маргелова) було створено та розлито в досить малій кількості коньяк «Маргелов». Керівництво заводу передало його у «Фонд сприяння військово-патріотичному вихованню молоді та соціальній підтримці ветеранів спецпідрозділів і членів їхніх сімей ім. Героя Радянського Союзу В. П. Маргелова».
Нагадаємо, що влітку 1992 року перші російські миротворці, які висадилися на лівому березі Дністра та зупинили криваву бійню, були саме десантниками.
Iгор ШЕВЧЕНКО.