Давно не порушували тишу придністровської столиці звуки машин супроводу ДПС на чолі колони представницьких автомобілів з дипломатичними номерами. Якраз на екваторі січня в тираспольській місії ОБСЄ відбулася зустріч політичних представників від Придністров’я та Молдови за участю посередників і гарантів переговорного формату «5+2».
Приблизний порядок денний майбутніх переговорів був оголошений напередодні. Молдовські візаві на чолі з віце-прем’єром РМ Олегом Серебряном прибули до придністровської столиці впевненими, щоб не сказати самовпевненими, у правоті своєї позиції. Експерти, обізнані в перипетіях взаємин між Кишиневом і Тирасполем, не давали цій зустрічі жодних шансів на досягнення компромісу чи хоч будь-якого результату. Їхні прогнози виправдалися: переговорники під час діалогу твердо та безкомпромісно окреслили позиції з актуальних питань, що хвилюють насамперед Придністров’я.
Офіційні представники визначили найгострішу проблему – це вимога Молдови сплачувати мита. На думку керівництва ПМР, такі дії порушують досягнуті раніше домовленості, принципи вільної торгівлі є додатковим навантаженням для підприємств, а головне республіканському бюджету, врешті-решт і мешканцям Придністров’я.
Головний переговорник від Молдови Серебрян, який подекуди набрався досвіду в дипломатичній казуїстиці, класифікував адекватну реакцію Придністров’я на обмеження як «необґрунтовану» і «бурхливу». Він зазначив, що дії Молдови щодо обмеження господарської діяльності Придністров’я – це «спроба врівноважити функціонування економічних агентів на обох берегах Дністра». Далі віце-прем’єр Молдови взагалі вразив журналістів, які висвітлювали зустріч, поєднанням непоєднуваного і назвав дії Кишинева «позитивною дискримінацією». Як можуть поєднуватися ці два протилежні слова не пояснить, напевно, навіть академічний словник російської мови Розенталя.
На всі заперечення офіційних представників придністровської сторони їхні молдовські колеги тільки відмовлялися: «розглянемо», «вивчимо». Воно й зрозуміло: відступити зараз, одразу піти назад і скасувати несподівано введені з 1 січня мита для суб’єктів господарювання Придністров’я, Молдова просто не може, бо втратить політичне обличчя. В такій ситуації, а також враховуючи, що Молдова не проводить самостійної зовнішньої та внутрішньої політики, різко зростає роль і значення посередників і гарантів переговорного процесу, насамперед ОБСЄ та ЄС. Може, вони згадають про свої прямі обов’язки щодо знаходження компромісу між сторонами діалогу, а також гарантування раніше досягнутих ними за безпосередньої участі посередників, між іншим, домовленостей, які порушуються Молдовою в режимі нон-стоп.
Як кажуть, користуючись нагодою, в ході діалогу придністровські представники порушили цілу низку актуальних для республіки та її громадян питань. Зокрема, свободи пересування. Останній випадок знову стався в Кишинівському аеропорту. Придністровця не пустили додому, бо він нібито не зміг пояснити мету свого приїзду. Добре, що інших членів родини пропустили. О світе, ти, напевно, нині збожеволів!
Обмежуючи Придністров’я у найрізноманітніших галузях життєдіяльності, що називається, «тут і зараз», молдовське керівництво, неначе пробну кулю, «запускає» в публічний інформаційний простір чергову «страшилку» про заборону пересування територією РМ автотранспорту з придністровськими номерами. Щоб підсолодити пігулку, каже, що це буде не цього і не наступного року, а можливо 2026-го.
Ця загроза миттєво, як дамоклів меч, нависає не тільки над приватними автовласниками, а й суб’єктами господарювання. Здавалося б, що механізм видачі придністровським автовласникам нейтральних номерів через ПРТС уже вироблений.
Довго, за участю посередників і гарантів переговорів його виробляли, та тільки молдовська сторона знову відзначилася – два роки тому вона заблокувала роботу цих центрів. І це питання порушувалося під час зустрічі в Тирасполі.
Проте його чекала невдача – стіна!
Знову стіна.
Віктор ЗАРЕЙЧУК.
Фото: mid.gospmr.org.