Другий тиждень молдовських економічних санкцій доповнив інформаційну картину негативними новинами. Офіційний Кишинів продовжує випробовувати на міцність економічних агентів Придністров’я, нашу державну систему та й самих придністровців.
Найзапекліші політичні «яструби» з правого берега на кшталт депутата парламенту, давнього «друга» Придністров’я Оазу Нантоя та лідера партії «Коаліція за єдність і благополуччя» (СUB) Ігоря Мунтяну, в ефірі молдовських телеканалів публічно вітають санкції щодо придністровців і «хоронять» переговорний «5+2». Таких діячів надихнув недавній прецедент ліквідації Нагірно-Карабахської Республіки.
Тим часом придністровські підприємці продовжують підраховувати потенційні витрати (втрати), що вже з’явилися. Взуттєве підприємство з іноземним капіталом, що працює в Придністров’ї, зокрема, сплатило на молдовській митниці мита за надіслані на його адресу з Італії взуттєві колодки. На перший погляд, 1 % це мало. Ну, а якщо обсяг поставок буде більшим? Тоді й сума сплати зросте. В інших підприємств і ставки вищі. Бізнесмени не планували ці витрати й не вносили до собівартості виробленої продукції. Віднині ж доведеться. Її зростання зумовить зниження конкурентоспроможності наших товарів на ринку за ціновими параметрами. Це щодо експортерів.
Що стосується імпортерів, то їм доводиться буквально просити своїх контрагентів-постачальників зрозуміти ситуацію і зробити для них якісь знижки на товар, що постачається, оскільки тепер вони будуть змушені, поряд з існуючими платежами, сплачувати ще й мита, які поповнять бюджет Молдови. Якщо ж ні, то ціни на внутрішньому ринку зростуть (і такі сигнали вже є). Однак у цьому не зацікавлені ні продавці, ні покупці. Роздрібний товарообіг через низьку купівельну спроможність населення впаде. У свою чергу, це рикошетом вдарить по бізнесу. От і виходить, що ми, ніби на машині часу, перемістилися в середньовіччя з його даниною і поборами.
Ще більш гнітюча ситуація на низці придністровських підприємств, яким молдовська влада обмежила експорт ще наприкінці літа минулого року, розцінивши їхню продукцію як подвійне призначення. Що раптом трапилося, адже ще в липні вона вирушала на адресу зарубіжних партнерів, а в серпні вже ні? Відповідь проста – волюнтаризм влади Молдови, велике бажання «обдерти» придністровські підприємства, як липку. Тоді й привід раптом знайдеться, а в сумному залишку – простій підприємств, розпад трудових колективів, члени яких позбавлені заробітку, а отже, і коштів для існування. Хто ж буде задоволений таким становищем? От і виходять працівники на мітинги протесту проти тиску санкцій Молдови.
Офіційний Кишинів на всі 100 % безсоромно використовує свій міжнародно визнаний статус, щоб коштом економічних агентів Придністров’я поповнити свою державну скарбницю. Бо ж реалії такі, що без дозволу уповноважених Молдови в галузі зовнішньої торгівлі органів жодного виробу, виготовленого в нашій республіці, не буде відправлено за кордон.
Інструментарій тиску на економіку, а отже, і на соціальну царину ПМР, з боку офіційного Кишинева тільки розширюється. Як приклад, можна згадати й екологічний збір, який сплачують РМ Молдавський металургійний завод та Рибницький цементно-шиферний комбінат. Зростання ж цін на медикаменти через переорієнтацію їх поставок у Придністров’я з Росії, України та Білорусії на країни ЄС, а також гербіциди та пестициди для аграрного сектора республіки вже стали предметом загального обговорення. Зволікання Молдови з пропуском запасних частин для медобладнання взагалі можна назвати загрозою для здоров’я і життя наших пацієнтів. У соціальних мережах повідомляють, що мешканці Придністров’я, які ввозять автомобілі через Молдову (а іншого шляху немає), зіткнулися з вимогами їхнього розмитнення.
Думка політологічної спільноти
«Введення мит розцінюю як спробу завдати удару по продовольчій безпеці Придністров’я. Це погіршить становище мешканців. Такі дії є грубим порушенням Статуту ООН, Конвенції з прав людини, зокрема». Леонід Манаков (Росія).
«Відносини Придністров’я і Молдови прямують до розриву через політику, що проводиться владою РМ. Зокрема, понад рік Придністров’я не може самостійно імпортувати ліки. Молдовська влада змушує придністровців купувати їх через фірми-посередники. Ціни при цьому, звичайно, збільшуються». Артем ГУР’ЄВ (Молдова).
«Введення мит – навантаження на бізнес. Це можна порівняти з різким стрибком цін на енергоносії, закриттям підприємств, зниженням економічної активності тощо.
Мита – це одне з джерел поповнення бюджету. У Придністров’ї сплачуються пенсії, забезпечується функціонування систем охорони здоров’я та освіти. Уряд Молдови компенсуватиме ці витрати бюджету Придністров’я? Безперечно, ні. Сподіватимемося на те, що розумний компроміс буде знайдено раніше, ніж виявляться негативні наслідки».
Галина ШЕЛАР (Молдова).
Зрозуміло, що в такій складній економічній і фінансовій ситуації залишається проблематичним підвищення пенсій і заробітних плат працівникам бюджетної галузі, яке раніше анонсувалося. Якраз у січні депутати Верховної Ради мають повернутися до обговорення цього питання після підрахунків фінансових ресурсів республіканського бюджету, що переходять із минулого року. На сьогодні перспективи цього проглядаються досить туманно. Тим більше, що й затверджені народними обранцями доходи державної скарбниці на поточний рік і так прогнозуються меншими, ніж минулого.
Не хочеться драматизувати ситуацію, що склалася. Не хочеться, однак доводиться. Тим більше, що представники молдовських політичних сил знову і знову дають привід, що називається нагнітають. Вони вже навіть не приховують своїх справжніх цілей під час введення мит щодо суб’єктів господарювання Придністров’я. Один із депутатів від правлячої в Молдові партії так прямо й заявляє: «Попередньо молдовський бюджет заробить 120 млн леїв».
І апетити при цьому незмірно зростають. Приховано, поки не на офіційному рівні, лунають заклики застосовувати до придністровських товарів акциз та ПДВ. Не хочеться навіть уявляти, якими будуть наслідки цього. Залишається тільки сумно констатувати: маховик санкцій розкручується.
Олександр ЗАВЕЛЯ.
Фото Полікарвової Анни.