Життєвий досвід підказує, що не має значення, яку освіту ви прагнете здобути: технічну, медичну чи гуманітарну. Для вдалої комунікації з іншими людьми надзвичайно важливо вміти правильно описувати предмети, явища чи події та водночас логічно викладати свою думку. Тож спробуймо розібратися в такому не дуже й легкому питанні.
Подумайте про твір заздалегідь
Згадайте, що твір-опис – це твір, в якому описані ознаки, властивості, якості особи, предмета або явища.
Їх можна поділити на теми:
- опис предмета за власними спостереженнями;
- опис предмета за картиною;
- опис тварини;
- опис приміщення;
- опис природи;
- опис зовнішності людини за власним спостереженням або за картиною;
- опис процесу праці;
- опис місцевості;
- опис пам’ятки історії та культури.
Стилі текстів-описів
Науковий
1. Назвати предмет або явище.
2. Звернути увагу на ознаки предмета або явища (технічні, біологічні, історичні або інші характеристики).
3. Сфера використання, спосіб застосування (наприклад, в описі приладів), ступінь корисності для людини (наприклад, в описі гірських порід).
Художній
1. Загальне враження від предмета або явища.
2. Ознаки предмета або явища (використовуються художні засоби).
3. Естетична оцінка предмета або явища.
Нарис
Нагадаємо, що нарис – це різновид твору-опису, в якому зображені дійсні факти, події та конкретні люди. Найчастіше нариси присвячують відтворенню сучасних подій або зображенню людей, яких особисто знає автор.
Особливості твору-нарису
1. Невеликий за обсягом.
2. Немає чіткої, завершеної фабули.
3. Нарис створюється в художньо-публіцистичному стилі.
4. Головна мета нарису полягає в тому, щоб демонструвати й пояснювати якісь особливо важливі або нові, раніше невідомі факти.
5. Виклад наукових фактів або суспільних явищ базується на основі розгортання сюжету, в якому діють люди (введення героїв у розповідь надає твору відтінку художності).
6. Використання художніх засобів.
Насамперед треба підготуватися до написання твору-опису
Ви повинні пам’ятати: читача треба переконати в тому, що предмет або явище, про які ви пишете, дійсно цікаві, що ви добре їх знаєте і хочете, щоб і інші про них дізналися.
Уважно спостерігаючи за об’єктом свого майбутнього твору, визначте основну думку опису, не забуваючи про образність мови.
Потім складіть план твору і дайте йому назву (заголовок), пам’ятаючи, що вона має містити в собі тему висловлювання або його ідею (основну думку). Щодо плану, то тут повинні бути присутні три головні частини – вступ, основна частина і висновки. У вступі мають бути викладені головні тези, в основній частині – приклади та докази, а у висновках – ваша точка зору на задану тему.
Запам’ятайте: відсутність у творі одного з пунктів плану вважається помилкою і враховується під час виставлення оцінки.
Створення чорнового варіанта
Над ним починають працювати після складання плану. Закінчили чернетку – відверніть свою увагу на хвилину, а потім перегляньте твір знову та оцініть його. Читаючи чернетку, перевірте наявність орфографічних, пунктуаційних, граматичних, мовленнєвих, стилістичних, логічних чи фактичних помилок. Виправте їх, тобто зробіть редагування тексту:
– викресліть зайве, неінформативні речення або їхні частини;
– розділіть на два-три речення заплутані фрази;
– замініть невдалі слова і вирази більш логічними й чіткими, вдалими тощо.
Кілька правил успішної роботи з творами
По-перше, скажіть «ні» переписуванню
Враження, твердження, висновки – повинні бути лише ваші власні. Очевидно, для багатьох учнів або вже абітурієнтів це справжня проблема, тому що дехто, дійсно, з легкістю може написати твір-опис швидко і на відмінно. Звичайно, всі ми різні, хтось мислить творчо, любить фантазувати та виступати, а дехто губиться, коли опиняється наодинці перед аркушем паперу та заданою темою.
Якщо ви обрали тему «Твір-опис пам’ятки історії та культури», ознайомтеся з особливостями такого опису, в якому мають бути такі відомості: чим зумовлена поява цього твору-опису; назва пам’ятки чи пам’ятника та їхнє географічне становище; мета спорудження; опис пам’ятки; думки й почуття автора (на основі побаченого чи почутого). На уроці, якщо весь клас пише на цю тему, бажано здійснити віртуальну екскурсію до визначних пам’яток світу. Спробуйте якомога повніше передати словами те, що побачили. Звичайно, для цього треба бути дуже спостережливими й мати багатий запас слів.
Засвоєння нових знань
Словникова робота над новими поняттями. Бажано, щоб учні виконали випереджувальне завдання дома, а на уроці розібрали ще раз такі поняття як «пам’ятка», «пам’ятник», «пам’ятки духовної культури», «пам’ятки матеріальної культури».
Пам’ятка – це предмет або сукупність предметів матеріальної та духовної культури минулого, що мають наукове, історичне, художнє та культурне значення: стародавній літопис, літературний твір, важливий документ, народна дума й пісня.
Пам’ятник – витвір мистецтва, створений для увічнення пам’яті про людей і події. Найпоширеніші види пам’ятників: скульптурна група, статуя, бюст, меморіальна дошка, тріумфальна арка, колона, обеліск.
Пам’ятками духовної культури є, наприклад, Біблія, Євангеліє, перша граматика власне української літературної мови ХVI-XVII сторіччя, традиції, звичаї, обряди, твори фольклору, художня література, музика тощо.
Архітектурний стиль – це сукупність основних рис та ознак архітектури певного історичного часу і місця, яка проявляється у функціональних, конструктивних, мистецьких особливостях споруджень. Наприклад, Романський, Готичний (XIV-XV ст.), Відродження (Ренесанс) (XIV – XVII ст.), Бароко (XVI-XVII ст.), Модерн (XIX-XX ст.).
Фортифікаційна споруда – це будівля, потужні мури, рів, вал, високі вежі або щось подібне, збудоване або споруджене з метою полегшення оборони ділянки місцевості. Фортифікація є галуззю архітектури.
Реконструкція в архітектурі – це відродження занедбаної будівлі, району або цілого міста.
Ґрати – це загорожа з переплетених металевих (зрідка дерев’яних) прутів.
Жовті Води – це правий берег Дніпра, на Південний Захід від сучасного м. Кременчуга.
Читайте приклади хороших творів
Так у вашій голові відкладеться правильна структура написання, образи та звороти. Зрештою, ви подумки привчите себе до правильної роботи зі словом.
Твір-опис пам’ятки історії та культури на основі власних спостережень допоможе написати твір за прикладом.
ЗОЛОТІ ВОРОТА
Багато цікавих історичних пам’яток є в столиці України Києві. Особливе місце серед них посідають Золоті ворота, збудовані в 1037 році за часів правління Ярослава Мудрого.
Майже два століття ця споруда мала не тільки оборонне значення, а була символом політичної незалежності й могутності Київської Русі як держави та Києва як її столиці.
Свою назву ворота дістали за аналогією до константинопольських Золотих воріт, що також були парадним в’їздом до міста. Як могутня фортифікаційна споруда, Золоті ворота наводили жах на завойовників своєю неприступністю. Навіть монголо-татари у 1230 році не подужали взяти їх штурмом за допомогою своїх стінобитних машин. Ворота зруйновані тоді, коли вже був захоплений Київ.
Напівзруйновані Золоті ворота аж до середини XVIII століття були в’їздом до центральної частини Києва. У 1648 році, після перемоги під Жовтими Водами, через них тріумфально в’їхав до столиці Богдан Хмельницький.
Та час дедалі більше руйнував залишки старовинної пам’ятки, попри всі спроби її врятувати.
У 1972-1973 роках київські вчені старанно дослідили пам’ятку і вирішили збудувати павільйон-реконструкцію, який не тільки б захищав рештки Золотих воріт, а й відтворював їх імовірний вигляд.
З зовнішнього боку в’їзні металеві ворота зроблені за зразком стародавніх врат. Від міста ворота на всю висоту арки перекривають дерев’яні ґрати, обковані металом.
Пам’ятка «Золоті ворота» поєднує в собі риси оборонної та культової архітектури. Надбрамний храм невеликий. Це чотиристовпна споруда з вежею, увінчаною позолоченим куполом.
Фасади церкви оздоблені орнаментами з цегли. Підлога в ній викладена мозаїкою за зразком давньої підлоги Софії Київської.
Щоб правдивіше відтворити первісний вигляд валу, що в давнину прилягав до ворітної вежі, над нею зроблені дерев’яні забрала.
З оглядового майданчика Золотих воріт, до якого наверх ведуть сходи, відкривається прекрасна панорама Києва.
Павільйон-реконструкцію «Золоті ворота» було відкрито до 1500-річчя столиці в травні 1982 року, і тепер він є візитною карткою столиці України.
Додатково:
найцікавіші факти про Золоті ворота в Києві
Це найстаріша києворуська споруда, яка збереглася до наших днів.
- Ідею спорудити Золоті ворота князі запозичили у Візантії. Золотими їх назвали тому, що за вхід доводилося платити золотими монетами. Хоча, це лише одна з версій. Дехто з учених підтримує версію про оздобу їх із чистого золота.
- Золоті ворота – це вежа фортеці з проїздом до 7,5 м. Висота стін – 9,5 м.
- Ворота були головним в’їздом до столиці. Ніколи й нікому з загарбників не вдавалося потрапити до міста крізь них. Ординці хана Батия частково зруйнували їх у 1240 році, але в місто потрапили лише з боку Печерських воріт.
- Ворота будували за технікою змішаної кладки: шари каменів чергували з обпаленою цеглою. Кладку можна побачити з лицьового боку воріт.
- Ці ворота є одними з трьох, побудованих Ярославом Мудрим.
- Руїни Золотих воріт були заховані під землею близько 80 років. За ініціативою археолога К. Лохвицького у 1832 році розпочалися розкопки.
- Для збереження пам’ятки, в 1970 році влада Києва вирішила заново ворота відбудувати.
- У триярусному павільйоні воріт нині розташований музей. Його відвідувачі можуть дізнатися про історію будівництва Золотих воріт, а також про Стародавній Київ. Центральною частиною експозиції є фрагменти справжніх стін воріт. Колекція музейного фонду значно розширилася. Це ще один гідний туристичний об’єкт, який варто відвідати.
- Золоті ворота – це ще й назва сусіднього театру і станції метро «Золоті ворота» в Києві, а також Національний театр опери та балету, Софійський собор, Михайлівський собор, Пам’ятник Паніковському, Театр російської драми ім. Лесі Українки, Будинок актора, Кіт Пантелеймон.
- Золоті ворота розташовані за адресою: вул. Володимирська, 40-А (ст. м. «Золоті ворота»).
Ганна ЛАЗАРЕНКО.