НА ЗЛОБУ ДНЯ
Саме це слово, як ніяке інше, відповідає опису атмосфери та почуттів, які панують нині в суспільних настроях. Уже в кількох номерах видання наші журналісти висвітлюють, очевидно, головну тему нинішнього часу – дискримінаційні обмеження Молдови, застосовані її державними інститутами до економічних агентів Придністров’я, а зрештою й до кожного його громадянина. Хоч як би ми хотіли повідомляти читачам позитивні новини, інформаційну картину мас-медіа пишуть нині переважно в сірих, а то й у зовсім чорних тонах.
Звичайно, тепер основна увага державних органів і громадськості республіки сконцентрована на «новорічному подарунку» Молдови – митах.
Проте, варто зазначити, що правобережна влада вже давно використовує широкий спектр інструментів тиску на Придністров’я та придністровців. Про деякі з них читайте у нашому огляді.
Цифри шокують
За попередніми даними ДМК, через запровадження мит Придністров’я може втрачати 16 млн доларів щорічно.
Придністровський експорт до Росії за підсумками 2023 р. знизився на 44 %. Постачання продукції хімічної промисловості зменшилися майже у 2 рази, продукції машинобудування – більш ніж у 3 рази.
Далі їдеш?..
Історія дискримінаційних заходів щодо транспортних компаній Придністров’я з боку Молдови сягає своїм корінням у 90-ті роки минулого століття. Молдовські уповноважені органи ще від заснування придністровської держави через міжнародні структури перешкодили видачі придністровським перевізникам так званих TIR-карнетів, які дозволяють здійснювати вантажні перевезення автомобільним транспортом у далекому та близькому зарубіжжі.
У результаті ця галузь економіки Придністров’я втратила значну частку доходів, оскільки наш транспорт міг пересуватися тільки територією Придністров’я і сусідніх Молдови та України. З огляду на таку ситуацію придністровські підприємства для перевезення імпортних та експортних вантажів змушені наймати автомобілі, що належать іноземним транспортним компаніям, насамперед молдовським, українським, зрідка румунським. Цей сегмент економіки Придністров’я фактично «ліг на пузо» – втратив свій потенціал.
Ходімо (їдемо) далі. Повітряного сполучення з зовнішнім світом ПМР не має. Колись був розвинений річковий флот, судна якого перевозили вантажі та пасажирів на південь Одеської області, аж до самого Чорного моря. Сьогодні на дністровській воді можна побачити лише човни спортсменів, прогулянкові судна й ті, що видобувають з дна річки піщано-гравійну суміш.
Що ще залишилося? Залізничне сполучення. З ним теж не все гаразд. Спочатку поїзди курсували. Як пасажирські, так і вантажні. Як транзитом, так і на адресу придністровських одержувачів і відправників. Проте згодом Молдова, спираючись на статус визнаної міжнародною спільнотою держави, поступово скорочувала кількість локалізованих у Придністров’ї залізничних станцій, куди могли прибувати потяги. Що далі, то більше. Молдові вдається домогтися, щоб залізничний транспорт перетинав територію Придністров’я лише транзитом. І вже зовсім ситуація погіршилася після відомих подій у сусідній державі. «Все! «Потяг їде в депо». Залізничне сполучення перестало діяти як сполучна транспортна артерія, принаймні для зв’язку з зовнішнім світом. Зрештою, як у відомій пісні «Но не летят туда сегодня самолёты, и не едут даже поезда».
Це стосовно до транспортної проблеми в господарському розрізі, проте є ще соціальний, гуманітарний аспект приватних автовласників. Тут також своя «історія з географією». Починаючи з 90-х років минулого століття, на придністровських номерах не можна було в’їжджати до країн далекого зарубіжжя, але можна було пересуватися просторами СНД.
Як безперечне досягнення переговорного процесу було представлено відкриття в ПМР 1 вересня 2018 р. пунктів реєстрації транспортних засобів (ПРТЗ), які розпочали видачу придністровським автовласникам так званих нейтральних номерів. Вони без символіки ПМР із цифровими та літерними накресленнями виключно латинського шрифту. Та навіть до цього переговорники, посередники та гаранти формату «5+2» просувалися довго і важко. Зрештою, компромісу було досягнуто, і в Тирасполі, а пізніше в Рибниці, почали функціонувати ПРТЗ.
Шкода, що тривало це зовсім недовго: 29 грудня 2021 р. процедурі видачі нейтральних номерів запалили червоне світло – молдовська митниця затримала, а згодом конфіскувала металеві штампування номерних знаків, що слідували в ПМР. З цим пов’язана особиста історія –
одержати цього дня нейтральний номер мав би й автор цих рядків. Та, на жаль, стався такий собі черговий новорічний подарунок від молдовської влади. За офіційними даними, тоді запис на отримання нейтральних номерів розтягнувся до травня 2022 року.
Протягом уже понад двох років придністровська сторона ініціює поновлення роботи ПРТЗ, однак ці зусилля не дають бажаних результатів. Цього місяця, щоправда, з правого берега пролунали запевнення, що функціонування ПРТЗ буде відновлене. Власники авто чекають з нетерпінням, оскільки прослизнула гнітюча інформація про те, що з придністровськими номерами не можна буде пересуватися і територією Молдови.
Стурбованих придністровців поспішив заспокоїти віце-прем’єр РМ Олег Серебрян: «Це буде не в цьому році, й не наступного».
Та слова залишаються словами, їх, як кажуть, до справи не притягнеш. Тому тривога щодо можливої заборони, яка порушує фундаментальне право на свободу пересування, залишається.
У взаєминах Молдови та Придністров’я в автомобільному сегменті є ще один важливий нюанс – визнання страхових полісів і відповідальність страхових компаній щодо виплати постраждалим компенсацій у разі ДТП. Тут теж були «потепління», коли страховки сторін ними визнавалися, і «похолодання», коли цього не було. До речі, інформаційну картину минулого року неабияк псували повідомлення про те, що придністровських автомобілістів штрафували в Молдові за відсутність молдовського поліса ОСАЦВ.
І штрафи чималі, можна порівняти з вартістю поліса в РМ. Щоб не «наражатися на неприємності», багато придністровських автомобілістів, що називається «від гріха подалі», поряд із придністровським страховим документом, купують і молдовський, який разів у п’ять дорожчий. І так триває з року в рік.
Удар по найголовнішому – здоров’ю громадян
Давня і сумна історія з постачанням у республіку ліків, виробів медичного призначення та обладнання. Реєстри лікарських препаратів, які налічують цілі томи, в РМ та ПМР різні. Уповноваженими органами сусідньої країни цей фактор використовується як своєрідний бюрократичний гачок, щоб переорієнтувати самостійний фармацевтичний ринок Придністров’я на закупівлі медичних препаратів у Молдові через її посередницькі фірми.
Ті, у свою чергу, абсолютну більшість найменувань ліків придбають у країнах Західної Європи. Зрозуміло, що з високим рівнем життя там ліки не можуть бути дешевими за визначенням. Орієнтуючись на традиційні запити придністровських пацієнтів, фармацевти ПМР закуповували медикаменти, переважно, в Росії, Білорусі, Україні, Туреччині, Індії та інших країнах через їхню відносну дешевизну. Однак вони не входять до держреєстру Молдови, тому Кишинів не дозволяє ввозити їх до Придністров’я. Це і є головний камінь спотикання у взаєминах аптечної мережі Придністров’я та молдовських уповноважених органів. Головне ж у цьому переліку – життєво важливі препарати для лікування захворювань серця, шлунку, онкологічного, діабетичного профілю.
У підсумку й так небагате населення Придністров’я змушене купувати дорожчі ліки, а дорожчають вони не лише з цієї причини. Експерти у фармакології припускають, що їхня вартість зросте ще приблизно на чверть.
З 1 січня поточного року чергові неприємні сюрпризи приголомшили й комерсантів роздрібної торгівлі ліками, й споживачів. Спочатку Молдова скоротила перелік медичних препаратів, які можна завозити до Придністров’я, а потім запровадила експортно-імпортні мита. Вони безпосередньо стосуються продукції медичного призначення. Причина в тому самому горезвісному реєстрі. Якщо в Придністров’ї шприци, різноманітні матеріали для стоматології, хірургії, гінекології належать до державного реєстру медико-фармацевтичної продукції (поряд з ліками), то в Молдові для них передбачений окремий документ.
Ще одна грань медичної теми – це постачання до Придністров’я медичного обладнання. Шлагбаум на молдовському кордоні опустився перед діагностичною технікою для протитуберкульозного диспансеру РКЛ та Республіканської стоматологічної поліклініки. Обладнання має радіологічний компонент, тому, мабуть, у Кишиневі вважають, що придністровці зроблять з нього невелику «брудну атомну бомбу».
У цій низці також і блокування поставки в ПМР цифрового рентген-апарата. Зовсім маленька надія на розв’язання цього питання зажевріла після повідомлення про зустріч молдовських і придністровських членів робочої групи з питань охорони здоров’я. Вони вироблятимуть алгоритм вирішення проблеми з постачанням до республіки медобладнання. Бо ж виходить так: перешкоджають молдовські органи поставкам, перешкоджають, а потім – дозволяють. І так уже неодноразово. Дуже хочеться, щоб жодного разу.
Олександр ЗАВЕЛЯ.