З дня смерті Володимира Леніна 21 січня виповнилося 100 років. Протягом майже всього ХХ століття його сприймали як одного з найвидатніших політичних і державних діячів людства. Масштаб особистості та її вплив на всесвітню історію до нашого часу оцінюється і ще довго оцінюватиметься.
З метою об’єктивного визначення впливу ідей Володимира Леніна на розвиток людства, в Інституті державного управління і соціально-гуманітарних наук ПДУ імені Т. Г. Шевченка (ІДУ і СГН) було проведено круглий стіл «Роль особистості в історії: до 100-річчя від дня смерті В. І. Леніна (в контексті наукової полеміки)». Його учасники – студенти та викладачі університету, які мали бажання обговорити значущість ленінських ідей для пошуку відповідей на безліч складних питань і проблем сучасності.
Розпочала науковий форум директор Інституту професор Олена Бобкова. «Важко переоцінити значущість особистості Володимира Ілліча Леніна, – наголосила вона. – Його погляди та діяльність суттєво вплинули на історію не тільки Росії, а й усього світу. Найбільш поширена і впливова соціологічна теорія, яка має велику кількість послідовників, – це марксизм. Ленін багато в чому переломлював погляди Карла Маркса та розвивав їх. Вони вплинули на життя і долі багатьох поколінь. Ці погляди можна по-різному оцінювати та інтерпретувати. Безперечно одне – це безцінний історичний досвід, який необхідно вивчати та варто брати до уваги, щоб розуміти, як одна людина може вплинути на таку величезну державу, як Росія».
Про метод політичного портретування, як спосіб всебічного і повного усвідомлення образу історичної особистості розповіла професор Світлана Осипова. Вона особливо наголосила, як уміло Ленін заворожував усіх, хто з ним спілкувався. Вождя не лише слухали, а й чули. На думку доповідача, Володимир Ілліч – революціонер, філософ, реформатор, лідер планетарного масштабу. Людина залізної волі, невгамовної енергії та фанатичної віри у свою справу і в себе. Це людина, політичний портрет якої досі вивчають історики, політики, політологи. І ставлять за приклад.
Однак, за який приклад? Хто ж такий В. І. Ленін – геній чи лиходій? Чи мав він рацію, коли намагався створити соціалістичну державу, націоналізував фабрики, заводи та природні багатства країни, ліквідував класи? Кожен сам шукає відповіді на ці запитання.
Жвавий інтерес у присутніх викликала доповідь доцента кафедри політології та політичного аналізу Наталії Мясникової «Кухарка в управлінні державою: політичний мем чи сучасні реалії». Ґрунтуючись на прикладах сучасних західних політиків, доповідач висунула припущення: брак знань у суспільно-політичних науках спричиняє некомпетентність. За кілька десятиліть це може стати значною проблемою і висловлювання «кухарка в управлінні державою» цілком може стати реальністю, а не жартом.
Про актуальність промови Володимира Леніна «Завдання спілок молоді» на ІІІ з’їзді комсомолу через 104 роки після її виголошення говорив представник Верховної Ради та молодіжного парламенту Олександр Савич. Він зазначив, що у своїй промові Володимир Ілліч розкрив головні риси образу будівельників нового суспільства – людей, які гармонійно поєднують у собі широку освіченість, правильну ідеологію, психологію колективізму та духовно-моральне здоров’я.
Серед порушених під час круглого столу тем були історична спадщина В. І. Леніна, еволюція ленінських поглядів на соціалізм і молодіжну політику, на актуальність заклику «Вчитися, вчитися та ще раз вчитися!» для сьогодення.
Дискусії круглого столу завершилися виступом голови комісії з питань розвитку міжнародних зв’язків Молодіжного парламенту при Верховній Раді Василя Бадяна на тему: «Перший Президент ПМР Iгор Смирнов у контексті ролі особистості в історії держави, що самовизначилася».
Підсумок засідання круглого столу очевидний. Формування в суспільстві шанобливого ставлення до радянського періоду, зокрема до особистості В. І. Леніна, відкриває шлях до пошуку спільних для всіх нас історичних цінностей, незалежно від наших ідеологічних поглядів.
Iгор ШЕВЧЕНКО.
Фото: spsu.ru